Великi реформи чи велике протистояння?

      Сотні тисяч щасливих усміхнених людей, помаранчеві стяги, величезні екрани й білосніжні голуби у блакитному небі... Майже нікому нічого не видно, бо Майдан і всі вулиці довкола забиті людьми, тіснява страшенна, але всі щасливі. Так проходила інавгурація народного Президента Віктора Ющенка. Мабуть, саме того дня, 23 січня 2005-го, багато хто з «помаранчевих революціонерів» остаточно зітхнув із полегшенням: ми таки справді перемогли. Відтоді минув рік, перемога віддалилася в часі й обернулася на проблемне сьогодення. Підсумував цей рік, прожитий у новій для нього іпостасі, і Віктор Ющенко. «Для країни і для мене особисто це був надзвичайно важливий, складний, часом драматичний, але переломний рік, — зазначив Президент. — Ми разом довели, що український народ здатен побудувати сучасну самостійну демократичну державу. Ми усвідомили, що дати відповідь на зовнішні і внутрішні виклики можна тільки разом. Нас об'єднало найважливіше — почуття національної гідності. Сьогодні ми говоримо: так, я громадянин України і пишаюся цим! І це — головне досягнення першого року мого президентства».

      Однак здобутки нової влади, про які не втомлюється говорити Президент, кожен, хто бодай кілька разів чув його промови й виступи, може вже перелічити не гірше за Віктора Андрійовича. І вже ідіоматична мама з дитинкою, і сиротинка, і пенсіонер, і журналіст, звісно, за успіхи в соціальній сфері й свободу слова «помаранчевій» владі вдячні. Однак головною у зверненні Ющенка до народу з нагоди річниці інавгурації була все-таки не констатуюча частина, а план, або, як полюбляє казати сам В.Ю., «дорожня карта» на найближче майбутнє. Звісно, не оминув глава держави болючу для нього тему конституційної реформи, сказав і про стосунки з парламентом, і про майбутні вибори. У голосі Президента зазвучали раніше не дуже властиві йому металеві нотки — схоже, рік керівництва країною став доброю практикою жорсткості.

      Президент, хоч і визнав нову Конституцію, фактично окреслив план «боротьби з політреформою». Але перед тим заанонсував ще кілька реформ, ближчих простим людям.

      За словами Президента, «2006 рік — це рік впровадження національних реформ». Зокрема, йдеться про реформи медицини, освіти, села, судової системи. Так, програма «Здоров'я нації» має забезпечити кожній людині гарантований перелік безоплатних медичних послуг й відновити базову систему охорони здоров'я на селі. Модернізуючи систему освіти, влада має на меті забезпечити її доступність і якість, викорінити корупцію. Програма розвитку села «створить сприятливі умови для аграрного сектору». «Газова» тема привернула увагу влади й до такої насущної проблеми, як необхідність диверсифікації українського енергоринку та впровадження енергозберігаючих технологій. «Щоб забезпечити енергетичну незалежність країни, ми плануємо впродовж року знизити енергоспоживання мінімум на 10 відсотків», — наголосив Президент. І, нарешті, судова реформа: Ющенко пообіцяв «докласти всіх зусиль, аби в Україні сформувалася незалежна судова гілка влади».

      Зовнішньополітичні пріоритети залишаються незмінними. «Приєднання до Європейського Союзу — головна стратегічна мета України. На порядку денному також — якісна перебудова українсько-російських відносин. Я вимагатиму від кожного урядовця, від кожного українського дипломата жорстко відстоювати національні інтереси України», — підкреслив Президент. І висловив сподівання, що новий парламент «активізує роботу з приведення національного законодавства до європейських норм і стандартів — це прискорить шлях України до ЄС і НАТО».

      Утім той новий парламент іще треба обрати. «2006 рік — рік парламентських виборів, що стануть важливим іспитом суспільства на демократію. Як Президент України я запевняю: це перші вибори, де не буде задіяний адмінресурс, де влада не тиснутиме на виборця». А на зауваження скептиків, що надто ризиковано брати на себе таку відповідальність, адже Банкова далеко, а сільський голова чи директор підприємства, який прагне «виконати план» для своєї політичної сили — поруч, В.Ю. пояснив, як саме він боротиметься з адмінресурсом: «Як гарант Конституції я жорстко реагуватиму на будь-який сигнал порушення виборчого законодавства. Агітація має проводитися винятково за партійні кошти. Ця норма має працювати не вибірково, а для всіх!».

