Як свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова (з 12 по 17 січня в усіх регіонах України; опитано 2290 респондентів віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,1%), песимістичні настрої в суспільстві зростають. Навіть у порівнянні з груднем, не кажучи вже про лютий минулого року. Так, під час останнього опитування на запитання, у правильному чи неправильному напрямі, на їхню думку, відбуваються події в Україні, позитивно відповіли 17,7 відсотка опитаних, негативно — 62,3. Ще у грудні ці показники становили відповідно 21,2 і 55,1 відсотка (а, для прикладу, у квітні 2005-го — 53,5% і 23%). Як припускають експерти Центру, погіршення післяноворічних настроїв може бути пов'язане з «газовим конфліктом», відставкою уряду та жорсткими політичними суперечками навколо цих подій.
На вiдносно низькому рівні залишається й показник підтримки Президента, Верховної Ради та уряду, однак найнегативніше респонденти оцінюють усе ж діяльність парламенту. Так, главу держави в січні повністю або частково підтримують понад 52 відсотки (у грудні, відповідно, — майже 57%), не підтримують — 42,1% (37,2). Кабінет Міністрів має 51,5% прихильників, які підтримують переважно окремі його дії (у грудні цей показник становив 55,7%), 38% опитаних до дій уряду ставляться несхвально (32,4%). Підтримують діяльність Верховної Ради станом на січень 46,2% (у грудні ВР мала 53,5% прихильників), негативно до дій парламенту ставляться 45,6% респондентів (місяць тому — трохи більше нiж 37%).
Водночас рішення парламенту про відставку Кабміну Юрія Єханурова схвалюють 27,5% опитаних, ставляться до нього негативно — понад 46%. Як зазначають фахівці Центру Разумкова, найпопулярнішою серед населення є думка, що відставка парламентом уряду свідчить: депутати зараз більше думають про вибори, а не про долю країни. Таку думку, згідно з результатами опитування, поділяють дві третини респондентів. Покращання ситуації в країні внаслідок відставки Кабміну громадяни не очікують у жодному з регіонів.
Що ж до окремих політиків, то тут найбільший рівень підтримки громадян, як і досі, мають Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Нинішнього Президента як політика, а не як інститут, повністю або частково підтримують майже 52 відсотки респондентів, не підтримують — 41,3 відсотка. Лідерка БЮТ має майже 50 відсотків прихильників, не схвалюють її дії 44,7%. І, нарешті, головний опозиціонер країни й лідер Партії регіонів має майже 43-відсоткову підтримку, не підтримують його дії 51,6 відсотка.
І, нарешті, про найцікавіше — останні рейтинги політичних сил, які прагнуть представляти наші інтереси у Верховній Раді наступного скликання. Лідери не змінилися: як і раніше, якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше відсотків набрала б Партія регіонів. За неї готові проголосувати 24,7 відсотка від загальної кількості опитаних і (увага!) 32,2 відсотка тих, хто збирається брати участь у голосуванні і визначився з вибором. На другому місці, згідно з опитуванням Центру Разумкова, опинився блок «Наша Україна» (відповідно 15,4 і 20,6). Трійку лідерів замикає Блок Юлії Тимошенко, за який готові проголосувати 12% від загальної кількості опитаних і 15,4% від тих, хто визначився.
Окрім лідерів, 3-відсотковий бар'єр упевнено долають Соцпартія (4,6 та 6,1%) і комуністи (4,6 і 5,6), і майже напевне — Народний блок Литвина (3 і 3,9%). Блок Наталі Вітренко «Народна опозиція» серед тих, хто точно визначився з вибором, також набирає заповітний відсоток — його показник становить 3,3% голосів. «Громадянський блок ПОРА-ПРП» наразі має всього лише 1 з гаком відсоток (1,4% від тих, хто визначився), точнісінько стільки ж набирає й «Опозиційний блок НЕ ТАК!» на чолi з Кравчуком. Інші політичні сили, що мають намір брати участь у виборах, наразі задовольняються результатом у межах 1 відсотка...
Звісно, не могли соціологи не поцікавитися й думкою громадян щодо найрезонанснішої теми кінця 2005—початку 2006 року: «газової війни». Як свідчать результати опитування Центру Разумкова, рішення Росії про підвищення ціни на газ для України більшість громадян вважають повністю або частково політично вмотивованим, але відповідальність за виникнення «газового конфлікту» покладають рівною мірою на українську (26%) і російську (28,3%) сторони. Приблизно однакова кількість громадян дали позитивні (26,9%) й негативні (27,9%) оцінки підписаній газовій угоді. Найкращою поведінкою України у «газовому конфлікті» відносна більшість громадян вважала б згоду на певне підвищення ціни на газ одночасно з підвищенням тарифу на транспортування газу (35,2%). Другим за популярністю варіантом поведінки була більш непоступлива позиція України і поглиблення конфлікту з Росією (20%). Кожен дев’ятий опитаний вважав би за доцільне отримувати російський газ за попередніми низькими цінами, але за це передати управління українськими газопроводами російській стороні.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
