Перегляд теорій, які слугують фундаментом для розвитку науки, — справа вкрай невдячна. Язики полум'я, що охопило геніального філософа всіх часів та народів Джордано Бруно через його непоступливість, — мабуть, найкрасномовніший тому доказ. На жаль, місць для схожого подвигу не бракує й сьогодні. В цьому вже встигли переконатися вчені, яким належать унікальні розробки в галузі альтернативного енергозабезпечення. Вони ризикнули посперечатися з самим Альбертом Ейнштейном. Точніше, з його Спеціальною теорією відносності, яка, на думку сьогоднішніх опонентів автора, повела людство хибним шляхом, відкинувши розвиток науки щонайменше на століття. Існує твердження, що згодом Ейнштейн сам назвав її помилковою. Але повернутися до відправної точки своїх досліджень йому вже не дозволили.
Помилився ж учений у тому, що заперечив існування так званого ефіру — газоподібного середовища, яке заповнює увесь навколишній простір. Саме створений ним образ великої і абсолютно «некорисної» порожнечі очевидно й змусив людство зосередитись на бурінні газових і нафтових свердловин. А головне — унеможливив офіційний пошук альтернативи корисним копалинам. Проте згодом з'ясувалося, що ефір не тільки існує, а й є основою будь-якої іншої енергії — сонячної, електричної, термоядерної. Причому навіть остання — лише дрібна часточка тієї енергії, що містить у собі проігнорований Ейнштейном ефір. Тобто насправді ми живемо в безмежному океані невичерпного, дешевого й екологічно чистого енергетичного джерела, скористатися яким можна за допомогою не таких уже й складних установок.
Наукових ідей з цього приводу існує безліч. Технічних розробок також. Наприклад, резонансний трансформатор Ніколи Тесла, патенти Брауна, винаходи Хаббарда, Нідершота і Купера, вакуумний тріодний підсилювач Світа Флойда, генератори Заєва, «Тестатика» Баумана тощо. За великим рахунком, новітні установки, що генерують вільну енергію, чимось подібні до виплеканого уявою фантастів вічного двигуна. Вже недалеко той час, вважають прихильники ефіродинаміки, коли людство завдяки цим розробкам зможе відмовитися в енергетиці від електричного дроту і природних ресурсів. Але за умови, якщо офіційно визнає здатність самого простору бути джерелом енергії і правильно організує процес.
Економічний зиск від запровадження подібних ноу-хау вже на теперішньому рівні освоєння згаданих вище програм ( а це тільки початок, поле діяльності тут фактично безмежне) радує багатообіцяючими показниками. Скажімо, якби гідродинамічні теплогенератори (найпоширенішi сьогодні нетрадиційні джерела дарованої енергії) обігрівали багатоповерхівку, то мешканці чотирикімнатної квартири при вуличній температурі -24 градуси сплачували б в Україні всього лише 36 гривень на місяць. Восени і навесні ця сума була б меншою удвічі.
Цікаві новітні установки і тим, що дозволяють людині зігрітися з мінімальною шкодою для навколишнього середовища. Робота ж теплоцентралей, що iснують, з кожним роком стає все загрозливішою. Як відомо, при спалюванні одного кілограма вугілля чи дров витрачається два кілограми кисню. Тому подальше використання органічного палива несумісне з життям на планеті у принципі. Мирний атом, про який знову заговорили в розпал газового конфлікту, теж не є ідеальним виходом із ситуації, що склалася. І рiч не тільки у страшних наслідках Чорнобильської трагедії. «Людство й досі не навчилося закривати ядерні реактори, — каже співробітник Харківського науково-технологічного інституту транскрипції, трансляції та реплікації (НТІ ТТР), кандидат технічних наук Владислав Балибердін. — Скажімо, відпрацював реактор призначений термін, а що далі? Вийняли з нього відпрацьоване паливо і відправили до сховища. Але ж увесь блок все одно залишається і потребує спеціального догляду, на що витрачають значні кошти».
І найголовніше. Згадані вище теплогенератори, очевидно, є саме тими виробниками енергії, які дозволять отримувати цей «продукт», залишаючись у гармонії з навколишнім світом. Подібні кроки завжди оплачуються сторицею.