      Віктор Ющенко повідомив, що підписав Указ «Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів 2006 року», яким зобов'язує центральну та регіональну владу створити всі умови для проведення вільних і прозорих виборів. «Влада гарантує всім політичним силам рівні можливості для агітації», — наголосив глава держави. Щоправда, не дуже зрозуміло, якими в цьому сенсі є повноваження Президента після вступу в дію змін до Конституції й наскільки жорстко він може до чогось зобов'язати виконавчу владу. Однак президентські юристи, очевидно, краще в цьому розбираються.

      А от пропозиція від лідера держави до всіх партій і блоків підписати Меморандум про чесні вибори — добра ініціатива. Водночас Президент наголосив: «Я не дозволю жодній політичній силі працювати на розкол України, спекулювати на темах мови, релігії, федералізму чи сепаратизму», закликавши всіх співвітчизників проявити «активну громадянську позицію» й «разом обрати новий відповідальний український парламент». Адже «від результатів березневих виборів залежить розвиток України на наступні п'ять років», і для того, щоб наша держава стала сильною і заможною, влада «повинна бути відповідальною, професійною і патріотичною». Тоді як «останні події у Верховній Раді ще раз продемонстрували, що розвиток держави можна забезпечити лише за умов політичної стабільності».

      «Ми повинні досягти узгодженої роботи всіх гілок влади», — наголосив Президент і запропонував план щодо стабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. По-перше, добре б «запровадити мораторій на прийняття будь-яких рішень чи дій з боку законодавчої та виконавчої влади, що можуть призвести до дестабілізації ситуації в Україні». По-друге — «необхідно забезпечити дієздатність та повноцінну роботу Конституційного Суду», тому приведення суддів КС до присяги має стати пріоритетом дев'ятої сесії ВР.

      І особливий наголос. «Як Президент, для якого закон — понад усе, я визнаю, що з 1 січня 2006 року, згідно з рішенням Верховної Ради, в країні діє оновлена Конституція. Але я не вважаю її ідеальною», — сказав Ющенко, вкотре підкресливши, що «реформа Основного закону відбулася без участі громади, навіть без обговорення в парламенті». Тому, на його думку, «суспільство повинне сказати своє слово щодо конституційних змін». Тобто референдуму — бути. А «після парламентських виборів нас очікує чесний діалог щодо політичної реформи».

      Третім же пунктом свого «стабілізаційного» плану глава держави ініціює створення спільної робочої групи з рівним представництвом уповноважених від Президента, парламенту й уряду. Щоб разом думали над тим, як гармонізувати діяльність гілок влади. Головне, щоб кожен із нас, виборців, ідучи 26 березня на виборчі дільниці, пам'ятав: саме від результату парламентських виборів залежить, чи житимемо ми надалі у справді новій Україні.

БУКВА ЗАКОНУ

      Президент підписав указ про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів-2006, яким доручив Кабінету Міністрів та облдержадміністраціям «вжити необхідних заходів для створення для всіх політичних партій та кандидатів у депутати рівних умов участі у виборах». Уряду також доручено «унеможливити використання посадовими особами службового становища, службових приміщень, транспорту, засобів зв'язку для підтримки окремих політичних сил чи кандидатів». Згідно з указом, «виконавча влада повинна не допустити під час підготовки та проведення виборів будь-яких проявів адміністративного тиску, втручання у процес здійснення виборцями вільного волевиявлення, їх підкупу, обману, застосування засобів економічної чи іншої дискримінації щодо ЗМІ».

      Указ також передбачає створення рівних умов для роботи ЗМІ, «незалежно від джерел їх фінансування», недопущення будь-якого протиправного втручання в діяльність виборчих комісій, створення спільно з ЦВК належних умов для роботи офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій.

      Водночас МВС доручено «вжити заходів щодо недопущення поширення під час передвиборчої агітації закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної та іншої ворожнечі».

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Сергій Телешун,

президент Інституту системного прогнозування

«Фонд «Співдружність»:

      — У цьому виступі Президент уперше чітко сформулював своє ставлення до конституційних змін. Він сказав, що дотримуватиметься їх. Це позитив. Адже конституційні зміни набрали чинності, й подобаються вони чи ні, але мають виконуватися. Водночас Президент натякнув, що в нього є своя позиція щодо розвитку політреформи. Це пролунало чітко й виокремлено. Президент і Верховна Рада мають право ініціювати зміни до Конституції, наповнювати її новим змістом і формувати законодавче поле.

