У Москву знову навідувалася українська високопосадова делегація, аби домовлятися і добиватися справедливості. Але на цей раз наріжним каменем у наших двосторонніх взаєминах став не російський газ, а українське м'ясо та молоко, яке у Росії відмовилися купувати. Зокрема, 20 січня там було запроваджено заборону на ввезення з України всіх продуктів тваринництва, зокрема м'яса, а згодом молочних продуктів. Зауважимо, що українські молочні підприємства збувають у Росії близько 60 відсотків своєї продукції.
Міністр аграрної політики України Олександр Баранівський, який ще минулого тижня звернувся з проханням до російського колеги скасувати «тимчасову заборону на імпорт української молочної продукції», вбачає політичні мотиви у таких діях росіян. «Я думаю, тут більше вже політика пішла, тому що в нас не було жодних зауважень щодо цієї продукції... [Вона] дуже якісна», — сказав міністр, додавши, що «росіяни завжди споживають нашу продукцію з великим задоволенням».
У свою чергу російська сторона відкидає політичний аспект свого кроку, мовляв, там керуються лише потребою захисту споживачів. А українське м'ясо та молоко, що надходить до росіян, як там кажуть, проходить незадовільний ветеринарно-санітарний контроль. Однак, як наполягають українці, позаяк молочні продукти підлягають термічній обробці, то вони є якісними і не можуть бути джерелом перенесення хвороб. Учора в Москві представники Мінагрополітики мали домагатися скасування заборони на ввезення молочної продукції. На час здачі до друку цього номера газети ще не було відомо про результати візиту.
Водночас від учора Росія почала підставляти ще й «металеві палиці» в колеса Україні. Зокрема, 23 січня набула чинності постанова уряду Російської Федерації, згідно з якою при імпорті з України металопродукції, зокрема прутів для армування залізобетонних конструкцій, стягується мито у розмірі 21%. Відповідно до постанови, мито стягуватиметься до 14 серпня 2007 року. Як повідомив УНІАН, компенсаційне мито на сталеві прути з України було введене в серпні 2002 року строком на три роки з метою захисту російських виробників аналогічної продукції. Її (постанови) дія мала закінчитися за три роки, проте найбільші російські металургійні підприємства звернулися до уряду і мінекономрозвитку РФ із проханням продовжити дію мита. Із серпня до середини грудня 2005 року мінекономрозвитку РФ продовжило дію компенсаційного мита. А в грудні вирішило продовжити її ще на півтора року.
Водночас Україна і Росія мають шанс знайти спільну взаємовигідну мову у ядерній енергетичній сфері. Зокрема, як повідомив Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, офіційна Москва запропонувала нам спільно брати участь у будівництві АЕС у третіх країнах. Основу цієї співпраці, як запевнив глава уряду, заклали президенти Віктор Ющенко і Володимир Путін на останній зустрічі в Астані. Як зазначив керівник Федерального агентства з атомної енергетики РФ Сергій Кірієнко після зустрічі з Єхануровим, «кожному поодинці все це відновлювати буде економічно неефективно». А український Прем'єр визначив ключове завдання у розвитку відносин між Україною і Росією в ядерній енергетиці як інтеграцію «всього того, що є у наших країн».