(Миколи ЛАЗАРЕНКА.)
Цими днями минув рівно рік відтоді, як Майдан із відчуттям повного полегшення відсвяткував остаточну перемогу: у «третьому турі» виборів Віктор Ющенко впевнено переміг свого «синьо-білого» опонента і команда, яка була при владі протягом 14 далеко не найкращих для української історії років, змушена була поступитися місцем новій, «помаранчевій» зміні. До 23 січня ми жили відчуттям перемоги. А вже наступного дня десь у душі знову почала зростати напруга: чи впораються? Чи не підведуть? Чи не забудуть про те, хто їх привів до влади, і які надії на них покладали?
Тепер, озираючись у вже майже минулий рік перед новим випробуванням виборами, пригладивши дибки підняте після прочитання партійних і блокових списків волосся, ми переживаємо неоднозначні почуття. Звісно, новій владі багато чого з передвиборчих обіцянок виконати не вдалося. Дечого — і це найприкріше — вона виконувати й не збиралася. В іншому припустилася аж надто прикрих помилок. Чи можна було їх уникнути? Багатьох — безперечно. Чи могло бути ще гірше? А це вже щоб ви й не сумнівалися. Адже насправді все зовсім не так і погано. Просто на хвилі завищених очікувань після тріумфу Помаранчевої революції ми надто швидко забули, що мали і до чого йшли й прийшли б, якби не вийшли на майдани. І якщо подивитися на здобутки й «проколи» «помаранчевої» влади об'єктивно, «їх є», і то досить багато. Звісно, висловлювання представника «партії влади», голови виконкому «Народного союзу «Наша Україна» Миколи Катеринчука про те, що передвиборчу програму Віктора Ющенка «Десять кроків назустріч людям» за рік виконано на 90 відсотків, можна сприймати з певним скепсисом. Однак сам Катеринчук при цьому наголошує, цитуючи Президента: «Ця програма — не план на п'ятирічку, а дорожня карта, з якою треба звірятися, аби зрозуміти, чи в правильному ми йдемо напрямку».
Куди ми йдемо і як далеко зайшли, кожен може оцінити сам: сьогодні «УМ» нагадує пункти передвиборчої програми Віктора Ющенка й публікує деякі витяги з короткого звіту влади про її виконання (за матеріалами до підсумкової прес-конференції Президента, підготовленими до 20 грудня). А якщо, прочитавши ці пункти, ви все ще чухатимете потилицю й розмірковуватимете, чи варто 26 березня наступного року йти на вибори, аби поставити позначку в бюлетені навпроти «помаранчевої» сили, радимо перечитати список Партії регіонів, Блоку «НЕ ТАК» або й Блоку Литвина і уявити собі, як «підтримує» Президента парламентська більшість, сформована на основі цих милих політичних сил. Уявили? Отож-бо.
На важливості цього пункту Віктор Ющенко — кандидат у Президенти — наголошував не раз. Недарма ж намір забезпечити роботою якомога більшу кількість громадян стоїть у його «дорожній карті» на першому місці. Адже рівень безробіття впливає не тільки на сухі статистичні показники загального розвитку країни — у цих цифрах доля мільйонів людей, які можуть забезпечити собі належний рівень життя тільки маючи достойну роботу з достойною оплатою.
Звісно, за рік створити п'ять мільйонів робочих місць «з нуля» неможливо. Однак такого завдання й не ставилося — як і всі інші розділи програми «Десять кроків назустріч людям», цей пункт розрахований на втілення в життя протягом усього президентського терміну Віктора Ющенка. Як зазначається у звіті, за 9 місяців 2005 року було розширено сферу застосування праці за рахунок створення нових робочих місць для 839,5 тис. осіб, що становить 84 відсотки від річного завдання. Протягом року кількість незайнятих громадян, зареєстрованих як безробітні, у тому числі серед сільського населення, знизилася на 22,3 відсотки порівняно з 2004-м. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні знизився на 0,9% — до 2,7% працездатного населення працездатного віку.
Негусто, звісно, особливо якщо врахувати різницю між статистикою і дійсністю, але це теж уже щось. До того ж при цьому зростання реальних доходів населення за 10 місяців поточного року становило 21,4%, перевищивши відповідний показник 2004-го (який становив 16,2) навіть на рівні посилення інфляційного тиску. Зростання реальної заробітної плати за аналогічний період цього року становило 18,6%.
