Не стріляй!

22.12.2005
Не стріляй!

Захисники птахів проводять облік. (Фото Івана РУСЄВА.)

      Останнім часом у людей, нажаханих грізним наступом високопатогенного пташиного грипу, все частіше з'являється бажання «повбивати отих клятих качок», які принесли до Криму болячку з Азії. У деяких областях України вже розпочався «контрольний відстріл» диких птахів для того, аби виявити H5N1 на території нашої країни. А президія Верховної Ради Криму дозволила знищувати мартинів на морському узбережжі, щоб зупинити поширення пташиного грипу... Орнітологи тільки за голову хапаються, коли чують про такі рішення, і річ тут не лише в безмежній любові науковців до всього живого. Адже огульне знищення птахів не тільки не вирішить проблеми, а навпаки, збільшить її масштаби, стверджують активісти Українського товариства охорони птахів.  І для того щоб узяти проби у птахів, зовсім не обов'язково їх убивати, цілком достатньо зловити гусака, набрати трохи крові й відпустити на волю. Дзьобатий нічим перед нами не завинив...

 

Вартувати — не значить убивати

      Як розповіла «УМ» координатор природоохоронних проектів Українського товариства охорони птахів Оксана Осадча, товариство запропонувало більш результативні і менш «кровожерливі» методи для боротьби з пташиним грипом. Зокрема, фахівці запропонували проводити постійний моніторинг у районах зимівлі гусеподібних, у першу чергу, на Східному та Центральному Сиваші, озері Донузлав, Керченському півострові, в системі озер між селом Фрунзенське і містом Євпаторія. За словами Оксани Осадчої, спочатку треба визначити місця найбільшого скупчення птахів: не тільки озера, болота, водосховища, які водоплавні вибирають для ночiвлi, а й поля, на яких гуси пасуться вдень. Потім люди мають виїжджати на місце й спостерігати за птахами, фіксуючи у спеціальній анкеті, скільки пернатих живе на озері, чи є серед них хворі, ослаблені чи такі, що раптово вмерли від незрозумілої болячки.

      Особливу увагу слід звернути на місцеві водосховища (частина з них — питні) і рибгоспи, оскільки ці місця масової зимівлі птахів інтенсивно використовують люди. Немає сумнівів, що проводити таку роботу вкрай необхідно: бригада зможе вчасно помітити мор диких птахів (якщо такий почнеться) і відправити ветеринарам матеріали для аналізів. Щоправда, українські ветеринари визначають наявність у крові пернатого антитіла до Н5 та N1, але не можуть знайти сам вірус Н5N1 безпосередньо. Тому проби відвозять до Англії та Росії, а тамтешні фахівці після проведення дуже дорогих досліджень підтверджують чи спростовують припущення українців.

      Проблема полягає ще й у тому, що орнітологи досі не можуть зрозуміти, як впливає на диких птахів небезпечний штам грипу. Скажімо, скільки часу триває інкубаційний період у чайки чи казарки? Чи завжди захворювання має клінічні прояви?  Чи здатні інфіковані птахи перелітати на великі відстані, переносячи заразу з одного континенту на інший? Про це можна лише здогадуватись... 

А годівницю залишіть!

      Захисники птахів радять не заорювати рисові поля, які є кормовою базою крижня. Як пояснила Оксана Осадча, велика дика качка є потенційним носієм високопатогенного штаму вірусу H5N1, і буде краще, якщо ця пташина годуватиметься у певних місцях, подалі від населених пунктів, а не розлітатиметься в пошуках поживи по всій Херсонській області. Знаючи куди злітаються «на обід» ймовірні «грипозники», фахівці зможуть за ними спостерігати й своєчасно виявляти хворих.

      Для загального ж добробуту науковці пропонують розібратися з великими смітниками, які часто-густо облаштовують у межах міста чи села. Звалище, на якому вистачає харчових відходів, приваблює птахів, які можуть бути носіями небезпечного вірусу. А зараз ситуація така: чим менше люди й свійські птахи будуть контактувати з дикими пернатими, тим краще для всіх. Тому представники Українського товариства охорони птахів радять відлякувати чайок, голубів та ворон від «запашних» куп, а ще краще — виносити смітники за межі населених пунктів. «Відстріл, за який виступають деякі організації, добра не принесе, — стверджує Оксана Осадча. — По-перше, перебити всю зграю все одно не вийде, і перелякані мартини попрямують до іншого місця, а по-друге, стрес ослабить птахів, і вони матимуть більше шансів «підхопити» грип».  

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>