Якою мовою говоритиме Гаррі Поттер-5?

      У четвер в приміщенні інформ-агенції «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся «круглий стіл», на якому деякі представники компаній-кінодистриб'юторів намагалися довести гуманітарному вiце-прем'єр-міністру України В'ячеславу Кириленку, що постанова Кабміну від 16 січня 2006 року № 20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів», яка зобов'язує дистриб'юторів дублювати, озвучувати чи субтитрувати фільми українською мовою, є передчасною, дискримінаційною і... такою, що не відповідає чинному законодавству. Президент асоціації Михайло Соколов сказав, що лише недавно дистриб'ютори відстояли відміну постанови про 5-відсотковий збір із компаній, які розповсюджують іноземну кінопродукцію, на підтримку вітчизняного кінематографа, а тепер держава знову їх «душить» — вимагає, щоб приватні компанії взяли на себе тягар дублювання, озвучення чи субтитрування фільмів українською мовою. Перший аргумент проти: відсутність матеріально-технічної бази в Україні: друк копій, дубляж, озвучку, за словами пана Соколова, можна робити тільки в Росії, ну, виключно в Росії. «Ми не проти державної політики на підтримку української мови, але ми не розуміємо, чого ми повинні оплачувати цю програму». Відповідь на це запитання знає навіть маленька дитина: тому що ви, панове, робите свій бізнес в Україні, а не в якійсь іншій країні. «Ми підрахували, що «ціна питання» — 50 мільйонів гривень, стільки потрібно грошей на українізацію фільмів на рік, нехай держава їх і виділить на цю програму». Ще пан Соколов посилався на опитування людей у кінотеатрах 28 міст України. 82% опитаних категорично проти української мови в кінотеатрах, підтримують це нововведення 9,7%, і зацитував юридичну довідку юриста асоціації, в якій він доводить, що постанова Кабміну порушує права національних меншин в Україні. Говорили про те, що друк копій в Україні в нинішніх умовах збільшить відстань між світовими і українськими прем'єрами, що кіноринок обвалиться, що на ньому виживуть тільки великі компанії, а малі, фільми яких часто не окуповують навіть друк копій, не те що дубляж, загинуть. Що в Україні не можна робити DVD-диски.

      Утім кінодистриб'ютори зовсім не були одностайно антиукраїнськими. Цікаво, що мова, якою говорили прокатники, відразу виказувала й позицію виступаючого. Україномовні дистриб'ютори не бачили проблеми з переходом прокату на державну мову, натомість російськомовні ставали в позу ображених і дискримінованих. Гендиректор прокатної компанії B&H Dіstrіbutіon Богдан Батрух (за даними соціологічних досліджень, ця компанія покриває від 30 до 40% українського ринку) сказав, що держава не вимагає від дистриб'юторів нічого надзвичайного, кожна країна захищає свій ринок, свою мову, свою культуру. І великі компанії, представники голлівудських гігантів взагалі не мають ніяких проблем із цим — дубляж мовою країни, в якій ітиме фільм, закладений у бюджет від початку. І що друкувати копії можна не тільки у Росії, і що під виглядом захисту українського споживача насправді йдеться про захист російських піратів, яким українізація перекриє ринок.

      Нагадаю, що такі пристрасті розгорнулися для початку тільки навколо 20% копій, що не йдеться про повний, 100-вiдсотковий перехід кінотеатрів на українську мову. Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко зазначив, що по-перше, він не одноосібно приймав це рішення, а після довгих консультацій, нарад, розмов із тими ж прокатниками, а по-друге, постанова має виконуватися з 1 вересня. Відміняти чи змінювати її, чи відтерміновувати ніхто не буде. Категоричнішим був народний депутат України Лесь Танюк. «Якщо ви не знайдете спільної мови з українським народом, у нас будуть інші дистриб'ютори», — сказав він.

      Пробний камінь представники дистрибуції державі закинули, подивились реакцію. Тепер все залежить від висновків, які вони зроблять з «круглого столу».

КОМЕНТАРІ

Андрій Дяченко, генеральний директор ТОВ «Геміні» (представник компанії XX Century Fox та інших компаній, у тому числі й російських. «Геміні» прокатували «9 роту» і «Нічну варту»)

      — Є мейджори — представники великих американських студій, вони самі оплачують дубляж. А в незалежних компаніях дистриб'ютори купляють фільм і самі оплачують дубляж. Великі компанії, які я представляю, не переживають — ми можемо дублювати, можемо субтитрувати, для нас це не проблема. Ми схиляємося до дублювання, звичайно. Швидше за все, почнемо з фільму «Слідопит», навіть 30% копій до вересня здублюємо. Зараз уже ми запросили діалогові листи, будемо шукати редактора, акторів. Справді велика проблема сьогодні — це знайти звукорежисера, укладчика, редактора дубляжу, акторів. Бо якщо вийде фільм із поганим дубляжем, тоді цю постанову народ сам відмінить. А так проблем більше немає.

      — А де дублювати?

      — Писати репліки можна в Україні. Перезапис можна робити в Москві, де завгодно.

      — Як бути незалежним дистриб'юторам?

      — Субтитрувати. Тільки такі великі ринки, як російський, китайський, індійський можуть дозволити собі дублювання. У нас ринок не такий великий, нам треба субтитрувати. А в артхаусі зараз скрізь субтитри, я не розумію взагалі, яка проблема з артхаусом.

Олесь Санін, режисер, продюсер:

      — Якби я був бізнесменом, а не режисером, я б ще вчора створив студію з озвучення, тому що це величезний ринок. Якщо в Україні за минулий рік було показано понад 300 фільмів у кінотеатрах, то це робота для трьох студій з озвучки.

      Свій фільм «Мамай» три роки тому я повністю зробив в Україні руками українських фахівців. «Мамай» має премію Долбі за якісне озвучення. Чи є прецедент озвучення в Україні фільму якісною українською мовою? Є. І не мій один. Чи є інтерес представників російських дистриб'юторських компаній озвучувати фільми українською мовою? Немає. Це територія Росії, це паразити на території України, точно так само, як на території всього СНД.

      Фактично на сьогоднішній день українська мова не є мілким діалектом на екранах, вона взагалi заборонена, її не існує. Я в це не вірю — я не вірю в те, що в Севастополі не підуть на Гаррі Поттера українською мовою, я не вірю, що в Донецьку не підуть на «Хроніки Нарнії» українською мовою. Ринок Мела Гібсона ні в якому випадку не зменшився від того, що він зробив фільм мовою, якої ніхто вже у світі не знає, не розуміє і не розмовляє — арамейською.

      Я вважаю, що урядова позиція — правильна, вона просто дуже запізніла, це треба було запровадити принаймні 10 років тому, коли цей ринок розвивався.

      — Як ви прогнозуєте розвиток цієї ситуації, будуть іще якісь демарші?

      — Це політична ситуація і це позиція частини партій, які хочуть введення російської мови. Я думаю, що ця історія згорнеться не просто після виборів, а після появи на кіноекранах першої україномовної дубльованої картини. Після цього все стане на свої місця.