2006-й — рік подання заявки на членство в ЄС?

      Цього року в Україні з'явилася ще одна професійна «червона» дата. Нарешті свята на своїй вулиці діждалися працівники дипломатичної служби. Свято це, згідно з указом Віктора Ющенка від 21 листопада, щорічно відзначатиметься у найкоротший день року — 22 грудня.

      Відтак учора відбулися дебютні святкування, щоправда, за традиційним для таких днів сценарієм: зустріч міністра закордонних справ iз ветеранами дипломатичної служби, зібрання колективу центрального апарату МЗС, урочисті збори та концерт у Національній філармонії України за участю керівництва держави. А з самого ранку Тарасюк поклав квіти до пам'ятної дошки першому міністру закордонних справ України Олександровi Шульгiну (він став генеральним секретарем міжнародних справ УНР після відповідного рішення Центральної Ради 22 грудня 1917 року).

      Перенісшись у час теперішній, Борис Тарасюк заявив, що цього року українська дипломатична служба працювала в новому стилі — професійному та патріотичному. Як наслідок — за рік ми отримали потепління та прогрес у стосунках із західними партнерами й ускладнення взаємин зі стратегічною сусідкою — Росією, котра звикла сприймати Україну з позиції старшої сестри. Хоча під час святкового підбиття підсумків року пан Тарасюк слово «ускладнення» щодо Росії, як і личить дипломату, не вжив, водночас він дав зрозуміти, що проблеми, котрі виникають у цих стосунках, спричинені не Україною: «Ми підтверджуємо прагнення розвивати дружні, партнерські, добросусідські відносини з Росією, однак ми ніколи не сприймемо шантаж і тиск, які, радше, нагадували в минулому відчайдушні спроби самоутвердитись, аніж зважено проводити політику серйозного міжнародного гравця».

      Глава МЗС додав, що «Україна залежна від Росії настільки ж, наскільки Росія — від України». Міністр із жалем констатував, що конфронтаційна лінія, яка простежується у діях і заявах деяких російських політиків, звужує можливості для нормального діалогу між двома країнами. Покритикував він і підходи, які демонструють наші партнери у газовому питанні.

      «УМ» попросила «керівника Михайлівської площі» прокоментувати слова російського президента Володимира Путіна про те, що українські політики порівняно з минулими роками рідше стали їздити до Москви і, відповідно, цей рік став «роком втрачених можливостей» у наших стосунках. Борис Тарасюк висловив незгоду з таким міркуванням. «Утім, якщо є така оцінка, — це є оцінка однієї зі сторін, від якої залежить, щоби цей рік не був роком втрачених можливостей. А що стосується візитів українських політиків з початку цього року, то члени нашого уряду щонайменше вдвічі більше відвідували Москву, аніж це було у зворотному напрямку», — додав міністр.

      Звісно, під час свята Тарасюк не міг не згадати і про позитивні результати співпраці з Росією, хоча їх виявилося значно менше, аніж у стосунках із Заходом. Так, у нас iз росіянами за дев'ять місяців збільшився товарообіг на 17 відсотків, започатковано новий механізм співробітництва — міждержавну Комісію на чолі з президентами двох країн, продовжено угоду про спрощення перетину державного кордону мешканцями прикордонних областей, активно відбуваються переговори по делімітації морських кордонів, започатковано процес демаркації кордону, а також сторони впритул підійшли до завершення переговорів про реадмісію.

      Про здобутки на західному нампрямі Тарасюк говорив також достатньо довго. Але власне конкретні результати більшості з них у зовнішньополітичному відомстві сподіваються побачити вже в наступному році. Зокрема, тоді очікують на позитивне завершення розпочатих восени цього року переговорів iз приводу спрощення візового режиму для українських громадян для в'їзду в країни Євросоюзу; укладення угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС i про реадмісію; завершення процедури вступу України до СОТ; прийняття цільового плану дій на 2006 рік, який вперше буде наближеним до плану дій щодо набуття членства в Альянсі; надання з боку США Україні статусу країни з ринковою економікою та приїзду до Києва американського президента Джорджа Буша.

      Водночас трохи несподівано і не надто аргументовано Тарасюк у святково-оптимістичних прогнозах заявив про ймовірність подання Україною у 2006 році заявки на членство в Євросоюзі. «Це буде залежати від нашої внутрішньої оцінки діяльності по виконанню плану дій (підписаного в лютому 2005-го на три роки. — Авт.), річний цикл якого буде завершено в березні наступного року», — додав міністр. При цьому Борис Іванович відмовився прогнозувати щодо приблизних дат ймовірного подання заявки — мовляв, це ворожіння на кавовій гущі.

      Мабуть, така самовпевненність України дещо подивує європейців, які цього року, не будучи скупими на компліменти новій українській владі, все-таки намагалися укникати прямих відповідей стосовно «євросоюзівських» перспектив Києва, вважаючи, що ця тема ще не на часі.