«Гратися з Конституцією — те саме, що з вогнем»

      Конституцію України не можна змінити (чи то пак, виправити) шляхом опротестування в Конституційному Суді або ж через референдум, і єдиний спосіб її коригування — це голосування в парламенті. Так вважають лідери блоку Бориса Олійника та Михайла Сироти. «Жодної букви, жодної коми в інший спосіб, ніж розгляд цього питання парламентом, не може бути, — зазначив на позавчорашньому «круглому столі» «Конституційна комісія як вихід із політичної кризи», що його організував блок Олійника-Сироти, адвокат Андрій Федур. — Хто вигадав, що Конституційний Суд має право щось робити з Конституцією? Для КС це тільки біблія. Він може її читати і тримати з трепетом у руках, а не приймати якісь рішення щодо змін. Це нонсенс! Бо це (зміни. — Авт.) вже є Конституцією держави. Тому є тільки один спосіб виправлення — голосування в парламенті».

      Михайло Сирота, якого ще називають «батьком» Конституції 1996 року, додає, що якщо КС і може прийняти якесь рішення, то хіба що висловитись щодо процедурних моментів голосування 8 грудня 2004 року, але тлумачі Основного закону не уповноважені скасовувати зміни. «Конституційний Суд може констатувати: відповідають норми закону чи не відповідають, відповідає методика прийняття рішення, чи не відповідає, — каже пан Сирота. — Але сам КС не може змінити жодної літери в Конституції. Це воля парламенту».

      Михайло Дмитрович пiдкреслює, що Конституцію не можна змінити й на референдумі. «В Україні нема закону про референдум, — пояснив один із лідерів блоку після «круглого столу». — Є закон про референдум УРСР, але він не чинний, бо не відповідає нинішній Конституції. А якщо нема закону, то з такого плебісциту ми матимемо тільки соціологічне опитування, і не більше. Імплементувати його в конституційний процес неможливо».

      І хоча керівники блоку критикують зміни, які «мають системні помилки та розбалансовують систему противаг та стримань між виконавчою та законодавчою гілками влади, а також Президентом», вони констатують: єдиний спосіб змінити Основний закон — голосування в парламенті. А от тут якраз і починаються проблеми. Бо якщо Верховній Раді й вдасться назбирати 226 голосів для попереднього прийняття конституційних змін, то колекція в триста голосів за нинішніх обставин видається фантастичною. Зрештою, те саме можна сказати й про майбутній склад Верховної Ради. Тобто змінити Основний закон протягом найближчого часу — надзвичайно проблематично. І якщо оновлена Конституція після відставки уряду виявила купу проблем, то що буде далі, коли політреформа повністю вступить у дію?

      «Найбільша проблема в тому, що помилки максимально дестабілізують ситуацію, — каже Михайло Сирота, — і це може призвести до суспільного колапсу і втрати незалежності». На його думку, політики мають це зрозуміти, і, незалежно від партійних кольорів, сісти за спільну парту і провести «роботу над помилками». «Політичним гравцям треба домовитись і врятувати державну незалежність, — додає Сирота. — Не в тих інтересах, хто очолюватиме Мінтранс чи Мінфін, а в тому, що негативи треба виправити. Політики мусять зрозуміти, що вони граються з вогнем. І якщо країна розвалиться, то вони розваляться з нею. Тому треба домовлятися». Відтак блок Бориса Олійника та Михайла Сироти вкотре наголошує на тому, що органи влади мусять створити конституційну комісію, яка б змінила Основний закон чи принаймні відшліфувала ті неточності та розбіжності, які закладені в Конституції.