Що у Бремера на кінчику пера

      У щойно виданій у США книжці колишнього голови американської окупаційної адміністрації Іраку Пола Бремера «Мій рік в Іраку» містяться дуже образливі оцінки для європейських союзників США. Колишній «губернатор» Іраку звинуватив іспанський контингент, наприклад, в «ідіотській поведінці». Бремер закидає іспанським воякам те, що вони «нічого не робили» під час битви у квітні 2004 року військ коаліції з партизанами за священне місто Ен-Неджеф, яке знаходилося в контрольованій іспанцями зоні: «Вони сиділи у своїх танках і нічого не робили. Це була образа для нас. Я називаю таку поведінку «коаліцією бездіяльності». Іспанська преса з обуренням пише про висновки Бремера. Речник міністерства оборони Іспанії заявив в інтерв'ю мадридській газеті «Ель Паїс»: «У мене немає підстав сумніватися в хорошій службі нашого контингенту в Іраку».

      Польська преса також зазначає, що Бремер у своїй книжці не написав жодного доброго слова про польські війська в Іраку. Автор книги відверто визнає, що він iз самого початку був налаштований дуже критично до ідеї передати під контроль польського контингенту одного з секторів Іраку. Бремер піддає сумніву боєздатність поляків та контингентів з інших країн Східної Європи, які перебували у польському секторі. Особливо неприємну оцінку він дає українському та болгарському контингентам. Бремер написав: «Війська колишнього Варшавського договору могли добре виглядати лише на папері, але ніколи не були так добре підготовлені та озброєні, як американські та британські підрозділи». Далі він описує, як інформував президента Буша, що війська в польському секторі спричиняють послаблення американської бойової готовності. Він нарікає, що кожен із національних контингентів, які несли службу в польському секторі, включно з українським, керувалися власними, окремими статутами. Бремер звинувачує український контингент у тому, що під час сутичок у місті Кут, столиці провінції Васіт, яка перебувала під контролем нашого контингенту, українці спочатку передчасно відступили з цього міста і лише після довгих благань та вмовлянь нарешті прийшли на допомогу американцям, які потрапили в облогу. Бремер критикує навіть найближчих союзників — британців. Він пише, що вони «були слабкі в колінах», щоб відважитися заарештувати опозиційного мусульманського лідера Муктаду аль-Садра.

      Пол Бремер — кар'єрний дипломат, який був адміністратором Іраку з травня 2003-го до червня 2004 року, тобто появи тимчасового іракського уряду. Політичні аналітики тепер нагадують, що Бремера відкликали до Вашингтона i за його помилки також, зокрема розпуск професійної іракської армії, що загострило ненависть сунітів до окупаційної влади. Окрім того, він вирізнявся зверхністю та повним незнанням місцевої специфіки та культури. Книжка Бремера «зачепила за живе» навіть британських військових. Бригадний генерал британської армії Найджел Ейлвін-Фостер написав у британському військовому журналі «Мілібарі ревю», що американська армія демонструвала в Іраку расистську поведінку, зневагу до місцевих звичок та культури, моралізаторську зверхність та нічим не виправданий оптимізм щодо власної перемоги.