Бандити таки сядуть у тюрми?

      Побиття «помаранчевих» під ЦВК, отруєння Ющенка, транзитний сервер, заяви сепаратистів у Сіверськодонецьку — ці найрезонансніші злочини колишньої влади, на які вона пішла, щоб за будь-якої ціни утриматися на високих кріслах i після 2004-го, добре відомі не лише в Україні, а й за кордоном. I хоча з того часу минуло вже більше року, винні досі не покарані, натомість готуються до реваншу на виборах-2006. Зрозуміло, що преса не дає спокою силовим структурам, постійно контролюючи хід розслідувань, хоча мусимо констатувати: на сьогодні відповідальність понесли лише тисячі дрібних виконавців за фактами масових  фальсифікацій, натомість організатори i замовники почувають себе у безпеці. Тим більше, коли йдеться про показовий кримінал, наведений на початку.

      Але прогрес є. Принаймні так вважають у СБУ та МВС, адже ці силові структури зробили спільну заяву про стан розслідування резонансних кримінальних справ. Хоча до успіху слідчих можна зарахувати лише «Ніч кривавих ножів» 23 жовтня 2004 року. Нагадаємо, що того вечора чимало прихильників кандидата у президенти Віктора Ющенка лишилися на площі Лесі Українки, щоб дізнатися, яке рішення прийме Центрвиборчком щодо утворення додаткових виборчих дільниць у Росії. На беззахисних людей напали озброєні молотками i ножами молодики. Мета — виманити Ющенка та його команду на вулицю, а відтак у ЦВК прийняли б потрібне рішення щодо додаткових дільниць i Ядиний кандидат отримав би «карт-бланш» на додаткові фальсифікації в Росії.

      Про цю єзуїтську мету ціною людської крові лише потім, після зміни влади, вперше офіційно сказав заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль i вибачився перед постраждалими за те, що міліція не змогла тоді їх захистити. Спочатку було порушено дві кримінальні справи щодо банальної «хуліганки», згодом органами прокуратури їх було перекваліфіковано на «масові заворушення» і передано в провадження до слідчого відділу столичного СБУ. I ось нарешті слідчі СБУ скерували матеріали справи до суду, щоправда, поки що невідомо, до якого саме i коли відбудуться слухання. При цьому правоохоронці «узяли» не всіх нападників. Декого ще розшукують, i стосовно них окремі кримінальні справи виділено в окреме провадження.

      Ця справа — поки чи не єдиний прогрес правоохоронців. А коли мова заходить про отруєння Ющенка, махінації з транзитним сервером ЦВК та Сіверськодонецьк, i в МВС i в СБУ кивають у бік колег із Різницької, мовляв, «справи у провадженні Генпрокуратури».

      Бо всі ці справи стосуються державних діячів найвищого рівня. З отруєнням усе зрозуміло, адже це злочин проти кандидата у президенти, i Генпрокуратура ще півтора року тому таку справу порушила, щоправда, зусиллями донеччанина Васильєва, який тоді займав найвище крісло на Різницькій, справу i «потопили». Випливла вона вже за Піскуна, а ось нинішній Генпрокурор Медведько про можливі успіхи слідчих поки що мовчить.

      Чимало колишніх держслужбовців високого рангу фігурують i у справі сепаратистів. Цікаво, що відомі прізвища «засвiтилися» i в кримінальній справі про втручання у роботу сервера ЦВК, яку спочатку було порушено СБУ. Саме на Володимирській,33, зібравши всі докази, i  дійшли висновку, що й тут «до вчинення злочину причетні особи, посади яких віднесені до І-ІІІ категорій посад держслужбовців», тому й «порадували» складною «криміналкою» слідчих із Різницької. Отже, слово за Генпрокурором.