Талі сніги Кіліманджаро

      Землетруси і урагани, повені і засухи, оповиті смогом світанки великих міст і зникаючий озоновий шар над нашими головами — така розплата за технічний прогрес, така ціна за наше бажання жити все комфортніше і все повніше задовольняти наші непомірні споживацькі потреби. Більшість iз так званих природних катаклізмів спричинені діяльністю людини. Але більшість iз нас цим особливо не переймається, бо хай, мовляв, болять голови в урядовців та політиків, які, в свою чергу, воліють не вдаватися до непопулярних кроків, якщо й заклопотанi проблемами екології. Людство впевнено прямує до самознищення. А спроби зупинити його на цій «дорозі до пекла», на жаль, кволі та нескоординовані.

Коли ми себе остаточно підсмажимо?

      Британські вчені днями повідомили, що температура в Північній півкулі в 2005 році була найвищою, починаючи з 60-х років ХІХ століття, відколи почали робити точні метеорологічні заміри. А середньорічна температура по всій планеті поступилася лише температурi1998 року, який визнано найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень. Цього року було зафіксовано ще один рекорд — температура в частині Атлантичного океану, яка розташована у Північній півкулі, також була найвищою за всю історію спостережень. За даними дослідників, які наводить Бі-Бі-Сі, пересічна річна температура в Північній півкулі в 2005 році перевищила на 0,65 градуса за Цельсієм середні температурні показники за 1961—1990 роки. При цьому температура на всій Землі була вища середнього рівня за ці роки на 0,48 градуса. Середня температура в Північній півкулі — на 0,4 градуса вища, ніж 10 років тому. Вчені вважають, що Північна півкуля розігрівається швидше Південної з огляду на те, що на її території більше землі, яка швидше за океани реагує на кліматичні зміни. Вісім з десяти найбільш теплих років, починаючи з 1860 року, припадають на останнє десятиріччя. Всі ці дані свiдчать про глобальне потепління, яке спричинене діяльністю людини, передусім викидами парникових газів. Цьогорічна кількість ураганів була найбільшою за останнi 150 рокiв.

      Тож і не дивно, що цього року стихійні лиха завдали світовій економіці збитків загалом на суму 225 млрд. доларів (145 млрд. доларів минулого року), повідомив на конференції в Монреалі Фонд німецької страхової компанії «Мюнхен Ре». Страхові компанії вже покрили збитки від цьогорічних катаклізмів на суму в 70 млрд. доларів. Швейцарське страхове товариство «Свісс Ре» у щорічному звіті, який оприлюднено 20 грудня, повідомляє, що з 225 млрд. доларів глобальних збитків від стихійних лих за 2005 рік буде компенсовано лише 80 млрд. доларів. Але це і так найбільша виплачена сума в історії страхових забезпечень. Стихійні лиха впродовж 2005 року забрали життя 112 тисяч осіб, 90 відсотків яких — в Азії. А матеріальні збитки найбільші в Америці. «Рекордсменом» є ураган «Катріна», який «нашкодив» на 135 млрд. доларів, з яких 45 млрд. доларів уже компенсовані страховими товариствами. Найбільші страхові виплати отримали американські компанії за знищені та пошкоджені «Катріною» нафтовидобувні платформи в Мексиканській затоці. Далi у списку «шкідників» — тропічні урагани «Рита» (10 млрд. збитків), «Вільма» (8 млрд.) та «Денніс» (2 млрд.). Ці урагани найбільше шкоди завдали у США та країнах Карибського басейну, передусім на Кубі, Ямайці та Гаїті. Повені та зсуви, які сталися у серпні в Швейцарії, Німеччині та Австрії, обійшлися страховим компаніям в 1,9 млрд. доларів. А зимова буря «Ервін», яка на початку цього року пройшлася Великою Британією, Швецією та Данією, завдала збитків на 1,5 млрд. доларів. Руйнівний землетрус у Пакистані в жовтні цього року забрав життя 87 тисяч осіб та завдав матеріальних збитків на 5 млрд. доларів.

Успіх чи провал Монреаля?