Долею «мами, дитинки й сиротинки», про яких так любить говорити Президент, нова влада переймається не лише на словах. Коли розмір допомоги при народженні дитини з 1 квітня 2005-го СПРАВДІ підвищили в 11,7 разу (з 725 грн. до 8 497,6 грн.), від здивування відвисли щелепи навіть у найпалкіших прихильників В.Ю., які досі сприймали це як необхідну передвиборчу обіцянку, мало придатну для швидкого втілення в життя. При цьому спроби скептиків очорнити радість «помаранчевих» прогнозами про масове «паломництво» в пологові будинки жінок-зозуль із розряду бомжів та наркоманок також виявилися невдалими — «неблагонадійні» матері масово народжувати заради великих грошей не кинулися.
З того ж таки 1 квітня, перетвореного цього року з Дня сміху на День підвищення соціальних виплат, було збільшено виплати державної допомоги дітям-інвалідам (зі 105-180 грн. до 219-453 грн.), інваліди з дитинства стали отримувати від 156 до 516 грн. на місяць (було — 75-225 грн.). У 5,4 разу зросли розміри допомоги на дітей одиноким матерям, вдовам, вдівцям та усиновителям, у 4-5 разів — на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням.
Збільшено розмір пенсій (середній розмір пенсії нині становить 396,38 грн.), відновлено диференціацію розмірів пенсій залежно від стажу роботи та заробітної плати. Передбачено, що розмір пенсій збільшується за кожний рік страхового стажу понад мінімальний законодавчо встановлений на 1%. Загалом 16 відсотків ВВП направлені на пенсійну програму.
3 вересня ухвалено проект Концепції державної програми «Соціальне житло» із широким залученням до її реалізації бюджетних та позабюджетних джерел фінансування (у передвиборчій програмі Віктора Ющенка була така теза: «Замість будівництва нових урядових споруд і купівлі дорогих авто для чиновників — будувати соціальне житло для малозабезпечених громадян»).
Переймається влада і проблемами освіти. Так, скажімо, 5 вересня було підписано кредитну угоду між Україною та Світовим банком щодо проекту «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» в рамках реформування загальної середньої освіти. Загальна вартість цього проекту складає 330 мільйонів доларів, у тому числі позика Світового банку становить 250 млн. У рамках проекту — підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення шкіл належними матеріалами, технікою тощо.
Як сказано у звіті про виконання «Десяти кроків», «діяльність влади спрямована на розширення бази оподаткування шляхом скасування податкових пільг у розрізі окремих галузей та окремих територій, а також надання нових пільг щодо податку на додану вартість, що забезпечить дотримання у національному податковому законодавстві принципу податкової недискримінації, який є визначальним у законодавстві Євросоюзу та угодах СОТ». Також «ліквідовано дискримінацію у застосуванні податкового векселя для підприємств з іноземними інвестиціями».
Були у програмі кандидата Ющенка і такі наміри: «Зменшити податки. Коли вони будуть справедливими, їх сплачуватимуть усі, — тіньова економіка вийде на світло і поповнить бюджет». Також планувалося «спростити процедури сплати податків, зробити їх прозорими». Деякі підприємці «середньої руки», читаючи тепер ці слова, чомусь або плачуть, або їх розбирає дивний сміх. Мабуть, таки не все вдалося новій владі в цьому розділі. А може, просто декому дуже незвично замість разових хабарів щодня розлучатися із часткою чесно зароблених грошей, віддаючи їх державі...
Хочеться тяжко зітхнути. Що поробиш — корупція в кров наших чиновників увійшла з молоком матері, тому викорінити її вкрай непросто. Особливо якщо врахувати, що ми самі, нарікаючи на хабарників-кровопивць, при нагоді залюбки даємо «на лапу»: членові приймальної комісії — аби без проблем прийняв у ВНЗ нашу дитину, податківцю, аби «не нависав», судді, аби «скостив» строк проштрафленому родичу...
Однак наміри у «помаранчевої» влади все одно серйозні. Як запевняє статистика, правоохоронцями викрито майже 4 тисячі злочинів, пов'язаних із хабарництвом. Особливо активно з хапугами боролися у період з вересня по листопад цього року. Вже доведена причетність до отримання хабарів 2,5 тисяч осіб, значно активізувалася робота щодо притягнення до кримінальної відповідальності за фактами корупції посадовців будь-якого рівня. Особлива увага, як зазначено у звіті, приділялась протидії корупції у судовій системі. Також викрито і припинено низку протиправних проявів з боку працівників органів прокуратури, п'ятьох із них затримано на місці злочину — при отриманні від учасників судочинства хабарів для подальшої передачі їх суддям.
