Право більшості

      Учора Конституційний Суд оприлюднив свої висновки з приводу законопроекту про внесення змін до Основного закону, котрий влітку розробляли «більшовики» за підтримки комуністів та «адміністрування» Віктора Медведчука (так званий проект Гавриша-Ващук-Богатирьової). Несподіванки не сталося: услід за депутатським проектом Мороза-Мусіяки-Матвієнка КС визнав такими, що відповідають Конституції, і всі «комуністично-більшовицькі» ноу-хау. Щоправда, внісши до проекту трохи більше, ніж у попередньому випадку, напівсуттєвих застережень (зокрема, про недоцільність обрання суддів на 10 років, неможливість переходу «списочників» в іншу фракцію тощо). За конституційну відповідність цього варіанту політреформи 5 листопада проголосували 11 суддів КС, 5 — проти.

      Наріжним моментом можливого ходу політичної реформи, перед яким запалив «зелене світло» Конституційний Суд, є пропозиція обирати Президента парламентом. Вперше такі вибори мали б відбутися у 2006 році — після того, як народ обере Верховну Раду на пропорційній основі. За словами Павла Євграфова, доповідача у справі законопроекту, «зміна порядку формування державних органів не є порушенням прав громадян».

      Це, звісно, так — із суттю цієї ідеї вже погодились не лише комуністи, а й деякі інші парламентарії від опозиції. Однак за цих обставин Президент, котрого обиратимуть наступного року, буде змушений поступитися Банковою вже через два роки після своєї інавгурації — коли ВР-2006 посадить у президентське крісло нову людину. «Але ж ми мусимо це зробити, якщо хочемо переходу до парламентсько-президентської республіки!» — зазначає з цього приводу лідер «Народного вибору» Микола Гапочка, котрий разом із «нашоукраїнцем» Ключковським був присутній на оприлюдненні висновків КС.

      Юрій Ключковський вердиктом КС по-професійному задоволений, проте знайшов у ньому кілька недоліків. Приміром, «наш» нардеп нагадав, що ст. 71 Конституцiї закрiплене право громадян на прямi вибори Президента. Законопроектом Гавриша—Ващук—Богатирьової передбачається внесення змiн до ст. 103 Конституцiї, що передбачають вибори Президента парламентом, однак у ньому не згадується про внесення змін до ст. 71 (ця стаття, за словами Ключковського, входить до розділу, «перекроювання» якого має відбуватись за особливою процедурою). «Таку непомiченiсть цiєї неузгодженостi важко пояснити правовими критерiями, i думаю, тут спрацювала полiтична доцiльнiсть. Не хотiлося б говорити про полiтичний тиск», — зазначив Ключковський після виголошення вердикту КС.

      Одне суттєве застереження (якщо мислити критеріями впливу на хід політреформи) знайшов і Конституційний Суд. Приміром, ч. 5 ст. 76 законопроекту терміном повноважень ВР передбачено 5 років, а в ст. 77 діючої Конституції, до якої не запропоновано внести зміни, термін повноважень парламенту — 4 роки.

      Слід зауважити, що найближчим часом КС має «оголосити вирок» й іншому проекту Гавриша та компанії. В ньому Президента пропонується обирати вже наступного року, тобто ще «непропорційним», тобто діючим парламентом. І хоча для обрання гаранта потрібно 300 голосів, новим главою держави із нинішньою більшістю, вочевидь, міг би стати якщо не Леонід Кучма (який, між іншим, учора про можливість свого чергового терміну сказав: «[Такої можливості] не існує. Заспокойтеся, будь ласка!»), то якийсь інший «кучма». Власне, навколо проекту, який ще не пройшов горнило КС, і відбуватиметься основна політична боротьба. Учорашній висновок Суду — лише проміжний етап політреформи.

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Степан Гавриш: «Цього вимагає логіка часу»

      Координатор парламентської більшості Степан Гавриш вважає, що законопроект про внесення змін до Конституції, який учора отримав позитивний висновок Конституційного Суду, має стати основою для проведення політичної реформи в державі. Як передає УНІАН, Гавриш нагадав журналістам, що цей законопроект підписали 292 народних депутати (до подання у КС — 232 підписи), і ще 8 депутатів виявили бажання поставити «автограф», але були відсутні на час збору підписів. За словами Степана Гавриша, виходячи з цього, цей законопроект може бути максимально компромісним. На його думку, крім депутатів більшості і комуністів, які поставили свої підписи, цей проект скоріше підтримують, ніж не підтримують представники соціалістів, а також позитивно реагують депутати від фракції БЮТі та низка представників «Нашої України». Як сказав Гавриш, якщо у законопроект не вноситимуться якісь новації, а будуть вилучені лише деякі позиції, котрі не руйнуватимуть його зміст, у тому числі ті, що визнані КС такими, що не відповідають Основному закону, то після доопрацювання документ не потрібно направляти до КС, а можна вже на цій сесії проголосувати 226 голосами, а на наступній сесії — до травня — ухвалити його в цілому 300 голосами. Гавриш підкреслив, що «логіка часу» зобов'язує депутатів провести політичну реформу до травня, коли офіційно стартує виборча президентська кампанія.

Микола Катеринчук: «КС під тиском став відмикачем Конституції»

      Якщо українців позбавлять права обирати Президента, вони перетворяться на рабів, вважає народний депутат, член фракції «Наша Україна» Микола Катеринчук. «Право обирати владу — це єдине, що є в українців. І зараз усе йде до того, що це право у них відберуть», — так оцінює Катеринчук учорашній вердикт КС. На думку провідного юриста «НУ», зараз влада робить усе для того, щоб всенародні вибори не відбулися. «Технологи майбутніх президентських виборів із провладних сил знайшли відмикач до Конституції України. Таким ключиком став КС», — вважає Микола Катеринчук, розуміючи, «під яким тиском було прийняте» оголошене вчора рішення Конституційного Суду. На запитання про те, чи проголосує парламент за внесення таких змін до Конституції, Катеринчук сказав, що все залежатиме від комуністів.