      З 28 листопада по 10 грудня в канадському місті Монреаль вiдбувалася під патронатом ООН найбільш представницька за багато останніх років міжнародна конференція з глобального потепління та боротьби з викидами парникових газів. 8700 делегатів з 189 країн світу, серед яких були більше 100 міністрів, які у своїх країнах відповідають за екологію, впродовж двох тижнів обговорювали виниклу екологічну кризу та можливі шляхи її подолання. У підсумку, єдине, про що вони домовилися, — це продовжити переговори і впродовж наступних двох років вивести їх у практичну площину. Брак конкретних домовленостей вкотре був спричинений Сполученими Штатами, які викидають в атмосферу планети чверть усіх шкідливих викидів світу, але при цьому «вдало» блокують усі зусилля міжнародної спільноти з обмеження забруднення життєвого середовища людства. США, з приходом до влади Джорджа Буша, вийшли з Кіотського протоколу про обмеження викидів парникових газів, який підписала попередня адміністрація Білла Клінтона.

      Хоча 6 грудня, тобто в один з останніх днів роботи конференції, майже чверть членів сенату США звернулися до президента Буша із закликом приєднатися до переговорів про стратегії боротьби з глобальним потеплінням, а екс-президент Білл Клінтон у своєму виступі на конференції заявив, що підхід теперішньої адміністрації США до проблеми є «абсолютно невірним», делегація США в Монреалі відмовилася підтримати підготовлену Канадою компромісну заключну резолюцію з пропозицією розпочати новий раунд переговорів щодо боротьби з глобальним потеплінням. Серед 24 сенаторів, які підписали звернення, були як демократка Хілларі Клінтон, так і один з лідерів республіканців Джон Маккейн. Після того як Буш заявив, що США не приєднаються до Кіотського протоколу, мери 192 американських міст, включно з Нью-Йорком, вчинили свій демарш діям президента, підписавши угоду про боротьбу зi змінами клімату. А розлючений прем'єр-міністр Канади Пол Мартін сказав, що американці повинні прислухатися до голосу своєї совісті, якщо вона в них є.

      Люди поділяються на оптимістів і песимістів. Для перших заповнена наполовину водою склянка є напівзаповненою, а для других — напівпорожньою. Серед учасників конференції переважали оптимісти, які все ж оцінили монреальську зустріч як успіх, повідомив з Канади кореспондент Бі-Бі-Сі. Британський міністр екології Маргарет Бекетт навіть назвала її «дипломатичним тріумфом». Хоча б тому, що визначено головні напрями роботи, а модель зменшення викидів парникових газів усе ще жива і в неї було внесено суттєві та позитивні зміни, які підвищать її ефективність при практичному застосуванні. Після закінчення конференції представник «Грінпісу» Білл Хейр заявив: «На сьогодні Кіотський протокол став сильнішим, ніж був два тижні тому». Про його підтримку заявили більшість промислово розвинених країн світу плюс країни, що розвиваються, плюс більшість країн колишнього радянського блоку. У «мінусовій», деструктивній опозиції світу опинилися лише США та Австралія. Є побоювання, що до табору деструктивістів приєднаються Індія та Китай, економіки яких стрімко розвиваються і, відповідно, так само стрімко зростають обсяги викидів парникових газів. Міністр захисту навколишнього середовища Індії Андімуту Раджа заявив Бі-Бі-Сі після закінчення монреальської конференції: «Наші викиди СО2 становлять три відсотки від світових, а населення Індії — 17 відсотків від населення планети». Прямий натяк на те, що ця країна може збільшувати викиди. Певну надію на краще дає те, що опозиціонери погодилися брати участь у переговорах щодо довготермінових планів боротьби з глобальним потеплінням. Але при цьому США відмовилися вступати в будь-які домовленості, які навіть у перспективі мають за мету скорочення викидів парникових газів. У рамках Кіотського протоколу від 1997 року країни, які приєдналися до нього, беруть на себе зобов'язання впродовж 2008—2018 років зменшити викиди шкідливих газів на п'ять відсотків порівняно з рівнем 1990 року.

      Оптимізм Монреалю тепер поступово вивітрюється. Бі-Бі-Сі повідомила 26 грудня, що Велика Британія є єдиною країною Європи, яка респектує положення і готова повністю виконувати всі вимоги Кіотського протоколу. Частково готова Швеція. Десять з 15 країн Євросоюзу, які підписали протокол, не готові виконувати його вимоги. Серед них такі промислово розвинені країни, як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Ірландія та Греція. А відповідно до положень домовленостей в Кіото, європейські країни зобов'язуються до 2008—2012 років зменшити викиди парникових газів на вісім відсотків порівняно з 1990 роком. «Ратифікація Кіотського протоколу стане «економічним Освенцiмом для Росії», — заявив 21 грудня, після закінчення в Москві форуму з перспектив участі Росії в механізмах Кіотського протоколу, радник президента Росії Андрій Ілларіонов. Хоча більшість учасників форуму висловлювалися на користь ратифікації Кіотського протоколу, але представники уряду стояли на тому, що він є шкідливим для Росії, бо не дозволить розвивати економіку. Аби протокол вступив у дію, необхідно щоб його ратифікувала така кількість країн, сумарні викиди парникових газів у яких становлять 55 відсотків від світових. Після виходу з протоколу США його доля опинилася в руках Росії, яка, як видно з усього, також не бажає брати на себе жодних зобов'язань. Ілларіонов назвав Кіотський протокол образливим словом «кіотизм».

