Так уже фізіологічно влаштована людина, що гормон радості — серотонін — у неї виробляється лише під впливом сонячного світла. Ось чому нас так «напрягає» зима. Власне, не стільки зима, скільки те, що тривалість світлового дня в цей час страшенно маленька — усього 8-9 годин на добу. Одначе уже з сьогоднішнього дня світла у нашому житті потроху більшатиме.
«Учора о 18.35 годині Сонце, рухаючись по екліптиці, досягло найменшого схилення — мінус 23 градуси 27 хвилин від небесного екватора, — розповів «УМ» професор астрономії Національного університету ім. Тараса Шевченка Клим Чурюмов. — Це значить, що настала так звана астрономічна зима. На широті Києва Сонце в цей час піднімається над горизонтом на висоту 17 градусів. А отже 21 грудня — найкоротший день у році: довгота дня для нас у цей час становить усього лише 8 годин 4 хвилини (для москвичів і того менше — тільки 6 годин 56 хвилин. — Авт.). Чому цей період назвали сонцестоянням? Тому що Сонце над горизонтом у верхній кульмінації немов би завмирає, і схилення декілька днів майже не змінюється».
Отже, від сьогодні проганяти свої болячки та депресії нам допомагатиме саме Сонце. Для цього навіть нічого надскладного не потрібно робити: варто лишень променям світла потрапити на сітківку ока, як організм починає виробляти біологічно активну речовину — дофамін. Він стимулює «гормон радості» і придушує «гормон ночі», надлишок якого перетворює нас у хворобливих «сонних мух» восени й узимку. А ще під впливом сонячних променів поліпшується кровообіг, активізується обмін речовин, зміцнюється імунітет. До того ж сонячні промені запускають у дію фагоцитоз — захисну властивість організму, коли наші «хороші» клітини — так звані фагоцити — поїдають «погані» тіла: віруси, бактерії, збудників хвороб. Ось чому влітку люди рідше хворіють на простудні захворювання. А ще сонце підсилює вироблення деяких статевих гормонів. Тому навесні «кров грає» не тільки в березневих котів, а влітку значно більшає легковажних «курортних» романів.