Скинули. I що?

11.01.2006

      Отже, уряд у відставці. Жити зовсім без уряду держава не може, тож, поки Юрій Єхануров і його підлеглі залишаються виконуючими обов'язки, комусь слід підшукувати нові кандидатури на посади Прем'єра, віце-прем'єрів та міністрів. От тільки кому? Нагадаємо, з 1 січня набули чинності зміни до Конституції, внаслідок яких Україна перейшла з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Відповідно до нововведень, Президент призначити Прем'єр-міністра уже не може — це право надане Верховній Раді. Однак не просто собі ВР, а парламентській коаліції.

      Коаліції, як відомо, в парламенті наразі немає — є ситуативні союзи «за інтересами». Звісно, з огляду на вчорашнє голосування, нескладно припустити, що за великого бажання обрати «свого» Прем'єра фракції ПР, КПУ, СДПУ(о) і БЮТ разом із кількома їхніми сателітами, піднатужившись, таки утворили б більшість, читай — коаліцію, і разом видали б Україні новий уряд (хто його очолював би i в ньому працював — питання інше).

      Однак на перешкоді цьому теоретичному єднанню стає колізія, на яку експерти вказували ще раніше: згідно з перехідними положеннями закону № 2222 (під цим номером зареєстровані зміни до Конституції), з 1 січня 2006 року юридичну силу набувають лише деякі його положення. Решта ж набудуть статусу норм Конституції лише після того, як буде обрано новий склад Верховної Ради. І, як ви вже, мабуть, здогадалися, саме до таких досі не чинних належить і положення про парламентську коаліцію, яка формує уряд.

      Отже, ясно, хто винен, але складно зрозуміти, що робити. Сам Юрій Єхануров, який наразі є в. о. Прем'єр-міністра, переконаний, що працюватиме на посаді з таким префіксом аж до призначення Кабінету Міністрів новим складом Верховної Ради, який буде обрано 26 березня цього року. Власне, судячи з усього, так воно і буде. Адже, згідно з новою редакцією Основного закону, відставлений Кабмін виконує свої повноваження до призначення нового уряду. Виходить, усе, чого домоглися парламентарії — додали Єханурову принизливу приставку «в. о.»?

      Що ж, щонайменше одне парламенту вдалося: репетиція пройшла вдало. Репетиція парламентського життя за нових правил, введених політреформою, коли для демонстрації своєї сили, просто за бажання, наявності великих грошей або ще якогось гедзя, що кусає відомо в яке місце, нова Верховна Рада зможе відправляти уряд у відставку ледве не щодня. А що — це вам не старі порядки, коли протягом доби Президент сотоваріщі міг легко «підвісити за яйця» хоч сотню впертих нардепів і «запхати» їх у більшість. Наш Президент під час відставки уряду перебував у Казахстані, де вітав із енним обранням на посаду свого азіатського колегу Назарбаєва.

      У нас, панове, демократія.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>