Позавчора на засіданні Європарламенту у Страсбурзі відбулися дебати стосовно диверсифікації джерел постачання газу, створення його запасів та використання відновлюваних джерел енергії. Європарламентарії звернулися до питання енергетичної безпеки ЄС у контексті недавньої українсько-російської газової кризи, повідомляє польська інформагенція ПАП. Мартін Бартенштейн, міністр економіки Австрії, яка у цьому півріччі головує в ЄС, заявив, що для гарантування енергетичної безпеки Європейського Союзу необхідно, зокрема, розпочати дії з обміну внутрішніх запасів газу в Європі. Він висловився на користь створення у всіх країнах-членах ЄС двомісячних запасів газу та ведення спільної енергетичної політики. До цього часу Брюссель не наказував країнам-членам створювати запаси газу. В рамках диверсифікації постачання газу Бартенштейн також запропонував збільшити до 2010 року у п'ять разів поставки скрапленого газу, який доставляється до Європи кораблями. «Українська криза допомогла нам усвідомити, що безпеку поставок газу не гарантовано і нам», — констатував Бартенштейн. Комісар ЄС у справах енергетики Андріс Пєбалгс (представник Латвії) заявив, що країни ЄС не повинні піддаватися ілюзіям стосовно тривалого та надійного порозуміння між Росією і Україною у газовій проблемі. Пан Пєбалс наголосив, що у зв'язку з цим ЄС повинен діяти значно рішучіше і не обмежуватися лише «тісними білатеральними контактами з обома сторонами», а провадити з ними «діалог з більшою силою». Комісар Пєбаглс висловив сумнів стосовно того, що у питаннях енергетичної безпеки можна довіряти східним партерам, передусім Росії.
Євродепутати також закликали до спільних дій. Вони зійшлися на думці, що українсько-російська газова криза показала, як сильно Європа залежить від постачання російських енергоносіїв. «Остання газова криза є випробуванням для ЄС. Вона мала відчуватися і відчувалася не лише в Україні та Молдові, а й у восьми країнах ЄС, включно з Німеччиною, Францією та Італією. Енергетична стратегія Росії напряму передбачає використання газу для досягнення її політичних цілей», — заявив представник Польщі Конрад Шиманський. Найчастіше звучали пропозиції про солідарну відповідальність всіх країн Європи, згідно з якою країни, які потрапляють в енергетичну небезпеку, мають право очікувати на допомогу від інших членів ЄС. Дебати так і не закінчилися прийняттям спільної резолюції, оскільки на це не погодилася більшість парламентських фракцій.