Високо, але недовго

      Париж «відстрілявся». Цього разу швидко, як ніколи — замість традиційних п'яти нинішній тиждень високої моди у місті, побачивши яке, можна й помирати спокійно, тривав усього лише три дні. Зрештою, якщо врахувати, що звідусіль давно лунають пропозиції прикрити покази «от кутюр» узагалі, це ще й непогано. А проблема, звісно, у грошах. Саме через чималеньку вартість такого задоволення, як представити свою колекцію на тижні високої моди (за півгодинне дефіле моделей будинкам моди доводиться викладати по 2 мільйони доларів), цього року парижани й шанувальники модного мистецтва з інших країн, які зумисне приїхали до світового центру моди, не дорахувалися двох із заявлених десяти показів. Жан-Луї Шерре й Емануель Унгаро вирішили утриматися від участі в «найвищому» з усіх модних тижнів. Таким чином, свої «откутюрні» колекції сезону весна-літо-2006 представляли тільки восьмеро будинків: «Крістіан Діор», «Шанель», «Аделін Андре», «Домінік Сіроп», «Крістіан Лакруа» та «Жан-Поль Готьє». «Версаче» і «Живанші», як і минулого разу, навіть не заявлялися — кутюр'є цих фірм воліють представляти свої колекції «в окремому порядку».

      «Засвітилися» й Джоржіо Армані та Валентино, однак ці метри демонстрували витвори власних рук у статусі почесних гостей, а не учасників «модного» тижня, чи то пак триденки. До речі, Армані, показу якого з нетерпінням чекали шанувальники, дебютував на Паризькому тижні «от кутюр». Щоправда, експертів дизайнер дещо розчарував: за їхніми оцінками, колекція майстра під назвою «Дзеркало» виявилася більше формальною, ніж творчою — переважали класичні, строгі й лаконічні форми, не надто притаманні «високій» моді, хоча й оздоблені популярними в цьому сезоні воланами-мереживами.

      Натомість показ Джона Гальяно для «Крістіан Діор» укотре зірвав зливу оплесків. Модельєр, як завжди, влаштував на подіумі справжнє шоу. Моделі дефілювали між розкішними диванами й кріслами в супроводі оригінальної музики, яку «вживу» виконували камерний оркестр і рок-група. Власне мода від «Діора» цього разу була більш стриманою, ніж це притаманно Гальяно: жодних кринолінів і напудрених перук, усе «скромно» — обтягуючі спідниці, знову-таки мереживні сукні, що щільно облягають фігуру (ох, знову без ідеальної фігури про туалет «от кутюр» можна й не мріяти!)... А ще — криваво-червоні барви. Багато й... красиво.

      Натомість Карл Лагерфельд шанувальницям «Шанель» запропонував переважно монохромні моделі: строгий чорний і невинний білий. Але не думайте, що при цьому колекція від «Шанель» виглядала занудно — навпаки, Лагерфельд вразив романтичністю. Мереживо, рюшики, пишні волани — словом, ми вже зрозуміли, що буде у моді з присмаком «високості» протягом наступних весни-літа. А щоб трохи розбавити цю «солодкість», дотепний Карл узув своїх моделей в армійські черевики. Хоча, може, це для «зiгріву». Адже в залі, де проходив показ, було надзвичайно холодно — глядачів довелося зігрівати теплими пледами й термосами з безкоштовним чаєм. Бач, і в Парижі з опаленням проблеми...