      Пропозиція створити групу з представників різних органів влади, яка б запропонувала вдосконалення політреформи, — це позитивно. Щоправда, було б доцільно ввести туди й науковців. Інше питання: чи будуть супротивники блокувати роботу цієї групи і чи захоче парламент втілити результати її роботи в життя. Але я сподіваюся, що в наступному парламенті буде коаліція здорових сил, яка могла б стабілізувати ситуацію. А якщо це не буде реалізовуватись — Президент має конституційне право звернутися до народу.

      Я вважаю, що при внесенні змін до Конституції слід звертати увагу на три складових: історичну необхідність, ефективність управління державною владою, залучення громадян до управління державою. В який спосіб [залучати громадян] — це інша справа. Президент утримався відкрито це сказати, але прозвучала фраза про необхідність відпрацювання конституційних змін із залученням громадян. Ці слова я сприйняв однозначно: Президент залишає за собою право ініціювати референдум.

Андрій Єрмолаєв,

директор Центру соціальних

досліджень «Софія»:

      — Я вітаю тон примирення, з яким виступив Віктор Ющенко. Після накалу пристрастей, який був останніми тижнями, він вийшов із промовою, в якій дуже обережно підійшов до різних гострих кутів, як, наприклад, конфлікти і референдум. По-друге, правильно було сформульовано реформи, які треба провести. Ми почули не «обіцяльну» позицію, а перспективи розвитку. Хоча хотілося б побажати, щоб надалі більш детально йшлося про економічні стратегії.

      А щодо того блоку промови, який викликав найбільший резонанс, — про так званий план подолання кризи... Як на мене, в цих пропозиціях є той момент, що Президент визнає певну радикальність і нераціональність своїх попередніх позицій. Немає категоричної критики, зате є пропозиція почати спільну роботу. Хоча, на мою думку, варто створювати не робочу групу, а Конституційну комісію. І вона мала б не міняти Конституцію, а виправляти її.

      Слід відзначити й позицію Президента щодо потреби прийняття законодавства, яке забезпечує Конституцію: про Кабінет Міністрів, про Президента тощо. Це означає, що Ющенко погоджується з самою моделлю.

      Ви питаєте, чого у виступі глави держави було більше — натяків на потребу поновлення попередніх повноважень (наприклад, через референдум) чи необхідності гармонізувати конституційні зміни, вийти на діалог між гілками влади? Думаю, що позиція Президента вичікувальна. Швидше за все, він на роздоріжжі. Мабуть, тому він так толерантно і виступив, щоб не показувати гри на випередження. Хоча думаю, що така гра буде.

Вадим Карасьов,

виконавчий директор

Міжнародного інституту

порівняльного аналізу:

      — Президент фактично визнав перехід України до парламентсько-президентської республіки і набуття чинності новою Конституцією. Але в обмін на це визнання він запропонував парламенту відновити роботу Конституційного Суду, а по-друге, запропонував парламенту накласти мораторій на дії, які ведуть до політичної нестабільності. Мені здається, що ця позиція була основною. В такий спосіб Президент висловив свою позицію щодо спроб відправити уряд або окремих міністрів у відставку до виборів.

      Так, існує сценарій, щоб замість уряду, сформованого Ющенком ще в умовах президентсько-парламентської республіки, призначити новий, технічний, який би контролювала Верховна Рада. Але Президент читає цей сценарій. Для нього важливо, щоб уряд Єханурова працював у повноцінному статусі не тільки до виборчої кампанії, а й на складний період поствиборчих процесів, зокрема при формуванні парламентської коаліції та нового Кабміну. В обмін Президент сказав, що готовий працювати в межах парламентсько-президентської республіки. Тепер у Верховної Ради не буде підстав обвинувачувати його в тому, що він іще до виборів намагатиметься провести референдум і переглянути політреформу.

      Водночас Президент не закрив шляхи до перегляду окремих пунктів Конституції. Але це буде залежати від того, як запрацюють механізми парламентсько-президентської республіки. Якщо парламент не справиться із формуванням більшості та Кабінету Міністрів, тоді Президент зможе порушити питання про корекцію змін. Якщо політичні гравці цього не зрозуміють — він може підключити суспільну думку.