Генеральська донька

      Перемогу на президентських виборах у Чилі вперше в історії цієї країни здобула жінка — соціалістка Мішель Бачелет. У першому турі виборів 11 грудня минулого року вона трішечки не дотягнула до необхідних 50 відсотків — набрала 45,95 відсотка голосів.

      Цієї неділі у другому турі вона мала за суперника найбагатшу людину країни, 56-річного підприємця-мільярдера Себастіана Пінеру (його статки оцінюють у 1,2 млрд. доларів), який у грудні фінішував із 30-відсотковою підтримкою виборців. У неділю він набрав значно більше — 46,5 вiдсотка, але їх виявилося замало для перемоги — Бачелет здобула 53,5 відсотка. Показово, що майбутня пані президент перемогла в 13 із 14 провінцій країни. Пінера визнав свою поразку й поздоровив суперницю від альянсу лівих партій із перемогою. Діючий президент Чилі Ріккардо Лагос назвав обрання жінки на пост президента «історичним тріумфом».

      Перемога Мішель Бачелет стала великою сенсацією та породила великі надії не лише в Чилі, але також у всій Латинській Америці. На думку аналітиків, прихід до влади соціалістки ще в одній країні континенту буде сприяти консолідації лівих у всій Латинській Америці. Позавчора тисячі збуджених мешканців столиці Чилі — Сантьяго — влаштували справжнє свято з розмахуванням прапорами, вигукуванням гасел та піснями й танцями перед виборчим штабом переможниці виборів.

      54-річна Мішель Бачелет є більш ніж дивним президентом для такої католицької та консервативної країни як Чилі. Вона є атеїсткою та матір'ю-одиначкою, яка виховує трьох дітей. Лікар за освітою, Мішель Бачелет в уряді президента Лагоса займала посади: з 2000 року  міністра охорони здоров'я та з 2002-го міністра... оборони (була першою жінкою на чолі оборонного відомства на території Латинської Америки). І це в країні, де працює лише 42 відсотки  жінок, середня зарплата яких на 40 відсотків менше, ніж у чоловіків. Кожна четверта жінка там піддається тортурам у родині, а насилля в родині було законодавчо визнане злочином тільки минулого року. Лише рік тому у Чилі дозволили розлучення, а до 1998 року всіх позашлюбних дітей офіційно називали «нелегальними».

      Свою значну роль у перемозі цієї неординарної жінки відіграли страждання, які випали на її долю за режиму генерала Августо Піночета. Батько Мішель, колишній генерал авіації, а на час військового перевороту — радник президента, не прийняв військову диктатуру, яка у 1973 році прийшла до влади, поваливши законний уряд президента Сальвадора Альєнде. Генерала заарештували, і він помер у застінках карателів після страшних шестимісячних тортур. Дружину генерала та доньку Мішель також заарештували, оголили налисо голови і впродовж двох тижнів піддавали знущанням та тортурам у концтаборі. За диктатури Піночета в застінках хунти було закатовано більше трьох тисяч осіб. Мішель вижила, їй вдалося втекти з країни, і до повалення 1990 року диктатури вона провела в еміграції, спочатку в Австралії, а потім — у Східній Німеччині, де й закінчила розпочату в Чилі медичну освіту.

      Новий президент Чилі та її команда планують у першу чергу реалізувати свою виборчу програму «100 днів, 36 обіцянок». Нею передбачено негайне підвищення пенсій, відкриття нових медичних закладів та безкоштовне медичне обслуговування всіх громадян старших 60 років. Особлива увага буде надаватися безпеці людей. Планується збільшити кількість поліцейських на вулицях, а обов'язкову військову службу заміняти службою за контрактом.