Правда очі ріже?

      Цей рік Україна живе під міткою 70-х роковин голодомору. До організації заходів, присвячених «чорній» річниці, державна влада поставилась серйозно, втім недавні події ще раз підтвердили, що визнавати реальну історію погоджуються далеко не всі. Нещодавно «УМ» писала про музейну експозицію «Забуттю не підлягає — хроніка комуністичної інквізиції», що діє в Київській організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса та українських регіональних організаціях. Колекцію життєвих, хоч часом і жорстких для сприйняття плакатів підготували на основі документів та матеріалів, які відтворюють події й факти тоталітарного минулого з історії України 1917—1991 років. Комплект експозиції складається з 54 плакатів і книжки путівника-довідника для викладачів та екскурсоводів.

      Як писала «УМ», всі 750 україномовних, а також 150 англомовних плакатів розійшлися по українських регіонах та за кордоном. Експозицію демонстрували у 16 американських містах, у Аргентині, Польщі, Литві, Швеції, Ватикані, Бельгії, Великобританії... А низка провідних американських і канадських навчальних закладів, музеїв і публічних бібліотек навіть звернулися до «Меморіалу» з проханням розмістити експозицію у своїх установах. Дізнатися про репресії тамтешні студенти хочуть безпосередньо від потерпілого народу...

      Проте самі українці не тільки не завжди пам'ятають, а навіть більше — намагаються ігнорувати власну історію. І це не просто пафосні слова: «Ми розповсюдили колекцію в першу чергу по всіх українських регіонах, а вже потім за кордоном. Та не минуло й місяця, як люди почали звертатись до нас, мовляв, місцева влада ігнорує експозицію й намагається правдами й неправдами не допустити колекцію до народу», — повiдомив «УМ» голова Київського осередку «Меморіалу» Роман Круцик. Перша тривожна звістка, за його словами, надійшла з Мелітопольського краєзнавчого музею. «Коли мій знайомий зателефонував мені й спитав, а коли ж можна подивитися колекцію, я був вражений, оскільки переглядати її мелiтопольцi мали вже кілька місяців», — каже Роман Круцик. Ось тоді «Меморіал» і забив на сполох. Втім, коли почали «копати», чому ж так сталося, то з'ясувалося, що... керівництво музею викинуло колекцію унікальних плакатів на смітник, не розпаковуючи. «Нам нє нужни антікомуністічєскіє лістовкі!» — ось так мелітопольські краєзнавці «охрестили» плакати, які, за експертизою Інституту історії НАН України, є не тільки історично правдивими, а й унікальними... І це незважаючи на те, що «добро» на розповсюдження й встановлення плакатів дав сам гарант.

      Якщо схожі випадки мають місце і у вашому місті, «Меморіал» просить повідомляти про них.