Рік тому, 9 січня 2005 року, Україна зазнала найбільших втрат на іракській війні i у миротворчих місіях взагалі. Того дня, неподалік іракського міста Ес-Сувейра стався потужний вибух великої кількості боєприпасів, які миротворці України i Казахстану навіть не встигли розмінувати. Загинуло вісім наших бійців, ще п'ятеро отримали важкі поранення. Лише згодом, розслідування встановило, що це був спланований терористичний акт проти союзників антиіракської коаліції.
Натомість мирне місцеве населення майже одразу гідно вшанувало пам'ять про загиблих українців — за ініціативою емірів міста Ес-Сувейра нашим миротворцям було споруджено пам'ятник. Це перший i єдиний випадок вшанування іноземних вояків іракцями!
Рівно через рік, пам'ять про загиблих вшановано i в Україні. Позавчора в Житомирі, на території 95-ї окремої аеромобільної бригади було відкрито пам'ятник бойовим побратимам. Саме відкриття пам'ятника проходило скромно i без зайвого лоску — зібралися лише «свої»: члени родин загиблих, тимчасово виконуючий обов'язки командира 8-го армійського корпусу Сухопутних військ, полковник Віктор Муженко, командир аеромобільного з'єднання підполковник Олександр Швець, представники Житомирської обласної організації воїнів-миротворців «Солдати миру», священнослужителі, бійці та ветерани з'єднання.
До речі, кошти на пам'ятник зібрали самі військові 95-ки, кажуть в Управлінні прес-служби Міноборони. Пам'ятник у виглядi арки з червоного мармуру, в конструкції якої згодом планують розмістити символічний дзвін. До нього від контрольно-перепускного пункту частини веде алея, яку також створювали на внески до «солдатської каси» i яку присвячено пам'яті загиблих миротворців: капітанам Валерію Бражевському та Сергію Андрущенку, старшому прапорщику Володимиру Сєдому та сержанту служби за контрактом Вірі Петрик. Усі вони до виконання миротворчої місії в Іраку служили у 95-й окремій аеромобільній бригаді, жили в Житомирі. Але пам'ятник не ділить загиблих на житомирян, харків'ян, сумчан чи одеситів — тут викарбувано й імена інших чотирьох загиблих: підполковника Олега Матіжева (комбат, який загинув разом iз бійцями свого 72-го батальйону), капітана Юрія Заграя, прапорщика Олександра Кацарського та старшого сержанта Андрія Сітнікова.