Верховна Рада Московського патріархату?

      Міжконфесійний конфлікт із більш ніж місячним протестним голодуванням священика у селі Рохманів Шумського району Тернопільської області, що розгорівся якраз під час минулого Великого посту («УМ» писала про це навесні), одержав резонансне продовження під кінець посту передріздвяного. Слід нагадати читачам, що конфлікт цей між православними громадами Московського та Київського патріархатів розпочався відразу після реєстрації останньої більше року тому. Вірні УПЦ КП почали цілком законно вимагати права почергового користування храмом, а вірні УПЦ МП виступили категорично проти, наполягаючи на тому, що церковна споруда має бути повністю передана в їхню власність, «київські» ж, мовляв, хай будують для себе окрему. Непримиренну позицію зайняли тоді і верховні представники обох конфесій у регіоні, тож на вимогу мешканців села у суперечку змушені були втрутитися районна та обласна влада. Задля пошуку оптимального виходу із ситуації в обласній держадміністрації було проведено зустріч керівництва області з обома владиками. Виносилося рохманівське протистояння і на порядок денний засідання координаційної ради при ОДА за участю керівників єпархіальних управлінь та правоохоронних органів. Однак проблема залишилася не вирішеною і досі, а священик УПЦ МП отець Олег Сірко, який навесні відстоював храм голодуванням, восени почав «пікетувати» з відповідними вимогами Верховну Раду.

      Відтак наприкінці минулого тижня саме парламент ухвалив постанову (з третьої спроби за неї проголосувало 240 депутатів), в якій Президентові рекомендовано притягнути до відповідальності голову Тернопільської облдержадміністрації Івана Стойка та голову Шумської РДА Василя Петрука. Підстава — нібито порушення чинного законодавства у процесі вирішення питань, пов'язаних із передачею культових будівель та майна релігійним громадам.

      За коментарем «УМ» звернулася до обласної держадміністрації. Її прес-секретар Юрій Заруцький каже, що таке рішення Верховної Ради викликало у керівництва області й району цілковите нерозуміння. Адже жодних протизаконних дій при намаганні вирішити міжконфесійний конфлікт у Рохманові не було, більше того — робилося все можливе для припинення його ескалації. І оптимальним варіантом для цього було прийняття рішення про почергове богослужіння у сільському храмі.

      «Схоже, народні депутати врахували інтереси лише однієї зi сторін конфлікту», — каже речник ОДА. Думка тернопільської влади така: замість того, щоб втручатися в міжконфесійні конфлікти в регіонах таким чином, Верховній Раді доцільніше було б розробити і прийняти законодавчі акти, які дозволили б врегульовувати ситуації щодо користування культовими спорудами в селах, де є громади різних конфесій, а храм лише один.