Загалом завдяки вдосконаленню взаємодії СБУ з підрозділами внутрішньої безпеки та боротьби з корупцією органів МВС, Державної податкової адміністрації та Державного департаменту з питань виконання покарань протягом 11 місяців стосовно представників цих відомств порушено 316 кримінальних справ, на підставі відповідних матеріалів звільнено зі служби 248 працівників правоохоронних структур, 628 покарано в дисциплінарному порядку. Але роботи, звісно, ще непочатий край. Адже притягти хабарника до відповідальності без відповідного «сигналу» від того, з кого вимагають хабара, вкрай важко. А «сигналять», з огляду на власні інтереси, і досі далеко не всі...
І трохи меду в діжці дьогтю: за даними неурядової організації Transparency International, боротьба з корупцією вивела Україну зі 128-го на 113-те місце у рейтингу 159 країн.
Почуватися в безпеці — це і знати, що повертаючись додому пізно увечері, не втратиш гаманця й «мобілку», а то і здоров'я, і не здригатися при далекому гуркоті грому, лякаючись чергового «чорнобиля», і їздити в громадському транспорті без страху вийти звідти з паличкою Коха в легенях...
У програмі Віктора Ющенка цей розділ передбачав «роботу» з правоохоронцями — аби переймалися безпекою не так можновладців, як кожного громадянина, і підвищення рівня захисту населення від природних і техногенних аварій та катастроф. Однак у звіті про виконання «Десяти кроків...» насамперед ідеться про правоохоронні органи та... медицину. Очевидно, при ближчому знайомстві з проблемою небезпека від СНІДу, туберкульозу та інших хвороб цивілізації виявилася не меншою, ніж від потенційного вибуху атомного реактора.
Отже, як виявляється, завдяки діяльності правоохоронних підрозділів у державі досягнуто зменшення більш як на 12% кількості умисних убивств, на 20% — крадіжок, на 25% — правопорушень у громадських місцях. Знешкоджено 95 найбільш небезпечних організованих груп, які перебували на особливому контролі МВС. З початку року до суду направлено 545 кримінальних справ щодо таких злочинних організацій, до кримінальної відповідальності притягається близько 2,2 тисячі їх учасників. Також припинено злочинну діяльність 172 організованих груп у сфері економіки. Викрито зловживань можновладців на суму 19 мільярдів (!) гривень.
Щодо «медичної» безпеки, то з наступного року стартують чотири національні програми з боротьби зі СНІДом, раком, туберкульозом, хворобами серця і крові. Планується впровадження сімейної та страхової медицини, особливу увагу приділятимуть медицині на селі. Загалом у 2005 році збільшено загальний обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров'я, який складає 12,2 млрд. грн. (у 2004 р. — 9,6 млрд. грн.), в середньому на 20,3% зросла заробітна плата в галузі.
Окрім того, Президентом підписаний указ «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», про яких раніше наша держава, м'яко кажучи, не надто дбала.
Затверджено концепцію Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 рр., у липні цього року підписаний указ Президента «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей», яким, зокрема, передбачено реформування системи закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також розробку механізму фінансування витрат на утримання таких дітей, незалежно від форми їхнього влаштування за принципом «гроші ходять за дитиною».
Уперше в історії незалежної України були виділені кошти на подолання дитячої безпритульності — 70 млн. грн. спрямовані на фінансування програми «Безпритульні діти».
За 2005 рік державну соціальну допомогу отримали більше, ніж 405 тисяч малозабезпечених сімей на загальну суму 546,7 млн. грн. Допомогу сім'ям із дітьми отримало 978 тисяч сімей (загальні нарахування становлять 583,7 млн. грн.). 384,6 тис. сімей отримали субсидії (готівкою) на придбання палива та газу. Станом на 1 грудня Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву через різні механізми державної підтримки забезпечено житлом понад 11 тисяч молодих сімей у всіх регіонах України, тобто у 5 разів більше, ніж у 2004 році. На реалізацію програми забезпечення молоді житлом залучено понад 1 млрд. грн. кредитних ресурсів комерційних банків.
