Хотіли свободи? Отримуйте!

      У 2005 році в Україні значно побільшало свободи слова, покращилася ситуація зі ставленням до журналістів у порівнянні з роками правління Кучми. Принаймні такий висновок випливає зі щорічного моніторингу порушень свободи слова, проведеного Інститутом масової інформації спільно з моніторинговою компанією «Артикль 19» (Велика Британія).

      Експерт ІМІ Сергій Таран назвав це дослідження «знаковим» і заявив про позитивні здобутки нової влади у царині стосунків із засобами масової інформації.

      На вчорашній прес-конференції в агентстві УНІАН представниця ІМІ Вікторія Сюмар відзначила, що найоб'єктивнішим показником ситуації зі свободою слова є цифри, і вони переконливо свідчать: реально злочинів проти журналістів, фактів цензури та інших подібних утисків в Україні стало значно менше.

      Так, у 2005 році в графі «Загиблі та зниклі журналісти» — нуль. Такий показник був і торік , але у 2003-му та 2002 роках ситуація була гірша: відповідно, 4 та 3 вбивства або зникнення журналістів.

      «Власне, нуль у 2004-му — це, швидше, показник резонансності справ Георгія Гонгадзе і Ігоря Александрова, ніж показник покращення, тому що за іншими пунктами моніторингів ми бачили навпаки суттєве погіршення», — зазначила пані Сюмар.

      Арештів та затримань журналістів минулого року сталося 8, переважно ці факти були пов'язані з виборчою кампанією, а в цьому році — лише одне. «В даному випадку йдеться про справу кримчанина Володимира Лутьєва, який був повторно затриманий за рішенням суду, зараз справа триває, йому просто змінили запобіжний захід», — пояснила експерт.

      За фактами побиття, нападів, залякування отримано трохи більші цифри, але все ж їхня вага значно менша, ніж у роки Кучми. У 2005-му стався 21 подібний інцидент. Для порівняння: у 2004 році — 47; 2003 р. — 34; 2002 р. — 23. Водночас, говорить пані Сюмар, цьогорічний показник — досить високий; «здається, це свідчить про те, що українське суспільство ще не готове сприймати адекватно професію журналіста, адже більшість цих фактів побиття та залякування стосувалися економічних розслідувань».

      Графа моніторингу «Перешкоджання виконувати обов'язки, цензура» має, за даними ІМІ, найнижчий цього року показник — 14. У 2004-му — аж 60, у 2003-му — 30, у 2002-му — 46. Представники Інституту масової інформації підкреслюють, що це досить оптимістичний показник, який свідчить про суттєві зміни у державній політиці щодо ЗМІ.

      Фактів «економічного, політичного, непрямого тиску» за Ющенка зафіксовано 15. У минулі ж роки, зокрема, у 2004-му, таких випадків було 52, у 2003-му — 37.

      У поточному «сезоні» Інститут масової інформації зафіксував лише 13 позовів до ЗМІ (у минулому році — 19, позаминулому — 15).

      Підсумовуючи дані дослідження (уже десятого для України), Сергій Таран відзначив: попри те, що очевидні певні успіхи у сфері забезпечення свободи слова та преси в Україні, водночас ці позитивні зміни не закріплені на інституційному та законодавчому рівні; в Україні все ще не створена система суспільного мовлення, не ухвалені зміни до законодавства, які б убезпечили журналістів від тиску власників ЗМІ та гарантували прозорість у питаннях власності медіа. На переконання представника «Артикль 19» Фредеріки Пріни, основним викликом для України стане саме створення суспільного мовлення.