Карти гріха людського

      Голландські вчені оприлюднили 9 грудня цікаві карти, на яких показано місця найбільшої інтенсивності промислових викидів у Європі та інших регіонах нашої планети. При складанні цих карт група голландських учених користувалася даними, отриманими супутником «Аура» американської космічної агенції НАСА. Завдяки чотирьом надсучасним приладам, передусім Інструменту моніторингу озону (Omi), який розробили та виготовили спільно голландські та фінські вчені, цей супутник оглянув усю тропосферу, тобто нижню частину атмосфери Землі, в якій ми живемо. Завдяки встановленій на супутнику апаратурі вчені вперше отримали можливість виявляти точки найбільших викидів та можливі зміни інтенсивності викидів у різних куточках планети. Апаратура супутника визначає інтенсивність викидів за рівнем присутності двоокису азоту (NO2) в тропосфері. Інший встановлений на супутнику інструмент вивчає склад хмар, що дуже важливо для розуміння кліматичних змін та при моделюванні атмосферних процесів. Деякі типи хмар, якi мiстять мікроскопічнi кристалики льоду, відбивають сонячну радіацію і таким чином сприяють охолодженню планети, а інші — поглинають її, спричиняють підігрів поверхні Землі.

Невтішні прогнози на майбутнє

        Дві окремі групи дослідників зробили неприємні прогнози для Африки: сухі регіони цього континенту в найближчі роки стануть ще сухішими — кількість дощів зменшиться на 30 відсотків. Упродовж ХХІ століття може повністю висохнути південь Африки, через що зазагинуть мільйони людей. Уже найближчими роками почнуть танути вічні сніги найвищої гори Африки — Кіліманджаро, які оспівав Ернест Хемінгуей. Четвертий рік поспіль скорочується площа арктичної криги, повідомляють американські вчені. За їхніми даними, нинi цей показник є найнижчим за останні 100 років i становить 5,35 млн. квадратних кілометрів. Це на 20 відсотків менше порівняно з середніми показниками за 1978—2000 роки. Вчені попереджають, що темпи скорочення площі льодовиків у найближчі роки можуть прискоритися. Якщо вони (вісім відсотків за 20 років) збережуться, то влітку 2060 року Арктика залишиться без льодяного покрову. Як наслiдок, земна поверхня поглинатиме бiльше сонячної радіації, а ліси, які є природною фабрикою поглинання вуглекислоти, стануть її виробниками. На додаток, у результаті танення вічної мерзлоти в атмосферу потраплять мільярди тонн метану, який міститься у мерзлоті. Останні дослідження вчених свідчать, що такі природнi процеси вже почалися.

      У зв'язку з підвищенням температури світового океану вже тепер спостерігається зменшення популяції деяких видів риб, які впродовж століть були засобом виживання для окремих народів. Інші види риб і птахів почали мігрувати на північ і південь у більш холодні води та території, повідомив Світовий фонд дикої природи — організація, яка займається охороною природного середовища. Лососі прямують на північ, а співочі птахи, зокрема солов'ї, залишають Сполучені Штати і мігрують до Канади. У Великій Британії почали з'являтися птахи, які донедавна гніздилися лише у Південній Європі та Північній Африці. В Арктиці в літні місяці почали з'являтися ніколи не бачені тут дрозди та сірі сови. Британський фаховий природничий часопис «Нейче» повідомив, що впродовж десяти останніх років у Антарктиді сталися більші кліматичні зміни, ніж за попередні десять тисяч років. Учені попереджають, що наслiдком глобального потепління може бути зниження родючості грунтів та брак питної води, що спричинить великі потоки людської міграції. До середини цього століття на планеті може стати так спекотно, що земля також розпочне виділяти вуглекислий газ, замість поглинати його, що викличе додаткові викиди парникових газів.