Карикатурна війна

04.02.2006

      Все розпочалося ніби з невинного жарту, а загрожує перерости у конфлікт ісламської і християнської цивілізацій. 30 вересня минулого року 12 сатиричних малюнків пророка Магомета з'явилися спочатку на шпальтах данської газети «Юлландс-Постен», а 10 січня цього року — у норвезькому християнському часописі «Магазінет». Оскільки зображення пророка Магомета вважається в ісламі блюзнірством (що вже казати про карикатури на нього!), то в ісламському світі здійнялася буря осуду. У понеділок цього тижня редакція данської газети перепросила мусульман, а головний редактор норвезького часопису висловив жаль з приводу публікації, яка могла образити релігійні почуття. Але це лише поклало початок екскалації конфлікту. Французька газета «Франс Суар» у середу передрукувала злощасні карикатури, аргументуючи свій крок тим, що у світському суспільстві немає місця для релігійних догм. Під заголовком «Так, ми маємо право карикатуризувати Бога» газета розмістила на першій сторінці буддистських, єврейських, мусульманських та християнських Богів, які здіймаються над хмарами. На цій карикатурі християнський Бог звертається до Магомета: «Не ображайся, Магомете, бо ми всі потрапили у карикатуру». А на наступних сторінках газети були передруковані карикатури з норвезького часопису.

      Реакція не забарилася: власник газети, французький бізнесмен єгипетського походження Раймон Ламах, мусульманин за віросповіданням, звільнив головного редактора «Франс Суар» Жака Лефранка та перепросив за цю публікацію мусульманську спільноту, про що повідомила у середу увечері французька агенція «Франс Пресс».  На знак протесту проти такого відвертого придушення свободи слова та на знак солідарності зi звільненим журналістом вже наступного дня у четвер серію злощасних карикатур передрукувала ціла низка провідних європейських газет, зокрема італійська «Ла Стампа», голландська «Фолькскрант», іспанська «Ель Періодіко» та німецькі «Ді Вельт» і «Берлінер Цайтунг». Вчора карикатури на Магомета з'явилися в іспанській «Ель-Паїс» та французькій «Ле Монд».

      Війна з газетно-вуличної переросла у політичну. Міністри закордонних справ 17 арабських країн висунули владі Данії вимогу покарати редактора данської газети, яка започаткувала конфлікт.  Саудівська Аравія і Сирія відкликали своїх послів у цій країні, а Лівія взагалі закрила посольство в Данії. Організація захисту журналістів «Репортери без кордонів» заявила у відповідь, що реакція влади арабських країн на цю публікацію свідчить про нерозуміння ними засад свободи слова. «Вони не розуміють, що може існувати повна розбіжність між тим, що пише якась газета, і тим, що говорить уряд», — говориться у заяві організації.

      Схоже, що і не збираються розуміти. Лють мусульман почала знаходити вихід у насильстві. Редакцію «Юлландс-Постен» у вівторок на цьому тижні вже евакуювали після повідомлення про закладену там бомбу. З мусульманського світу звучать погрози терористичних замахів на території Данії і Норвегії. В арабських країнах розпочався бойкот всіх данських та норвезьких виробів та продуктів харчування. 30 січня озброєні бойовики здійснили напад на штаб-квартиру ЄС у Газі, через яку, до речі, їм надається фінасова допомога, щоб вони не померли з голоду. Президент Афганістану Хамід Карзай, який тримається винятково за рахунок західної військової та фінансової допомоги, також заявив: «Це образа для мільйонів людей». У зв'язку з серйозністю ситуації міністр закордонних справ Данії Пер Стіг Мюллер змушений був відкласти свій офіційний візит до Африки, а прем'єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен позавчора ввечері офіційно від імені своєї країни перепросив мусульманський світ в ефірі арабського телеканалу «Аль-Арабія», але все ж при цьому промовив слова на захист свободи преси та заявив, що його уряд не відповідає за те, що друкують газети. Але і це не заспокоїло мусульман. Під час учорашніх молитов у мечетях Іраку, Єгипту, Палестинської Автономії та кількох інших країн людей закликали виходити на вуличні протести (читай — погроми). Заклики подіяли. В Індонезії розлючені демонстранти намагалися увірватися до приміщення посольства Данії, але оскільки воно розташоване на 25-му поверсі висотного будинку, вони обмежилися плюндруванням прикріпленого на його стіні державного гербу Данії. У Пакистані сотні демонстрантів скандували «Смерть Данії» та палили данські й французькі прапори. Вчора група невідомих напала на християнське село на переважно мусульманському індонезійському острові Йоло та вбила шістьох християн, включно з восьмимісячною дитиною.

      Конфлікт набрав майже планетарного характеру. Генсек ООН Кофі Аннан зробив спеціальну заяву, що свобода преси не може бути виправданням для образи релігійних почуттів.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>