Юлія і «цікаві хлопці»

      Які головні завдання ставить перед собою у нинішній виборчій кампанії Юлія Тимошенко? Виявляється, не тільки домогтися перемоги власного «іменного» блоку, а й «мінімізувати» фракцію «Наша Україна» в майбутньому парламенті. На такому вельми оригінальному способі «підтримки Президента» під час недавніх зустрічей із полтавцями Юлія Володимирівна наголошувала кілька разів. Мовляв, тепер вона чітко розрізняє політичну постать глави держави і «Нашу Україну», а тому «хотіла б підтримати Президента, а не його оточення».

      — «Наша Україна» — це не зовсім Президент, — зазначила леді Ю в Полтаві. — Це насправді люди, які формують політику, управляють нею і отримують той результат, який сьогодні маємо. Це Порошенко, Третьяков, Мартиненко, Жванія, Червоненко, ну  ще пара хлопців цікавих... Тому я кажу відверто: буду все робити для того, щоб мінімізувати відсотки, які візьме «Наша Україна» у Верховній Раді. Хочу зробити так, щоб у новому парламенті я мала можливість підтримати лише Президента.

      От тільки чи вдасться лідерці БЮТ забезпечити таку «відокремлену», осібну підтримку Віктора Ющенка зі своїм власним оточенням, у якому, судячи з кандидатських списків її блоку до парламенту і місцевих органів влади, «цікавих хлопців» набагато більше, ніж у «Нашій Україні»? Причому в порівнянні з декотрими наближеними до пані Юлії особами демонізовані нею «нашоукраїнці» видаються ледь не янголами. Досить згадати, що, скажімо, на тій же Полтавщині фінансовим «натхненником» виборчої кампанії Блоку Юлії Тимошенко став відомий місцевий нардеп з олігархічними замашками, котрий на минулих виборах Президента був довіреною особою Віктора... ні, не Ющенка — Януковича! Отой уже «Юлиного Президента» напідтримує...

      Та й одного з заступників центрального виборчого штабу БЮТ полтавці добре знають. За кілька місяців до Помаранчевої революції він змушений був залишити посаду провідника обласного виборчого штабу Віктора Ющенка, а потім, уже після виборів, попри спрямовані на здобуття «трону» лідера «нашоукраїнців» регіону власні титанічні зусилля зі ще більшою ганьбою розпрощався і з цими намірами — «помаранчеве» середовище Полтавщини відторгло його, як чужорідне тіло. Хоча, зрештою, зробив-таки чимало для того, щоб офіційну реєстрацію обласної організації «президентської» партії затримали більш ніж на чотири місяці! А невдовзі став одним із чільників БЮТівського центрального виборчого штабу й, відповідно, «списочником»-кандидатом від Юлиного блоку до парламенту. Такі «мінімізатори» «Нашої України» Юлії Володимирівни зараз, мабуть, конче необхідні. Невже для підтримки Президента?