Можливо, хтось здивується, але в процесі вивчення енергетичних можливостей ефіру українські вчені вже встигли створити свою власну школу. Поштовхом для цього стали також і дослідження конструкцій теплогенератора молдовського вченого Юрія Потапова. Його винаходом десять років тому зацікавився черкаський академік Юрій Фомінський, і вони разом взялися за розробку установок, що працюють за принципом холодного термоядерного синтезу. Цей напрям і теорія дивовижним чином збіглися з дослідженнями нашого видатного співвітчизника, киянина Бориса Болотова. Він заклав основу фактично нової науки — хімії іншого порядку або фізики ядерних перетворень. Новий теоретичний погляд допоміг ученому зробити не одне відкриття, у тому числі і бетаядерного синтезу, що співзвучне дослідженням Фомінського і Потапова. Тобто вони разом довели, що в природі існує фон, який складається з електронів. А ті, у свою чергу, сприяють протіканню найрізноманітніших ядерних перетворень. Навчитися правильно використовувати їх в енергетиці, вважають вчені, — найактуальніша проблема теперішнього етапу еволюції людства.
У Харкові над цією проблематикою сьогодні працює одразу кілька наукових груп. Вони ставлять перед собою завдання створити електродинамічний генератор, який черпає енергію з фізичного вакууму і не потребує для роботи жодного з традиційних видів палива. Тобто виробляє електроенергію для своєї роботи сам. Це завдання-максимум, розв'язати яке, схоже, пощастить уже в недалекому майбутньому.
Сьогодні ж співробітникам вищезгаданого інституту вдалося створити експериментальний зразок теплогенератора, який потребує порівняно невеликої кількості електроенергії для пробудження в системі ядерної реакції. Обігріти харківським ноу-хау можна фактично кожну багатоповерхівку без великого ризику для власного гаманця. Йдеться про компактні автономні установки, випуск яких під силу налагодити типовому машинобудівному заводу. Технічні новинки, які працюють за схожим принципом, уже використовуються у світі. Скажімо, теплогенератори Юрія Потапова охоче купують німці всього лише по три тисячі доларів. Зацікавилися альтернативними джерелами енергії також американці. А в Росії вже зараз установки, подібні до харківської, опалюють великі адміністративні приміщення.
Харків'яни планують продемонструвати експериментальний зразок свого «дітища» наприкінці поточного року. Як з'ясувалося в ході випробувань, ця технічна новинка є справжньою знахідкою не лише для комунальної, а й аграрної галузі. Дослідивши фізичні властивості води, відпрацьованої у теплогенераторах iз магнітним ротором, учені прийшли до висновку, що вона може використовуватися як природний біостимулятор у рослинництві. Досліди, проведені на практиці, повністю підтвердили теоретичне припущення. Тобто під дією активізованої води рослини дають густіші сходи, швидше ростуть, мають вищу врожайність і стійкіші до згубних природних факторів.
Зароджується в стінах НТІ ТТР і наука віддаленішого майбутнього. Скажімо, президентові цього інституту, члену-кореспонденту Російської академії природничих наук, кандидату технічних наук Миколі Жуку вдалося розробити систему фізичних законів під назвою «Квадродинаміка». На відміну від теорії Ейнштейна, що базується на чотиривимірному просторі-часі, харків'янин використовує звичний тривимірний простір, проте незвичний тривимірний час. Це дозволило йому запропонувати нове формулювання рівнянь електродинаміки, всесвітнього тяжіння, ядерної взаємодії тощо. «Я розробив польову форму Загальної теорії відносності, яку назвав «Квадродинамікою», — каже Микола Жук. — Це відкриває можливість створювати нові літальні апарати, подібні до літаючих тарілок, і відповідно — використовувати нову енергетику. Штучно-гравітаційний вихор з ефіру, який забезпечує швидку передачу сигналів і переміщення у просторі, — тепер теж не фантастика. Тобто йдеться про спосіб створення засобів телепортації. Енергію і справді можна черпати з простору. За великим рахунком, ми намагаємося пояснити те, що досі не мало пояснення в офіційній науці. І водночас застосувати отримані знання на практиці». Йдеться про результати досліджень в галузі теорії відносності, гравітації, астрофізики, астрономії, космології, електродинаміки і ядерної фізики, що допомогли вченому сформувати нову модель стаціонарного Всесвіту і єдиної теорії простору, часу і фізичних взаємодій. За допомогою цієї теорії можна пояснити і аномальні явища в природі взагалі, і в нетрадиційній енергетиці зокрема.
