Автограф Діда Мороза на згадку про веселі свята.
Напередодні та після Нового року найбільші українські міста відвідав казковий караван Кока-Кола. Разом із його прибуттям у багато домівок прийшло дещо ностальгічне і таке приємне відчуття «свята, що наближається». На західний манер, із «Джингл белз» та із самими святковими дзвониками, із справжнім Дідом Морозом (чи то пак святим Миколаєм) та його свитою — ельфами, снігуроньками та білими ведмедями. Щоправда, приїздив казковий караван не в санчатах, запряжених полярними оленями, а на червоній фірмовій вантажівці-фургоні з логотипом Сoca-Cola. Так було в Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Львові та Одесі. Київ став завершальним пунктом шляху новорічного каравану. Про його прибуття до столиці можна було дізнатися з інформаційних листівок, що розповсюджували в торговельних мережах міста перед Новим роком.
«Кока-Кола завжди там, де свято, і наш різдвяний караван перевозить справжній новорічний настрій від міста до міста», — зазначила Олеся Жулинська, директор відділу зi зв'язкiв із громадськістю компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна». «Караван проїхав майже всю Україну, і тепер маленькі кияни мають чудову нагоду взяти участь у різноманітних конкурсах та, сидячи на колінах у Діда Мороза, відчути магію свята. Так приємно спостерігати за дітками, які радіють побаченому і тягнуть за собою розважитись і батьків. Ну просто сам відчуваєш себе дитиною. Свято вийшло саме таким, яким його готувала для всіх українців Кока-Кола», — ділилася враженнями Олеся Жулинська.
Новорічна акція від Кока-Кола справді вдалася. Принаймні в Києві збирались юрми людей, які бажали взяти участь у святковому шоу. Киянам явно стала до вподоби ідея такого продовження новорічного свята. Запальна музика, яскраве оформлення гірляндами фургону, що став сценою святкового дійства, і головне розмаїття розваг, запропонованих організаторами, приваблювали до себе і дорослих, і малих. Звичайно, в першу чергу свято було розраховане на дітей, але у багатьох конкурсах могли брати участь і їхні батьки. Чудернацькі танці на свіжому повітрі, прикрашання новорічної ялинки та дефіле прикрашених дощиком «снігурок», сніжки та санчата — такий неповний перелік забав, що пропонувались гостям казкового каравану. На переможців конкурсів очікували різноманітні призи, які довго будуть нагадувати їм про веселі свята.
Найменшим пропонувалось відвідати казковий будиночок Діда Мороза та сфотографуватись із ним. Фото в яскравій рамці за деякий час можна було отримати у помічників Діда Мороза. А тим часом малюки розказували казковому дідусю, як їх звати, як вони слухали батьків, яких би хотіли подарунків. Натомість отримували від Діда Мороза іграшки, заохочувальні похвали і настанови. Приємно, що доброзичливого і щедрого Дідуся Мороза і зараз можна зустріти просто на вулицях Києва, а не лише на комерційних святкових програмах, корпоративних святкуваннях чи на індивідуальне запрошення за власний кошт.
Загалом у Києві новорічний караван перебував дев'ять днів. З них майже половину — на Хрещатику: то поблизу кінотеатру «Дружба», то біля Київської міської державної адміністрації, то навпроти головної ялинки міста. Порадував він також жителів Троєщини, Оболоні, Дарниці, Солом'янки, Харківського масиву. Звичайно, хотілося б, щоб акції на кшталт новорічного каравану Кока-Коли чи різдвяних вертепів робили тривалі новорічні свята українців більш насиченими та змістовнішими, зберігали їхню неповторність і чарівність.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
