Як постелиш, стільки й надоїш

21.01.2006
Як постелиш, стільки й надоїш

Норвезькі красуні.

      Норвегія першою у світі законодавчо гарантувала всім коровам країни нічний відпочинок на теплих та чистих матрацах. Отже, з 1 січня всі власники корівок у буквальному розумінні мусять своїм минькам м'яко стелити. Хоча власники корів зовсiм не в захватi вiд цього нововведення. «Це доволі дорога інвестиція, до якої нас змусили», — визнають фермери. Не всі з них наразі усвідомили, що в майбутньому ця інвестиція в коров'ячі матраци обернеться прибутками. Окрім того, корови, які сплять на матрацах, менше застуджуються і хворіють, мають менше проблем із суглобами та кінцівками. І це не теорія, а висновок норвезького фермера Бреда Аустада, який поклав своїх корівок на матраци ще кілька років тому і жалкує, що не додумався до цього раніше.

      Перед впровадженням закону в життя норвезькі вчені провели відповідні дослідження і встановили, що після ночі, проведеної у комфорті корови дають до 10 відсотків більше молока. І до того ж — вищої якості. Хоча Норвегія і не є членом ЄС, але саме ця країна першою запровадила в життя директиву ЄС, якою встановлюються не лише більш жорсткі гігієнічні норми утримання корів, а й міститься вимога забезпечення худобі м'яких підстилок для сну. Фермери та інші власники корів, які повинні дотримуватися цієї директиви, мають великий вибір: від простих гумових матів до надкомфортних матраців. Середня ціна коров'ячого матрацу становить 120 євро. Але фахiвцi ствер-джують, що ця інвестиція окуповується впродовж одного року. Вже встановлено, що незалежно від ціни та комфортності матрацу, корови лягають на нього охочіше, ніж на голу землю чи підстилку з соломи. На ньому лиски довше і з більшим задоволенням пережовують їжу, що підвищує їхню продуктивність та якість молока.

      Нагляд за дотриманням закону покладено на норвезьке Управління безпеки харчових продуктів та місцевих ветеринарів. З наступного року норвезькі корови отримають ще один ступінь захисту: всі корівники, у яких утримується більше 30 корів, повинні мати пожежну та димову сигналізації, повідомляють норвезькі ЗМІ. Корівники в Норвегії невеликі у порівнянні з подібними приміщеннями для утримання худоби у більшості країн ЄС, але вони мають найвищий у Європі рівень механізації. Оскільки у повоєнний період у сільському господарстві цієї країни працювали 20 відсотків населення, а на сьогодні — менше трьох відсотків. За цей час кількість корів також зменшилася, але загальні обсяги надоїв зросли. Якщо 1949 року середньостатистична норвезька корова давала на рік 2000  літрів молока, то 2001 року цей показник становив 5700 літрів, повідомляє норвезька інформагенція «Сапа».

  • Пташку шкода!

    Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>

  • Замість «будки» — євродім

    Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>

  • Вепри на замовлення

    Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>

  • Смугастий рейс

    За ті півтора року, поки триває воєнне протистояння на сході нашої країни, меценат із Генічеського району Олексій Гетта прихистив у своєму сафарі-парку більше ста п’ятдесяти тварин із цирків та приватних зоопарків. Леви, ведмеді та інші тварини, як і люди, стали біженцями із зони АТО на сході України. >>

  • Волохатий «тренажер»

    Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>

  • Святе місце — порожнє?

    Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>