Еталон пiшов по руках. (автора.)
Старий Новий рік політичний блок «Наша Україна» зустрічав «по-сімейному»: усім «помаранчевим» списком. Власне, саме його презентація нібито й стала підставою для святкування. Місце зустрічі — Міжнародний виставковий центр, стиль одягу — вільний вечірній. Насправді виборчий список «НУ» вже давно ні для кого не становив таємниці, але ж яка нагода! Ідея по-родинному зібратися-поспілкуватися саме на старий Новий рік належить Миколі Катеринчуку. Констатуємо: свято дійсно вдалося.
Алея з помаранчевих ялинок перед входом, посмішки довгоногих красунь а ля піонервожаті (білий верх, коротенький чорний низ, тільки галстуки не червоні, а помаранчеві), які роздавали прапорці, серпантин та хлопавки, i ось ми вже у просторій залі, де смачну кутю із задоволенням куштують i Прем'єр-міністр Єхануров, i голова «Нафтогазу України» Олексій Івченко, i Петро Порошенко, Руслана Лижичко та Ольга Герасим'юк. На столах — вареники зі сметаною, смажена картопля, капуста, огірки, словом — усе саме так, як i має бути на щедре українське свято Василя. Урядовці та депутати обрали собі місця переважно поближче до центральної ялинки, яка, як i ще з десяток її маленьких посестер і сцена, була прикрашена не лише помаранчевими іграшками, а й добре відомою символікою «Нашої України» — підковою зі знаком оклику. Гості приїхали переважно з дружинами, своєрідний дебют був у нардепа Валерія Лебедівського — цього дня він одружився i згодом просто зі сцени зізнався у коханні дружині Оксані.
Почесний голова НСНУ Віктор Ющенко надіслав привітання учасникам вечора, яке зачитав Роман Безсмертний. Головний лейтмотив — перемога «Нашої України» на виборах-2006 потрібна, аби зробити незворотними започатковані в країні зміни: «Тут зібралася команда, яка показала, що вміє боротися і перемагати, i яку труднощі лише зробили сильнішою і згуртованішою».
Присутні в залі підіймалися на сцену окремими групами, що, як зазначив Прем'єр-міністр і лідер виборчого списку «НУ» Юрій Єхануров, мало засвідчити: на вибори йде саме команда — професіоналів, які працюватимуть на благо країни. А це — i блок економістів на чолі із самим Єхануровим, i група міжнародників під проводом керівника МЗС Бориса Тарасюка, i депутатський корпус із Миколою Мартиненком, i група підприємців... на чолі з Петром Порошенком, i учасники газових перемовин з Олексієм Івченком, i культурний блок, який представив віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко, із найпомітнішою зіркою — Русланою. До речі, відома співачка взяла слово останньою, бо її вчили, що першими мають говорити старші за віком та більш авторитетні люди.
У перервах між виступами кадри хроніки на великих екранах нагадували, як «Наша Україна» перемагала у 2002-му, яким трагічним для цієї політичної сили i її лідера був 2004-й, чого вдалося досягти переможцям у 2005-му... Висновок: у 2006 році «Наша Україна» обов'язково переможе знову, бо ще стільки треба зробити для народу, для держави.
Звісно, багато хто з чинних можновладців не зациклювався лише на власній політичній силі i говорив про загальнодержавне. Юрій Єхануров — про головне завдання Кабміну в передвиборчий період: створення рівних умов для всіх суб'єктів виборчого процесу та його фінансування у повному обсязі (майже мільярд гривень). Олексій Івченко — про те, що наразі Україна має найдешевший газ за всю історію незалежності. Адже саме сьогодні закладаються основи енергетичної безпеки держави, яка стає запорукою справжньої незалежності України. («Не вірте в те, що нам може хтось щось давати безкоштовно чи дешево — дешевий сир лише в мишоловці, і в такій мишоловці Україна була протягом 14 років, бо нам казали, що за так званий дешевий газ віддайте нам газети, заводи, пароплави... І ми, на жаль, віддавали»). Святковий сценарій, очевидно, мав на меті нагадати Майдан. Ведучим свята був «той самий» Євген Нищук, а зі сцени наприкінці дійства виступили Марійка Бурмака і «Плач Єремії», під співи яких найбільше «відірвалися» Борис Тарасюк та знаменита Віра Іванівна Ульянченко.
Тема Майдану знову пролунала, коли під фінал на сцену вийшли всі й майже повним списком. Роман Безсмертний нагадав, що ця зустріч перед новим стартом-2006 стала можливою лише завдяки тисячам людей, які здобули перемогу на Майдані-2004. Він же презентував своєрідний еталон української нації, який був присутній у серцях кожного «майданівця» саме восени — взимку-2004: у дерев'яній рамці під склом сяяла підкова, що приносить щастя, i знак оклику від слова «Так!». Еталон під оплески пішов по руках на сцені. Останнім до нього доторкнувся Петро Порошенко, припавши вустами, немов до релігійної святині.
А потім були інтермедії на політичні теми у виконанні молодих акторів. Ось Янукович страждає під композицію «Есмеральда», що програв вибори. Ось Вітренко з'ясовує: у поширенні пташиного грипу зацікавлений саме Ядиний. Тому що від підсипаних ним зерняток курочка помре i вже не знесе яєчок для студентів-терористів. А ось і сам Чорт пропонує свої послуги відомим політикам за депутатське крісло. Юля обіцяє подумати, Януковичу треба порадитися з «братками», а «конотопська відьма» відмовляє рогатому, бо саме їй він місце у Раді не гарантує, і подається до іншого чорта — у Кремлі....
Завершили святкувати на вулиці. «Нашоукраїнці», обійнявшись, співали щедрівок із колядниками. А коли хлопчина в кожусі «посіяв-повіяв» зерном їхні голови й скромно пішов, спочатку Єхануров, а за ним й інші загомоніли: «А як же гроші від господарів?». Кожен із партійців прагнув покласти купюру: до шапки лягли банкноти від 5 до 20 гривень. Найщедрішим виявився Борис Тарасюк — його подяка засівальнику склала 200 гривень.
...А наприкінці кожен отримав у подарунок помаранчевий мішечок зі справжньою залізною підковою й апельсином.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
