Всесвітньо відомі артисти опери, якi починали в Україні, а грандіозної слави зажили в Мілані чи Відні, під час своїх нетривалих візитів на Батьківщину люблять розповідати про те, як шанують цей музичний жанр за кордоном. Мовляв, людина вже за кілька місяців знає, що такого-то дня вона йде до оперного театру, готується до цього, нічого собі не планує і налаштовується на зустріч з прекрасним. «Не те, що у нас», — резюмують зірки, натякаючи на спонтанно-легковажне ставлення до опери своїх земляків, які завертають туди прямо з роботи, у джинсах і з сумками в руках, а не в хутрі та «брюликах» або хоча б біжутерії... Прем'єра «Богдан Хмельницький» у Донецькому театрі опери та балету апріорі претендувала на виняток із правил: потужна реклама, солідний десант столичних журналістів, відомі прізвища в програмці і найвищі високопосадовці у списках запрошених. Словом, якщо у когось із дончанок у скриньках припадали пилом «брюлики», то кращої нагоди їх «прогуляти» годі було й чекати.