У рамках Плану розвитку в Україні мережі спортивних майданчиків в усіх регіонах протягом поточного року їх створено 150 (планувалося, що до кінця року ця цифра сягне 185).
На 37,5% збільшено фінансування культури, на 17,6% підвищено зарплату працівникам галузі.
Зросла частка капітальних видатків (279,1%), у 5,9 раза збільшені видатки на реставраційно-ремонтні роботи.
Проведено цикл виставок і симпозіумів з різних видів народного мистецтва, причому не лише у Києві, а й у Чигирині, Суботові тощо. Планується відкрити чимало музеїв і музейних комплексів, від Мистецького «Арсеналу» в Києві до музею Роксолани в Рогатині. У 2,2 раза збільшено фінансування заповідників (10 млн. грн.)
Нарешті хоч і повільно (на жаль), але просувається справа в напрямі захисту українського книговидавництва — у 2,2 раза збільшено фінансування програми «Українська книга» (на підтримку книговидавничої справи виділено 20 млн. грн.). Зрештою, з таким закоханим в українську культуру Президентом, як Віктор Ющенко, можна сподіватися, що у цій сфері зрушення будуть значно помітнішими, ніж протягом минулих 14 років. Хоча з огляду на катастрофічний брак україномовної літератури та періодики темпів додати все-таки не завадило б.
На 6,4% зросли, порівняно з попереднім роком, темпи виробництва валової продукції сільського господарства, у тому числі у сільгосппідприємствах — на 17,9%, у господарствах населення — на 1,5%.
Як зазначено у підсумкових матеріалах щодо виконання програми «Десять кроків назустріч людям», головною проблемою села є розв'язання паливної проблеми. Адже вперше за багато років виробництво зерна виявилося збитковим... А все через подорожчання нафтопродуктів. Однак це вже тема іншого, не позитивного звіту.
Зате Україна старанно розширює площі під посівами ріпаку, з насіння якого виробляють біодизель. Поки що задоволення дороге, але на майбутнє є підстави сподіватися, що Україні буде вигідно виробляти власне органічне, до того ж екологічно безпечне пальне.
Ще за підсумками року на 141 млн. грн. збільшено обсяги фінансування програми газифікації села.
Рада національної безпеки й оборони затвердила Державну програму розвитку Збройних сил України і проект закону про граничну чисельність ЗСУ (обидва документи — на період до 2011 р.), тож відтепер військове будівництво в нашій державі має чітко визначену стратегічну перспективу.
Протягом року, згідно з передвиборчими зобов'язаннями Віктора Ющенка, тривало виведення українських миротворців з Іраку. Власне, буквально днями з Іраку повернеться останній український миротворець.
Скорочено термін військової служби до 12 місяців у Сухопутних військах та Повітряних силах і до 18 місяців у Військово-Морських силах, триває скорочення чисельності ЗСУ. При цьому влада приділяє особливу увагу соціальному захисту військовослужбовців: з лютого грошове забезпечення солдатів строкової служби, курсантів та ліцеїстів зросло втричі, а з квітня всі офіцери ЗСУ отримують надбавки за особливі умови служби. Триває робота над розв'язанням житлової проблеми військовослужбовців.
Завершено виконання Державної програми реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2005 року — як зазначається у звіті, вперше було досягнуто показників у бойовій підготовці військ, які цією програмою вимагалися.
Одне з найважливіших досягнень «помаранчевої» влади в цьому напрямі ми мали нагоду спостерігати нещодавно: під час саміту Україна—ЄС у Києві нашу країну було визнано державою з ринковою економікою. Україна розпочала Інтенсифікований діалог щодо членства та реформ із НАТО, був схвалений План дій між Україною та Євросоюзом тощо. Ми ледве не вступили до Світової організації торгівлі, однак у Верховній Раді виявилося забагато «пережитків старого режиму», які стали цьому на заваді. Зате скасовані торговельні санкції США проти України.
А найбільш розчулює у «звітних матеріалах» пункт про те, що «українсько-російські відносини поступово переходять у русло добросусідства, прагматизму та взаємовигоди». Куди вже взаємовигідніше... Втім усе у нас буде добре. Адже хоч у звіті про виконання Ющенкової програми цього й не сказано, без усіляких папірців помітно, що українська влада нарешті починає говорити з північним сусідом з позицій наших, а не їхніх національних інтересів. Будемо сподіватися, що у Новому році гордості за «помаранчеву» команду при владі у нас тільки побільшає.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
