Журналiсти сподiваються, що процес стане вiдкритим. (Фото автора.)
Дивно, що суд над такими відомими у світі злочинцями, як Слободан Мілошевич і Саддам Хусейн є відкритим, а розслідування вбивства журналіста стало в Україні державною таємницею. З цією думкою важко не погодитись. Натомість цей тиждень знову виявився програшним для громадськості в намаганні отримати інформацію щодо резонансної справи, яка вже більше п'яти років хвилює суспільство.
Першого фіаско зазнав адвокат матері загиблого журналіста Лесі Гонгадзе Андрій Федур, який направив до суду чергове клопотання про проведення у середу судового засідання у відкритому режимі. Спочатку представники державного обвинувачення з Генпрокуратури та один із підсудних (Костенко) попросили час для ознайомлення з текстом інтерв'ю керівника оперативно-слідчої групи ГПУ Романа Шубіна газеті «Факти» від 23 грудня 2005 року. Адже, на думку адвоката Федура, ця стаття за змістом повністю збігається з обвинувальним вироком, тому його не треба було зачитувати в закритому режимі. Цікаво, що пан Федур, як i обіцяв журналістам, приніс із собою відеокамеру, але головуюча у справі суддя Григор'єва заборонила її увімкнути. Причина — адвокат належним чином не звернувся за дозволом на відеозйомку до суду. Звісно, після перерви всі клопотання Федура стосовно відкритості були відхилені. А обвинувачуваний Микола Протасов знову заспівав старої пісеньки про «свідчення з прізвищами осіб, які ще працюють в органах».
«Апарат, який проводив зовнішнє спостереження, є закритим. Навіть моя сім'я 25 років не знала, що я працюю в органах. Отже, ця інформація є державною таємницею», — сказав Протасов. I знову його підтримали інші виконавці злочину — Костенко та Попович. Допит почали з Поповича, а згодом засідання суду перенесли на четвер.Але позавчора відеокамеру приніс вже не Федур, а народні депутати від Соцпартії. Напередодні лідер СПУ Олександр Мороз відверто заявив, що закрите засідання у справі Гонгадзе — це все одно, що закритий Нюрнберзький процес, i пообіцяв прийти на суд з відео- та аудіоапаратурою, щоб довести до відома громадськості всі матеріали процесу. Так i сталося. Позавчора від Мороза прийшли нардепи-соціалісти Євген Філіндаш, Микола Рудьковський та Микола Карнаух. Рудьковський був із камерою, але в суді знову почалася тяганина на кшталт перших засідань, коли слухання не відбувалися, натомість намагалися позбутися журналістів. Тоді ЗМІ доводилося штурмом брати судову залу, прориваючи шеренги конвою, а згодом — стало зле Миколі Протасову. Цього разу все майже повторилося. Ні, битися з конвоєм депутатам не довелося, адже депутатський значок вагоміший за посвідчення журналіста. Через це i камеру соціалістам вимкнути так просто не накажеш. Але... знову, як на диво, Миколі Протасову стало зле! А перед цим він та Костенко, з точністю повторили знайому пісню про те, що не можуть свідчити у присутності парламентаріїв так само, як i раніше поруч із журналістами. За Протасовим стало зле i Поповичу — в нього пiшла кров з носа. Пізніше адвокат Поповича Микола Лаптієв, посилаючись на слова судді, сказав журналістам, що у справі проходять «20 з лишком нині чинних офіцерів спецслужб».
«Треба розуміти, що офіцер, який служить у спецпідрозділі таємно, йде туди працювати, ризикуючи своїм життям, життям батьків, дітей, рідних. І за те, що вони скоїли, вони будуть відповідати за законом. Суд їм винесе вирок, але до чого тут їхні діти, батьки?» — бідкався адвокат.
Звісно, представники законодавчого органу були в нюансах юриспруденції обізнані не гірше за суддю i нагадали, що не можна розглядати в закритому режимі питання, мотивуючи це розкриттям державної таємниці в той час, коли інші засідателі і присутні в залі не мають відповідного допуску до державної таємниці! Отакої! А статус нардепа дає право знаходитись у залі засідань. Депутати попередили суд, що якщо їхнє клопотання і адвоката Лесі Гонгадзе про слухання справи у відкритому режимі будуть відхилені, вони звернуться у Вищу раду юстиції, Дисциплінарну та Кваліфікаційну комісії за відповідною оцінкою дій суддів. I навіть припустили, що судді, які виносять подібні рішення, напевно, мають низьку кваліфікацію, і не виконують ті повноваження, які їм були делеговані Верховною Радою.
Звісно, єдиним порятунком для суду стало погане самопочуття Протасова i Поповича. Знову швидка, знову перерваний процес... Не дивно, що Генсек Ради Європи Тері Девіс вважає найбільшим розчаруванням в Україні затягування розслідування справи Гонгадзе.
Позиція Генпрокурора Олександра Медведька, який вважає рішення суду щодо закритого слухання у справі Гонгадзе «законним та обгрунтованим», висловлена у вівторок, вже відома. Але цікаво, що майже одночасно таку ж думку висловив у коментарі «УМ» міністр Юрій Луценко. Це сталося вже наприкінці його зустрічі із журналістами «України молодої», коли інтерв’ю було завершене, а міністр збирався полишити редакцію. У текст інтерв’ю, опублікованого у вівторок i середу, цей коментар не увійшов. Але саме зараз, коли за відкритість процесу у справі Гонгадзе почали боротися соціалісти, цей коментар Луценка (соціаліста по духу, головного міліціонера за посадою) може представляти певний інтерес. Питання «УМ» було таким: «Як колишній журналіст i як міністр, чи вважаєте ви обгрунтованим рішення суду про частково закритий процес? Тим більше, що серед обвинувачуваних i свідків є як колишні, так i чинні співробітники МВС».
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ:
«Я не можу казати, чи це рішення обгрунтоване чи ні, тому що суддя i тільки суддя має право приймати рішення про характер судового розгляду. Якщо вона вважає, що їй легше встановити правосуддя в закритому режимі — це її право, у відкритому — теж її право. Можу лише сказати, що як мінімум, частково ці засідання дійсно мають бути закритими. Чому? Тому що свiдчення даватимуть чинні працівники міліції, обличчя яких не дозволено бачити нікому, крім міністра. Навіть голова СБУ не має права бачити обличчя цих людей. Ні мої заступники, ні керівники інших силових структур, а тим більше широкий загал не має права. Крім того, як ви знаєте, ще й обвинувачувані заявили протест проти знаходження преси в залі. Якщо вони після того відмовляться давати свiдчення, суд буде надзвичайно неефективно розвиватися далі. Тому з моєї точки зору, це виключне право судді, але це не означає, що суспільство не отримає інформації. Там сидить адвокат, представники обвинувачення. Тому я не бачу тут особливої проблеми. I не виключаю, що суддя допустить пресу у певні ключові моменти. А міліція буде виконувати волю судді, така наша доля».
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
