Космічний зонд «Стардаст».
У неділю в пустелі американського штату Юта о 3.12 за місцевим часом приземлилася капсула з космічного зонду «Стардаст» iз пробами з комети «Вайлд-2» та безцінними зразками космічного міжзоряного пилу (назва зонду якраз і перекладається як «зоряний пил»). Так вдало закінчилася місія космічного зонду «Стардаст», який був запущений із Землі ще 7 лютого 1999 року. Завданням зонду було досягти комети «Вайлд-2», яка знаходиться на відстані 820 млн. кілометрів від нашої планети. Зонд американської космічної агенції НАСА подолав у сумі понад 4,8 млрд. кілометрів, тричі обійшовши Сонце. «По дорозі» він назбирав зразків маленьких частинок космічного пилу, який, як вважають астрономи, є залишком від прадавніх зірок, що вже не існують.
Космічний мандрівник досяг своєї мети після п'яти років подорожі, 2004 року. 385-кілограмовий зонд не вступав у контакт з кометою «Вайлд-2», а лише зібрав проби газів та пилу з її хвоста. Цей цінний матеріал розміром в одну чайну ложку і був спущений із зонда в спеціальній капсулі в неділю i приземлився в точно запланованому місці. Передавши землянам на відстані 110 тис. кілометрів від Землі «цінний пакунок з космосу», зонд «Стардаст» знову увімкнув двигуни та полетів у черговий раз облітати навколо Сонця. Вартість проекту «Стардаст» становить 212 млн. доларів.
Фахівці НАСА вважають, що унікальні проби та зразки з космосу, які привіз зонд, вперше нададуть вченим можливість вивчити низку особливостей виникнення Сонячної системи, оскільки саме в кометах зберігся у незмінному з часу виникнення нашої планетарної системи вигляді матеріал, з якого вона створювалася. Зонд також зібрав у космосі природні елементи, з яких складаються Сонце, планети і навіть ми самі, наводить Бі-Бі-Сі слова керівника проекту «Стардаст» Дона Браунлі. Частина вчених вважає, що хімічні елементи, які необхідні для зародження життя, були занесені з космосу на нашу планету саме кометами. «Коли я дивлюся на фото комети, то бачу бібліотеку записів про історію Сонячної системи, яка зберігалася далеко від Сонця впродовж 4,5 млрд. років», — заявив учений. Кілька груп учених з провідних дослідних інститутів світу готові розпочати аналіз доставленого з космосу матеріалу.
Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>
Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>
Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>
Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>
У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>
Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>
