Хто розтлумачить Конституцію?

     Cтарий Новий рік, як і звичайний, Україна зустрічає без Конституційного Суду. Парламентарії, дбаючи кожен про свої власні й вузькопартійні, а не державні інтереси, так і не спромоглися дообрати достойників до КС за квотою Верховної Ради — вибори «конституційних суддів» були визнані недійсними, позаяк бюлетені взяли тільки 102 нардепи. Нагадаємо, для того, аби голосування відбулося, участь у ньому повинно взяти не менше двох третин від складу парламенту. А станом на вчора чинних народних обранців налічувалося вже всього-на-всього 426 — зранку парламент достроково припинив повноваження депутата Василя Гладких, призначеного генеральним директором «Укрзалізниці».

      Оскільки ВР уперто не бажає заслухати присягу навіть уже призначених іншими гілками влади (Президентом та з'їздом суддів) потенційних членів КС, єдиний орган, який має право тлумачити Конституцію, залишається паралізованим. Що, очевидно, дуже вигідно деяким політичним силам. Ще вранці, незважаючи на заклики спікера Володимира Литвина брати бюлетені й обирати своїх суддів Конституційного Суду («Верховна Рада має продемонструвати, що вона рухається, реалізуючи ті правові приписи, які належить реалізувати»), про свою відмову від участі в голосуванні заявили фракції Партії регіонів та Компартії. І це при тому, що серед претендентів на крісла тлумачів Основного закону є і їхні представники. Однак «регіонали» вважають, що це питання «не на часі, враховуючи сьогоднішню ситуацію, коли Президент заявляє про неконституційність постанови Верховної Ради щодо відставки Кабінету Міністрів та можливість звернення з інших питань до КС», — пояснив позицію фракції Олександр Стоян.

      Від примх законодавців постраждала й Вища рада юстиції, до якої паралельно з «конституційними суддями» парламентарії мали обрати представника. Бюлетені, в яких значилися імена двох кандидатів — колег по Верховній Раді Валерія Євдокимова (фракція Народної партії) та Леоніда Черновецького («Наша Україна»), взяли тільки 97 депутатів.

      Загалом обстановка у парламенті, який іще не знає, як розпорядитися отриманими внаслідок набрання чинності конституційною реформою повноваженнями, вчора була вкрай напруженою і нервовою. Законодавці ніяк не могли заспокоїтися після вчорашнього й ледве не в кожному виступі згадували — хто добрим, хто тихим, а хто злим словом — «відставку» Кабміну Єханурова. «Синьо-білі» опозиціонери та їхні ситуативні й не дуже союзники зловтішалися й радили урядовцям не витребенюватися, а змиритися з нібито належною їм приставкою «в. о.», «помаранчеві» фракції вкотре цитували Конституцію, доводячи, що насправді ні про яку відставку Кабміну і йтися не могло, й точили зуб на Володимира Литвина, який, на їхню думку, безпосередньо доклав руку до цього антиконституційного кроку.

      Зрештою, «народний рухівець» Ярослав Кендзьор представив на розгляд залу проект постанови про відсторонення Литвина від ведення пленарних засідань через «незнання регламенту». Однак справа не вигоріла — «за» проголосувало тільки 67 парламентаріїв.

      «Проваливши» ініційований «помаранчевими» проект постанови по Литвину, Верховна Рада майже без проблем «провела» проект іншої постанови — про «початок процедури» відсторонення від посади міністра юстиції Сергія Головатого, який напередодні так бурхливо відстоював право уряду діяти без усіляких «в.о.» й закликав Президента звернутися до Конституційного Суду з приводу незаконності голосування за звільнення Кабміну.

      Згідно з цим документом, внесеним на розгляд ВР членом фракції СДПУ(о) Нестором Шуфричем, парламентський Комітет із питань правової політики має розглянути проект відповідної постанови. «За» проголосували 228 парламентаріїв. У тому числі й фракція БЮТ, яку Головатий раніше представляв, і майже в повному складі фракція Народної партії Литвина. Сам Володимир Михайлович участі в голосуванні не взяв.