Космос швидше живий, ніж мертвий. Але для того щоб переконатися в цьому остаточно, людство мусить відповісти спочатку на доволі складне запитання: «А що насправді слід вважати живим?» Теперішні уявлення про матерію, що нас оточує, викликають в астрофізиків усе більший сумнів. Результати досліджень космічного простору протягом року, який минув, — лише ще один цьому доказ.
Вони «бачили» Сонце молодим
Найвидатнішою астрономічною подією минулого року вчені сьогодні називають політ землян до комети Темпеля. Тобто давноочікувану реалізацію міжнародної програми, завдяки якій вдалося висадити на поверхню вищезгаданого космічного тіла спеціальний дослідницький апарат. Його запуск був настільки вдалим, що у місці падіння 100-кілограмовий посланець Землі проник на деяку глибину. Це допомогло взяти для проби унікальні зразки першоречовини (хвостаті мандрівниці за віком вважаються майже ровесницями нашої Сонячної системи), дослідження яких зможуть пролити світло на теорію походження Всесвіту.
Як розповіла «УМ» астрофізик, директор харківського Планетарію Галина Желєзняк, до рук учених після запуску модуля з апаратом потрапили в основному кам'янисті речовини, пил, тобто звичайнісінька мертва матерія. Але оскільки ядро комети вкрите крижаною шубою, а вода є ідеальним переносником інформації, то взяті зразки можливо ще порадують дослідників Космосу унікальними відкриттями. Перші результати вчені зможуть оприлюднити вже на початку весни. Найінтригуючiшим вважають пошук відповіді на запитання: «Чи є життя у Космосі і що взагалі доцільно вважати живим?».
Двадцять років тому, коли землянам удалося дослідити пил з хвоста комети Галея, вони виявили в ньому розірвані ланцюжки амінокислот. Це дозволило припустити, що в різних частинах безмежного космічного простору таки можна знайти хоч і відмінний від нашого, проте живий світ. Тобто наукові гіпотези про ймовірність різного розвитку матерії, які вже давно заволоділи уявою фантастів, поступово знаходять практичне підтвердження. «Сучасна космічна філософія, — каже Галина Желєзняк, — стверджує, що життя не просто функціонує у Всесвіті, а й породжує наступний етап еволюції, розвитку. Вона започатковує психічне породження матерії. Тобто все живе — не обов'язково має бути розумним. Це просто різні поняття». Звідси ще один неймовірний висновок. Людство еволюційно стоїть на переході до нового психічного стану матерії. Сама ж людина, за однією з версій, — це особлива істота, яка виробляє емоційність. І саме її психічна енергія, за деякими філософськими напрацюваннями, призведе до психічного стану матерії як найвищого етапу її розвитку.
Словом, могутній Космос чекає від людства енергії, яку виробляють наші емоції. За цією унікальною властивістю у безмежному Всесвіті людина не має собі подібних. Існує також гіпотеза, що численні НЛО тому і борознять земний простір, що прагнуть втиснути у формулу власного світобачення нашу здатність бути емоційно живими.
Фантасти не помилялися
Галина Желєзняк каже, що сьогодні вчені насправді не відкривають нічого нового, а лише йдуть зі свіжими доказовими фактами доріжками, які ще до них проклали наймудріші філософи давнини. Останнім часом, наприклад, усе більше прихильників набуває твердження, що Космос — це єдина істота, божественна сила, здатна породжувати планети, зірки, людство. Але ж ця гіпотеза була висунута ще Платоном, який до того ж наполягав на тісному зв'язку Неба та людини через перебування в кожному з нас «особливо чистого вогню, спорідненого із світлом дня». Тільки запаливши його в собі, стверджував філософ, людина зможе реалізувати власне призначення, розкрити відпущений їй потенціал. Про той факт, що земляни у Всесвіті живіші за все живе і виконують якусь унікальну, покладену лише на них місію, говорив і Джордано Бруно. В його уяві світочі далеких галактик пробуджували відчуття того, що в людині прихована велика сила. І ця сила зв'язує її, людину, з Космосом.
Звідси — величезна відповідальність. Низка сучасних філософів усе більше схиляються до думки, що людство обрало для себе шлях еволюції, відмінний від того, що був призначений йому згори. Мовляв, земляни активно нарощують технічні м'язи, експериментуючи з неживою матерією, в той час, коли від них перш за все чекають еволюції духу. Йдеться про невпинний розвиток світогляду, в основі якого лежить однозначний пріоритет любові і моралі над усіма іншими людськими цінностями. Мабуть, наші світлі емоції потрібні Космосу для його власної еволюції, тому нам так суворо дістається за все, що зветься гріхом. Видимий світ, схоже, і справді керується світом невидимим.
Яким же шляхом людство розвиватиметься далі? Костянтин Ціолковський, наприклад, передбачав, що процес розвитку людини неминуче призведе до кардинальних змін на планеті. Еволюція змусить живу речовину Землі набувати якоїсь іншої форми. Вчений припускав, що поступово почне змінюватися важка матерія, земляни навчаться літати на інші планети, і цей фактор поступово змінить їх самих. Подорожі до віддалених світів змусять наших наступників прилаштовуватися до космічної радіації, тривалих польотів і зрештою видозмінять і їхнє тіло, і основоположну енергію. За Ціолковським, людина майбутнього має вигляд істоти, яка живе у міжпланетному просторі, живлячись енергією Космосу. Можливо саме у такій формі являвся Ісус Христос своїм учням сорок днів поспіль після свого воскресіння. Чим не Біблійне — «з Бога ми вийшли, до Бога й повернемось». «Людина і справді є великою таємницею, — запевняє Галина Желєзняк. — Від наших учинків багато чого залежить у Всесвіті. Тому навчитися діяти так, щоб навколишній світ став кращим і перейшов на позитивні вібрації, — мабуть і є головним сенсом людського життя. Над цим нам усім треба багато працювати. Ми — загадкові істоти, ми незвичайні».
