Принаймні про такі плани України «з військової точки зору» заявив міністр оборони Анатолій Гриценко. «Україна володіє космічними технологіями та можливостями для виробництва тактичних ракет такого радіуса, який передбачений міжнародними угодами. Це та зброя, що може забезпечити фактор стримування», — наголошує міністр Гриценко, пояснюючи причини даного рішення.
Слід нагадати, що наразі Ракетні війська й артилерія є структурним підрозділом Сухопутних військ ЗСУ. Але програми відновлення цих військ в оборонному відомстві планують відпрацювати протягом кількох найближчих років. А ось про плани відновити виробництво ядерної зброї не йдеться. Єдине, про що жалкує Анатолій Гриценко, так це про те, що Україна могла б отримати більшу компенсацію за відмову свого часу від ядерної зброї.
«На мою думку, в політичному, економічному плані ми могли б отримати більше зиску, але тоді був надзвичайний тиск з боку США та РФ, що об'єдналися в цьому питанні. І молода незалежна держава не мала змоги висувати свої вимоги. Якби таке рішення приймалося зараз, Україна б отримала набагато більше компенсацій», — переконаний міністр оборони.
Нагадаємо, що після здобуття незалежності в 1991 році Україна успадкувала від СРСР третій за величиною ядерний потенціал у світі, але 1994 року відмовилася від нього в обмін на гарантії з боку Росії й США територіальної цілісності. З іншого боку, утримання ядерної зброї занадто дороге задоволення, що коштувало б бюджету мільярди доларів. Але важко не погодитися з паном Гриценком стосовно того, що відповідь на питання, наскільки правильно Україна розпорядилася своєю ядерною зброєю, зможе дати лише історія.
А ТИМ ЧАСОМ...
27 січня на авіабазі «Полтава» відбудеться завершальний етап Програми ліквідації важких бомбардувальників типу Ту-22 та авіаційних ракет типу Х-22. Військові влаштують для високопосадовців, окремих послів іноземних держав (очікується, що за знищенням бойової «птахи» спостерігатиме й посол США в Україні Джон Гербст) та преси показову ліквідацію останнього важкого бомбардувальника Ту-22М3.