На виборчого коня!

      У народних депутатів закінчуються зимові канікули. Для багатьох із них вони були останніми у статусі нардепа, бо вже у квітні їм доведеться забирати свої трудові книжки із парламентської бухгалтерії — «зміну прийме» Верховна Рада наступного скликання, обрана 26 березня. Щоправда, у її складі буде немало нардепів і з нинішнього скликання.

      Теперішня ж сесія буде надзвичайно напруженою і відповідальною — принаймні такий прогноз учора зробив спікер парламенту Володимир Литвин. А щодо виборів — запропонував створити робочу групу, яка б займалася моніторингом виборчої кампанії. Голова ВР нагадав, що подібні комісії створювали постійно, починаючи з президентських перегонів 1999 року. На думку Литвина, цю групу мали б очолити ті люди, які не балотуються до парламенту наступного скликання. За повідомленням УНІАН, Володимир Михайлович запропонував у співголови Ігоря Юхновського (НСНУ) та Георгія Крючкова (КПУ). Литвин вважає, що ця група має обговорювати виборчі проблеми раз на тиждень, і тому буде менше непорозумінь у самому парламенті.

      Щоправда, одна справа — виборча кампанія, а зовсім інша — те, яку роль відіграватиме Верховна Рада у стосунках з іншими органами влади. Адже порозуміння між різними гілками влади є проблемою не менш актуальною, ніж, скажімо, дослідження походження якоїсь «чорнопіарної» листівки. Не секрет, що парламент перед виборами стає електоральною трибуною. Причому тепер ідеться вже не стільки про розкручування себе, коханих, ораторським хистом, а й про залучення такої специфічної субстанції, як політреформа.

      Нова Конституція суттєво посилила Верховну Раду (хоча в чомусь і сплутала розподіл повноважень між органами влади), і можна не сумніватись, що стосунки по лінії уряд-парламент стануть флюгером для позиціонування на виборах. Звісно, допомогти розібратися у плутанині між повноваженнями парламенту, уряду та Президента міг би Конституційний Суд. Однак наразі він недієздатний. Зате Володимир Литвин запропонував Верховній Раді розглянути це питання не пізніше, як до завтра. На його думку, спершу ВР має обрати суддів за своєю квотою, а якщо не вийде — привести до присяги хоча б тих, яких уже призначили Президент і суддівський з'їзд. Щоправда, до цього часу парламент, попри чисельні спроби, не спромігся ні на те, ні на інше. Так що «суддівська справа» може стати першим екзаменом на дієздатність, яку пройде Верховна Рада четвертого скликання дев'ятої (останньої) сесії.