За десять років будемо на Марсі
Поки що ж людство доволі активно і не без успіху вивчає саме видиму матерію. Скажімо, рік, який минув, дав землянам нові знання про Марс. Ученим пощастило виявити на його поверхні крижані озера. Тобто знайти воду, про що так довго мріяли космічні дослідники кількох поколінь. Побачити їх досі не вдавалося через товстий шар піску, який вкриває марсіанський лід. Це відкриття дозволило по-іншому розглянути процес еволюції на цій планеті. Вчені тепер не виключають, що на Марсі у давні часи могла розвиватися цивілізація. Хоча серйозна астрономічна наука і далі заперечує цю гіпотезу через замалий масштаб планети. Мовляв, еволюція Марсу, як порівняно маленького космічного тіла, відбувалася з блискавичною швидкістю і не встигла призвести до виникнення живої матерії. Але цю версію ніхто із учених не насмілюється назвати остаточною, тому подальше вивчення планети ще подарує немало просто неймовірних відкриттів. Сприятимуть цьому і польоти на планету. Найближчий з них, за прогнозами астрофізиків, станеться приблизно через десять років. Те саме можна сказати і про супутник Землі — Місяць. Інтерес до його таємниць знову воскрес в уяві вчених мужів. Вони все більше схиляються до думки про те, що треба якнайшвидше організувати чергову місячну подорож. А то й не одну.
Останні відкриття в космічній галузі також змусили вчених дещо по-іншому розглянути природу складних хвороб, які час від часу виникають на планеті. Допомогли їм у цьому дослідження все тих же хвостатих комет, астероїдів, метеоритів. Передумови виникнення життя у Космосі, вважають астрофізики, існують фактично скрізь. Питання лише в тому, чи потраплять ці речовини у сприятливі для розвитку умови. «Наприклад, вважається, що віруси (проміжний стан між живим та мертвим), — каже пані Галина, — можуть існувати і за межами нашої планети. Тому різні космічні тіла, потрапляючи на Землю під дією тяжіння, цілком здатні принести із собою якісь нові речовини. Звичайно, це тільки припущення. Але водночас існує версія, що несподівані спалахи епідемій чи виникнення якихось незрозумілих захворювань на планеті можуть бути безпосередньо пов'язані саме з космічним фактором. Останні ніби сприяють народженню мутованих вірусів та бактерій, які не вивчені людством».
Причиною появи нових хвороб чи ускладнення старих може стати і Сонце в період своєї надмірної активності. Попередній рік був саме таким. Причому сильне сонячне випромінювання посилювалось виникненням на розпеченому диску темних плям та магнітних бур над планетою. Все це разом сприяло тому, що захворювання, до яких людина вже встигла адаптуватися, «поводили» себе доволі несподівано. Подібні космічні сюрпризи, звісно ж, потребують глибокого аналізу. Тому дослідження Космосу, польоти в інші світи — це майбутнє земної цивілізації, без якого людство просто не виживе.
В України — космічний протекторат
Прийдешній рік, на думку Галини Желєзняк, може мати для України виняткове значення. А все через Місяць, який частіше, ніж завше, покриватиме собою зірки та планети. Причому у вигідному для нашої країни сенсі. Тобто якщо до цього астрономічного явища підійти з точки зору астрології, то отримаємо для себе справжній космічний протекторат. «Місяць уже у січні покриє одну із найяскравіших зірок Тільця, — каже пані Галина. — І оскільки саме це сузір'я вважається покровителем України, то супутник Землі (особливо у повені) здатний принести нам у такій космічній конфігурації могутній потік психічної енергії, яка пробуджує в людині внутрішній потенціал емоцій». Тобто біла яскрава енергія зірок разом з психічною енергію Місяця йтимуть могутнім променем на Землю саме в районі України, яка стане під впливом цього космічного явища ніби осередком вогню для всієї планети, чимось на зразок серця світу. Можливо, не явно, проте у глибокому езотеричному сенсі вона задаватиме пульс усій планеті.
Що ж за такого унікального перебігу подій робити нам, простим і грішним смертним? «Якщо ми вибудуємо ритм свого життя як позитивний, гармонійний, у дусі добра і взаєморозуміння, — каже пані Галина, — якщо діятимемо емоційно виважено, то відповідно і вся наша планета розвиватиметься гармонійно. Ритм серця України повинен битися тільки на добро і розвиток. Космос ніби підштовхує нас до активних дій, але обдуманих і тільки позитив-них».
Майбутні вибори, на думку Галини Желєзняк, стануть у цьому зв'язку для нас справжнім випробуванням на духовну міцність. Аби не помилитися, астролог радить міряти високою оцінкою те, що нам пропонуватимуть політики. Просто красиві слова, якими часто бравують партійні керманичі, не котуватимуться у рік надмірно ділової Собаки. Тільки конкретні справи з огляду на більш віддалену перспективу — ось той взірець, за допомогою якого варто робити у березні свій вибір. До того ж з відчуттям глибокої, якщо не сказати, глибинної відповідальності. І тут уже нічого не вдієш: відступати українцеві фактично нікуди — за нами, панове, вся планета. Причому, як каже пані Галина, — до 2010 року включно.