За словами Миколи Олексійовича, всі ці дивовижні речі описані вже давно у «Слов'яно-Арійських Ведах» — заповітних знаннях наших предків. Їхнє глибоке вивчення якраз і дозволило нетрадиційно розглянути проблеми енергетики та засобів зв'язку і вийти на згадані вище наукові розробки. Але насправді все це — лише початок. Людське пізнання не має меж. Як і політ наукової думки, що здатний охопити собою найвіддаленіші куточки загадкового Всесвіту.
Як вважають фахівці НТІ ТТР, унікальну здатність навколишнього простору бути джерелом енергії за умов правильної організації процесу людство, бодай теоретично, визнає вже найближчим часом. Переваги нетрадиційних енергоджерел надто очевидні, аби їхніх творців офіційна наука могла й надалі піддавати анафемі без ризику для власного авторитету. Судіть самі. Новітні установки дозволяють зробити світ чистішим і забезпечити його енергією, яка доступна кожній країні, незалежно від наявності газу чи вугілля. За допомогою таких установок можна опріснювати морську воду, не витрачаючи на це великі кошти, оснащувати автомобільний транспорт безпаливними двигунами, вирощувати у будь-якій частині планети увесь рік тепличні фрукти та овочі. Медицина майбутнього, керуючись технологіями вільної енергетики, зможе усувати причину хвороби, а не її саму.
Але незважаючи на це, вищезгадані ноу-хау відвойовують собі місце під Сонцем з неймовірними труднощами. Причина давня, мов світ. Впровадження новітніх технологій неминуче призводить до звуження ринку вже діючих. Тому спротив компаній, які ведуть бізнес у межах традиційних схем і, природно, не хочуть витрачатися на освоєння нових, цілком закономірний. З цим, власне, можна було б погодитись, якби запаси корисних копалин на планеті періодично поповнювались, а процеси їхньої переробки та застосування не були настільки згубними для навколишнього середовища. Тому, аби довести свою правоту, вчені, які працюють у сфері нетрадиційної енергетики, активно шукають один одного.
Не так давно в Харкові відбулася Міжнародна науково-технічна конференція «Аномальні фізичні явища в енергетиці та перспективи створення нетрадиційних джерел енергії». У прийнятій на форумі декларації, вчені України та Росії приєдналися до думки лауреата Нобелівської премії Ричарда Феймана, який назвав сучасну офіційну фізику — «суцільним дурисвітством». I водночас нарешті озвучили справжню, з їхньої точки зору, причину заборони освоєння нових енергетичних технологій. На їхню думку, влада у провідних країнах світу сьогодні належить нафтовим корпораціям, які заради власних надприбутків роблять усе можливе, аби загальмувати розвиток нетрадиційних джерел енергії.
Подібне табу, до того ж, враховує і більш віддалену перспективу розвитку цього напряму сучасної науки. «Установки, що працюють на вільній енергії, — каже Микола Жук, — це своєрідний доступ до незалежного джерела багатства, яке руйнує наміри найбагатших кланів та родин про світове панування. Отримати сьогодні у власність дароване енергетичне джерело — означає зруйнувати основу, на якій тримається влада як інструмент привласнення чужої праці. Тому для владних структур запровадження вищезгаданих ноу-хау може виявитися ще більшим лихом, ніж масовий випуск фальшивих купюр чи виробництво дешевого золота». Тобто технології вільної енергетики знецінюють вартість грошей, гонитва за якими вже давно стала чимось на зразок філософії людського буття, і створюють тим самим новий баланс в економіці. За такого перебігу подій, резюмують учені НТІ ТТР, сьогодні навіть важко сказати чи збережеться саме поняття «влада» у звичному розумінні цього слова, якщо монополія паливно-енергетичного комплексу таки поступиться місцем альтернативній енергетиці.
Очевидно, людина на Землі вже була колись вільною. Інакше її далеким нащадкам ніколи б не спало на думку шукати гармонійний спосіб повернення до енергетичних першоджерел. Хоча бути вільним — це, мабуть, крім усього, ще й велика відповідальність за себе, за людство і, зрештою, за майбутнє всієї планети.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
