Коли Президент купався на Микiльськiй Слобiдцi, термометри показували мiнус 13. (Миколи ЛАЗАРЕНКА.)
Учора в ополонках України, попри лютий мороз, спостерігалося масове нашестя людей неполохливого десятка, які вірять у те, що купання в освяченій йорданській воді приносить здоров'я, змиває гріхи й очищує душу. Серед них був і Президент Віктор Ющенко, який традиційно відзначає свято Водохреща купанням в ополонці. Схоже, Президент керувався логікою: легше в ополонку стрибнути, ніж увійти в «клітку» з депутатами, які чекали вчора Ющенка на розборки.
Ющенко розповідав пресі, що вперше він «спробував характер і пірнув у ополонку в 19 років». «Це прекрасна традиція, яка зміцнює, загартовує мене, в першу чергу — духовно. Хоча, звичайно, це і фізичне випробування. Після купання у крижаній воді завжди почуваєш себе у прекрасній фізичній формі», — переконаний Президент.
Нардеп-нашоукраїнець Микола Катеринчук сказав «Українській правді», що зануритися в ополонку запрошували всіх міністрів та політичних соратників Ющенка, проте він так і не зміг довідатися, де саме відбудеться купання. «Сьогодні на зустрічі керівництва «Нашої України» нам запропонували скупатися в ополонці. Мені стало цікаво, куди їхати, але я так і не зміг з'ясувати. Сам я купатися не збирався, але хотів подивитись, як це робитимуть інші».
А стрибнути в якусь із двох ополонок у Мамаєвій Слободі бажаючим «моржам» вдалося вже пiсля того, як приїхав Віктор Андрійович. З десятої до одинадцятої у маленькій козацькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці, що у парку «Відрадний», правив священик, а вірні порипували снігом знадвору, стоячи у колі. Славнозвісні хрещенські морози щипали за носи і долоні, тому деякі парламентарії (одним iз перших приїхав Юрій Єхануров) вирішили не морозитися знадвору і поховалися в машинах. Керівник Управління державними справами Ігор Тарасюк у чорному пальтi мружився від снігу, а Олександр Омельченко розповідав вірним про реставрацію та будівництво київських церков. Сам президент, як i передбачалося, скупався в ополонці. Крім глави держави, у крижаній воді скупалися також Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, вiце-прем'єр iз гуманiтарних питань В'ячеслав Кириленко, міністр культури та туризму Ігор Ліховий, міністр iз питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога, київський міський голова Олександр Омельченко, голова Державної податкової адміністрації України Олександр Кіреєв, повідомляє офіційний інтернет-сайт Президента.Пiсля Вiдрадного Вiктор Ющенко, Олександр Омельченко привiтали українцiв iз Водохрещем у Гiдропарку, де воду освячував патрiарх Фiларет.
Представник опозиції Віктор Янукович теж вшанував «третій празник» — він святив воду в Києво-Печерській лаврі. Але в ополонку, звісно, не поліз — не той калібр, не той гарт.
У народі кажуть, що купання у водоймищі 19 січня не лише додає здоров'я, а й очищує душу, а дехто навіть стверджує, що знімає гріхи. За коментарем, чи можна вважати купання на Водохреще своєрідним прощенням гріхів і чи треба перед купанням брати благословіння у священика, кореспондент УМ звернулася до представників українських церков:
Отець Андрій Власенко, священик УПЦКП: «У цей день освячуються всі води, і тому, звісно, купання у них — це своєрідне очищення. Але для прощення гріхів треба ще покаятися у церкві. А щодо лікувальних властивостей купання, то хочу сказати, що якщо це робити з вірою в серці, то це цілком може допомогти. Багато людей у цей день купається, і мені невідомо, щоб хтось після цього захворів. Це ознака того, що в цей час на води сходить благодать Божа».
Олександр Данилевський, працівник прес-служби УПЦМП: «Я хочу сказати, що якщо людина в це свято не сповідалася, не причащалася, то хоч скільки б вона купалася в Дніпрі, ніякі гріхи з неї не знімаються. Є ж елементарні речі, і катехізис описує, як треба знімати гріхи. Їх може зняти лише священик, і це є таїнство. А купання в річці — це не таїнство. На купання благословіння брати не потрібно. Це приватні речі — чи пов'язує людина свій заплив у тридцятиградусний мороз iз вірою своєю, чи не робить цього — це речі індивідуальні. Але якщо, скажімо, чоловік сповідався, причащався, то будь ласка, він може купатися, якщо відчуває таку наснагу».
Отець Ігор Яців, священик УГКЦ: «Уявлення про те, що вода на Водохреще, йорданська вода знімає гріхи, очевидно, пішло зі старозавітних часів, коли освячення та прощення гріхів відбувалося з допомогою води. Так і Іоанн Хреститель хрестив Ісуса Христа. Зараз є освячений ритуал, який передбачає очищення гріхів людини через сповідь, покаяння та причастя, а очищення водою зараз не вважається канонічним. Рішення про те, чи може людина купатися, чи потрібно їй це, вона приймає самостійно, але треба бути реалістом. І це не випробування віри, бо треба пам'ятати про те, як Ісуса Христа спокушав диявол, коли казав: «Кинься зі скелі, і якщо ти Син Божий, то янголи тебе підхоплять і спустять на крилах». То Христос йому сказав: «Не спокушай». Звісно, якщо людина є загартованою, то вона може купатися».
Більшість тих, хто купається на Водохреще, є люди підготовленi. Частина з них є «моржi», частина є послідовники системи Іванова. Є і такі люди, які купаються раз на рік, або ті, хто вирішив ризикнути вперше.
Тетяна Якимова, працівник нашої газети, купається взимку вже близько 10 років. Уперше вона вирішила ризикнути і «пiрнути» в Дніпро при 10-градусому морозі через проблеми зі здоров'ям. «Були страшенні перепади тиску, через напади я навіть не могла працювати, а лікарі не знали, який діагноз мені поставити», — розповідає пані Тетяна, яка зараз просто випромінює здоров'я (чого і всім бажаємо). Перед купанням вона радить не зациклюватися на тому, як це буде, а просто вірити, що тобі це допоможе, не боятися входити у воду. За словами пані Тетяни, влітку вода холодніша за повітря, тому видається холодною. Натомість коли на вулиці мороз, а в річці вода 2—5 градусів, то вона видається теплою.
«Моржі» з досвідом купаються періодично «в чому мама народила», але на Водохреще — з поваги до релігійного свята і через те, що буде багато людей — одягають купальник.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
