Під час січневої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи відбудуться термінові дебати стосовно нинішньої ситуації у Білорусі напередодні президентських виборів, які пройдуть 19 березня цього року. За кілька днів до цієї події представник Держдепартаменту США Деніел Фрід висловився від імені своєї держави, а також практично від імені Євросоюзу, які, за його словами, є однодумцями в цьому питанні, що білоруський уряд приречений на ізоляцію у випадку подальшого придушення свободи у країні. Водночас США знову має намір звернутися до офіційного Мінська з приводу двостороннього діалогу на тему демократії. «Ми вже зверталися до білоруського уряду з пропозицією про діалог і одержали негативну відповідь. Але ми — США й інші країни — спробуємо ще раз звернутися до них із проханням про розмову щодо наявності або відсутності демократії та стану справ із правами людини в Білорусі», — у свою чергу, повідомив заступник американського Держсекретаря Баррі Ловенкрон.
Також цього тижня ОБСЄ відрядить до Білорусі команду експертів для попереднього моніторингу створених умов для проведення президентських виборів. Нiяк не дочекається цієї місії тамтешня опозиція, яка безперестану може розповідати про обмеження її прав. Серед останніх бідкань опозиціонерів є винесення Центральною виборчою комісією попередження для ініціативних груп двох учасників президентських перегонiв — Зенона Пазьняка та узгодженого кандидата від демократичних сил Александра Мілінкевича. Їх обвинувачують у незаконному розповсюдженні агітаційної друкованої продукції. Але ті відкидають обвинувачення, називаючи свої матеріали не інформаційними, а довідковими. Зокрема , у них розповідається про те, чому діючий президент не має законного права балотуватися на третій термін. Натомість опозиціонери вважають, що це люди Лукашенка ведуть незаконну масову агітацію, насильно збираючи підписи на підтримку «бацьки».
Уже в перші дні нового року з'явилися повідомлення про те, що ставити підписи за висунення Лукашенка у президенти змушують студентів різних факультетів Білоруського державного університету. «Під час нинішньої сесії щоранку перед кожним іспитом студентів зобов'язують підписуватися за цього кандидата. При цьому інколи навіть не вимагають їхніх паспортів, тому що всі дані є в деканатах. Те ж саме стосується і гуртожитків. Чи законно це?» — запитує студент третього курсу БГУ Ян в електронному листі на адресу громадської ініціативи «Хартія-97». «Особливо зараз важко студентам, що живуть у гуртожитках. Замдекана Курсов розповсюджує через старост «натяки», що якщо хтось ще не поставив свого підпису, то потрібно дуже і дуже поквапитися. Інакше – будуть проблеми з гуртожитком», — розповідають інші спудеї, які не називають своїх імен. Цікаво також, що у приміщенні університету розвішені оголошення, які зобов'язують студентів приходити на іспити не лише iз заліковою, а й iз паспортом.
Однак, як заявляють автори колективного листа з мехмату БГУ, «це все квіточки». «Ягідки», на їхню думку, будуть під час дострокового голосування. Такі висновки студенти роблять, згадуючи проведення у 2004 році референдуму за продовження повноважень Лукашенка. Тоді у студентських гуртожитках «у кожну кімнату заходило кілька людей на чолі з комендантом, які ставили «питання руба» — або йди голосуй, або виселяйся з гуртожитку».
У такій, як вважає опозиція, критичній ситуації першими нерви не витримали в кандидата Олександра Войтовича, який відмовився від участі у президентських виборах. «Не бажаю сприяти створенню ілюзій у виборців, що участь Лукашенка А. Г. у виборах на третій термін президентства є законною і що вибори проводяться відповідно до Конституції і Виборчого зоконодавства країни», — пояснив свій вчинок колишній голова однієї з палат білоруського парламенту. Войтович вказує на те, що, окрім Лукашенка, жоден претендент не одержує доступу до державних засобів інформації, а незалежні ЗМІ в Білорусі «фактично знищені». Обурила кандидата і заява чинного президента до виборців «Проголосуєте за мене, куди ви дінетеся!», що демонструє, «яким чином влада має намір проводити вибори». Раніше Войтович пояснював своє бажання брати участь у виборах своїм досвідом (до роботи в парламенті він очолював Академію наук Білорусі) і бажанням «отримати більш
Мінськ.
А ТИМ ЧАСОМ...
Уже в цьому році Росія та Білорусь можуть вийти на проведення референдуму щодо Конституційного акта Союзної держави. Про це заявив спікер Держдуми РФ Борис Гризлов. За його словами, робота довкола проекту цього документа «просувається і йде до результату, якого ми всі чекаємо». Він повідомив, що 24 січня на засіданні Вищої Держради буде обговорюватися питання про хід підготовки проекту Конституційного акта, під час якого будуть прийняті додаткові рішення, що дозволять остаточно підготувати цей документ. Крім того, за інформацією Гризлова, на засіданні розглядатимуть питання, що стосуються перебування громадян Росії і Білорусі на території один одного та які мають зрівняти громадян двох країн у правах на одержання медичного забезпечення і оподатковування прибутків.
«Ми можемо констатувати, що процес розвитку Союзної держави йде в потрібному напрямку», — відзначив голова Держдуми.