Не всі довіряють «Матусі»

      Вважалося, що результат президентських виборів у Фінляндії, які відбулися минулої неділі, був відомий ще до їхнього проведення. Діючий президент Тарья Халонен настільки популярна в країні, що ніхто не мав сумнівів у переобранні її на другий шестирічний президентський термін. Інтрига полягала лише в тому, на скільки відсотків чи в скільки разів за кількістю здобутих голосів лідерка фінських соціал-демократів випередить двох своїх головних суперників: висуванця Національного альянсу Саулі Ніїністо та представника Фінської центристської партії Матті Ванханена.

      Останнє перед виборами опитування виборців давали 62-річній Халонен 58 відсотків голосів. Але, за оприлюдненими позавчора результатами виборів, Халонен заручилася підтримкою лише 46,3 відсотка виборців, а для перемоги необхідно набрати 50. Тож 29 січня відбудеться другий тур, у якому суперником пані президента буде Салі Ніїністо, який набрав 24,1 відсотка голосів. Третім фінішував із 18,6 відсотками Матті Ванханен, який закликав своїх прихильників голосувати у другому турі за Ніїністо. Отже, переобрання пані Халонен дещо ускладнюється. Але їй надалі пророкують перемогу. Напередодні голосування американська газета «Інтернешнл геральд трибун», яка видається у Парижі, написала, що «фіни закінчили ще до того, як почали», маючи на увазі незаперечну перемогу пані Халонен. І саме така впевненість у перемозі зашкодила пані президенту, оскільки частина виборців проігнорувала голосування, вважаючи, що справу і так зроблено. Та навіть прем'єр-міністр Швеції Горан Перссон незграбно «вляпався»: відразу після голосування зателефонував Халонен і поздоровив її з перемогою.

      Оскільки двоє головних суперників мали малі шанси перемогти Халонен, то вирішили хоча б трохи попсувати їй нерви та імідж перед днем голосування. 11 січня Ніїністо та Ванханен звинуватили пані президента в тому, що вона перевищила свої президентські повноваження при призначенні певних осіб на високі державні посади, зокрема і на голову «Банку Фінляндії». Та при цьому «кинула» деяких досвідчених фахівців і політиків, призначивши на посади «своїх людей» зі складу парламенту. Річ у тім, що, за Конституцією Фінляндії від 2000 року, президент відповідає за зовнішню політику країни, але має дуже обмежені повноваження у внутрішніх справах. Свої дії глава країни повинен координувати з урядом.

      У 2000 році Халонен стала першою в історії Фінляндії жінкою на посаді президента. Приземлена та прагматична, вона успішно використала даний їй долею та виборцями шанс. Упродовж шести років президентського терміну вона доклала великих зусиль для пiднесення на політичній мапі світу своєї заможної, але маленької та не дуже впливової скандинавської країни. Тарья Халонен народилася, виросла та прожила більшість свого життя в робітничому кварталі Гельсінкі. На її очах відбувалася дивовижна трансформація Фінляндії. Від своїх батьків, які народилися ще тоді, коли Фінляндія входила до складу Росії, вона добре знає про інтервенцію Червоної армії до її країни. Халонен пам'ятає про бідність, в якій пройшло її дитинство. Але вона також була свідком швидкого поліпшення після війни добробуту фінів, які нинi є однією з найзаможніших націй світу. Вони можуть пишатися, що в них один із найнижчих у світі рівнів корупції, а також тим, що маленька країна з населенням 5,2 млн. мешканців спромоглася зростити такий світовий гігант у галузі стільникового зв'язку, як фірма «Нокія». Впродовж трьох останніх років на Світовому економічному форумі Фінляндію визнають країною з найбільш конкурентоздатною економікою світу.

      Дівчинка з робітничої родини наполегливо прокладала собі дорогу в чоловічому світі. Донька матері-одиначки закінчила юридичний факультет університету і потім упродовж багатьох років захищала права трудящих на посаді головного юриста однієї з найбільших профспілок Фінляндії. У 1979 році була обрана членом парламенту і до 1995-го займалася законодавчою роботою. У 1995 році, невдовзі після вступу в січні цього року Фінляндії до ЄС, увійшла до складу коаліційного уряду і впродовж п'яти років перебувала на посаді міністра закордонних справ. Вона так само легко, просто і невимушено спілкувалася як зі звичайними фінами, так і з лідерами світу на міжнародній арені. «Халонен має незаперечний талант та вправність поєднувати гострий аналітичний розум iз надзвичайною простотою поведінки та спілкування. Вона така «звичайна» зовнішністю та манерою одягатися, що прості літні фінські жінки й робітники можуть ідентифікуватися з нею», — сказав у інтерв'ю газеті «Інтернешнл геральд трибун» відомий фінський політолог Олаві Борг.

      Простота та скромність пані Халонен уже стала її фірмовою маркою, тому під час виборчої кампанії її суперники також намагалися увійти в імідж «людей з народу». Наприклад, 57-річний Саулі Ніїністо, колишній міністр фінансів та висуванець далеко не бідних фінських консерваторів, під час кампанії рекламував себе як «робітничий президент». Подібні елементи «робітничості» простежувалися також у кампанії 50-річного Матті Ванханена, діючого прем'єр-міністра та висуванця центристів. Але пані президент є неповторною. За опитуваннями, вона — найпопулярніший фінський політик з 1917 року, відколи Фінляндія здобула незалежність. За безпосередню поведінку та простий стиль життя, тепле ставлення до людей та вроджену сердечність прості фіни називають свою пані президента Мумінкою («Матусею»).

      Але політична еліта не обдаровує пані Халонен подібною беззастережною симпатією. Люди, які працювали з нею в МЗС та парламенті й знають її не лише з того показного боку, що простий люд, стверджують, що «Матуся» вирізняється сильним характером, може легко впасти в гнів, бути впертою та прилюдно «відчитати» своїх підлеглих. Представники політичної еліти характеризують пані Халонен як сувору, непоступливу, підозрілу жінку, яка не звикла визнавати свої помилки. Можливо, що лише такі люди і здатні утримуватися на політичному олімпі.