Капітан і команда втікають першими

      Учора родичі сотень пасажирів єгипетського порому «Аль-Салаам Боккаччо-98», який затонув у ніч із четверга на п'ятницю у Червоному морі, штурмували в єгипетському місті Сафага офіс компанії «Аль-Салаам Мерітайм», якій належить судно, повідомляє Бі-Бі-Сі. Люди розтрощили меблі, викинули на вулицю папери та спалили велику фотографію із зображенням затонулого корабля. Поліція розігнала натовп за допомогою сльозогінного газу. Люди розлючені як браком повної інформації про долі їхніх близьких, так і тим, що рятувальна операція почалася лише через кілька годин після катастрофи і просувалася дуже повільно та нескоординовано. Окрім того, екіпаж звинувачують у тому, що коли на суднi вибухнула пожежа, і воно почало лягати на один борт, то моряки не попередили пасажирів про загрозу біди. Один iз пасажирів, який врятувався, повідомив кореспондентові Бі-Бі-Сі, що сигналізація на поромі взагалі не працювала. За словами інших пасажирів, на всіх людей просто не вистачило рятувальних жилетів та місць у рятувальних шлюпках.

      Приблизно 800 осіб з тих 1415, які перебували на борту корабля, надалі вважаються зниклими безвісти. За даними єгипетської влади, станом на вчорашній день вдалося врятувати 401 особу та виловити з води 195 тіл загиблих. Більшість пасажирів були не прочанами, як повідомляли відразу після катастрофи, а бідними єгипетськими селянами, що поверталися із заробітків у Саудівській Аравії. В цій країні заробляють на життя приблизно півтора мільйона громадян Єгипту. Щороку вони привозять на батьківщину кілька мільярдів зароблених доларів, які становлять значну підтримку для єгипетської економіки. Більшість заробітчан вважає, що краще заплатити 50 доларів за квиток на пором, ніж у вісім разів вищу суму за авіапереліт.

      Єгипетська преса покладає всю вину за катастрофу на капітана корабля Саєда Омара та приблизно 100 членів команди і стверджує, що вони першими захопили рятувальні шлюпки та втекли з корабля, залишивши 1300 пасажирів напризволяще, а точніше – на майже вірну загибель. За свідченням частини вцілілих, невдовзі після відбуття порому з саудівського порту Дуба на палубі, де розмiщувалося приблизно 200 легкових автомобілів, вибухнула пожежа. Інша частина стверджує, що пожежа почалася у машинному відділенні. Свідки сходяться в одному, що на момент появи першого густого диму ще було видно саудівське узбережжя і команда могла розвернути корабель і повернутися до порту. Власне про це благали пасажири членів команди, які у відповідь переконували, що все перебуває під контролем. Інформацію про пожежу підтвердив третій помічник капітана Рані Кемаль, який повідомив, що пожежу на палубі з автомобілями спершу вдалося погасити, але у відкритому морі вона вибухнула знову. Надалі, щоб припинити паніку, команда замикала пасажирів у каютах. Невдовзі стало зрозуміло, що пожежу не подолати, а корабель у результаті використання великої кількості води для гасіння пожежі i її потрапляння на технічну палубу почав різко хилитися на один бік i потонув за лічені хвилини. Особистий секретар президента Єгипту Сулейман Авад підтвердив, що на палубі не вистачало ні рятувальних шлюпок, ні жилетів, тому люди буквально билися за них. Капітан Саєд Омар втік першою ж спущеною на воду шлюпкою. Не відомо, чи він врятувався, оскільки його немає ні серед врятованих, ні серед загиблих. За прикладом капітана пішли матроси. Другий і третій помічники капітана врятувалися і тепер перебувають під арештом та задовольняють цікавість слідчих. Капітан та команда мали достатньо часу для організації евакуації людей, але вони навіть не потурбувалися про те, щоб передати сигнал SOS та звільнити з кают зачинених ними людей.

      Катастрофа в Червоному морі стала однією з найбільших морських трагедій у новітній історії людства. Президент Єгипту Хосні Мубарак пообіцяв виплатити по 2600 доларів компенсації кожному вцілілому в катастрофі та вдвічі більшу суму родинам загиблих.