Відучора в Білорусі опозиціонерів можна засуджувати та ув'язнювати не лише за економічними обвинуваченнями. Щоб прибрати опонента геть з-перед очей громадськості, досить уважно його вислухати. Слово — не горобець, вилетівши, воно може втрапити тепер в одну з «політичних» статей. Саме так характеризують юристи поправки до законодавства, запропоновані президентом, а 8 грудня у другому читанні прийняті парламентом.
Поправки у білоруському законодавстві, які передбачають кримінальну відповідальність за «політичними» статтями, набули чинності з 20 грудня — у професійне свято спецслужб, які традиційно відзначають День чекіста. За словами голови КДБ Степана Сухаренка, саме від цієї знаменної дати варто очікувати перших фігурантів нових політично-кримінальних справ.
Адже у Карний і Кримінально-процесуальний кодекси РБ ввели поправки, які передбачають, зокрема, відповідальність за «дискредитацію Республіки Білорусь» і «заклики до дій на шкоду Білорусі». Юристи і правозахисники порівнюють ці нововведення зі статтею радянського КК «Антирадянська агітація». «Влада навіть не намагається приховувати, що все це відбувається у зв'язку з майбутніми президентськими виборами», — коментує правозахисник Білоруського Гельсінського комітету Олег Гулак. Але про все по порядку.
До КК додасться стаття 193-1 «Незаконна організація діяльності громадського об'єднання, фонду або участь у їхній діяльності». За участь у ліквідованих організаціях або таких, діяльнiсть яких призупинена, загрожує або штраф, арешт до 6 місяців, або позбавлення волі термiном до 2 років. Але та особа, яка вийде з такої організації й «донесе» на неї «органам», від відповідальності звільняється.
На думку Валентина Стефановича, юриста формально закритого владою правозахисного центру «Вясна», під цю статтю потрапить насамперед політично активна молодь із незареєстрованих мін'юстом «молодіжок» «Зубр» і «Малади фронт». Утім така ж доля може очікувати й «Вясну». Члени ліквідованих організацій офіційно втрачають ідентифікації й можуть діяти лише у приватному порядку.
Як додає інший юрист, Юрій Чаусов, який захищає права таких «неіснуючих» структур, залучення до відповідальності за дії від імені незареєстрованих офіційно організацій не було навіть у Радянському Союзі. Останній раз на території Білорусі схожий випадок мав місце в 30-ті роки при польській владі — карали за діяльність від імені Компартії Західної Білорусі.
Такі ж покарання (за винятком штрафу) «світять» і за новою статтею 293 — «Навчання або інша підготовка осіб для участі в масових безладдях або фінансування таких дій». Аналогічні покарання передбачає стаття 342 за «навчання або іншу підготовку осіб для участі у групових діях, що грубо порушують громадський порядок, а також фінансування або інше матеріальне забезпечення такої діяльності». Голова білоруського КДБ Степан Сухаренко в інтерв'ю агентству «Рейтер» перелічив тих, хто робить, на його думку, подібні дії з-за кордону. Зокрема, це американський Національний фонд підтримки демократії, Міжнародний республіканський інститут, а також Східноєвропейський демократичний центр, фонд імені Стефана Баторiя, польсько-американський Інститут демократії у Східній Європі. Три останні зареєстровані у Польщі. «Тепер уся освітня діяльність, у тому числі й навчання спостерігачів за виборами, буде жорстоко призупинятися, — вважає Юрій Чаусов. — Якщо ми сьогодні навчаємо спостерігачів у зареєстрованому офісі партійної організації — це законна діяльність. Владі доводиться шукати якісь причини: викликати пожежників тощо. Тепер це буде карна стаття!»
Але й ця стаття не остання. Заклики до іноземних держав, іноземних або міжнародних організацій «здійснити дії на шкоду зовнішньої безпеки Білорусі, її суверенітету й територіальній цілісності, а також розповсюдження матеріалів, що містять такі заклики», зумовлять арешт від 6 місяців до 3 років. Розповсюдження таких матеріалів через ЗМІ каратиметься позбавленням волі на термін від 2 до 5 років.
«Ноу-хау білоруського режиму» правозахисник Олег Гулак назвав нову статтю Кримінального кодексу «Дискредитація Республіки Білорусь». Це розшифровується як «передача іноземній державі, іноземній або міжнародній організації свідомо неправдивих відомостей про політичне, економічне, соціальне, військове або міжнародне становище Республіки Білорусь, правовий стан громадян РБ або її органів влади». Каратися це все буде арештом строком на півроку або тюремним терміном до 2 років.
Правозахисники різних організацій сходяться на думці, що ця стаття спрямована насамперед проти їхньої діяльності: адже за новим законом вони не можуть передавати в міжнародні організації свої доповіді у випадку фальсифікацій на виборах, тому що ці дані назвуть брехливими. «Під цю статтю може підпасти будь-який політик, який заявить про порушення на виборах», — вважає Валентин Стефанович. Проте, як відзначає Юрій Чаусов, «висловлення, зроблені за межами Білорусі, не є підставою для карного переслідування, зокрема, за нинішнім законодавством. «Інша справа, що можуть бути внесені інші поправки у Кримінально-процесуальний кодекс», — каже Чаусов. Наразі білоруські правоохоронні органи мають право переслідувати співгромадян тільки у випадку, якщо їхній вчинок вважається порушенням закону на території країни, де він здійснений.
Окрім нових статей, запроваджено можливість затримання на 10 діб осіб, яких підозрюють у тероризмі або особливо злісному хуліганстві. При цьому в законі про екстремізм, на думку правозахисників, дається дуже широке пояснення терористичної діяльності. Як повідомив пан Чаусов, нововведення передбачають до 25 років позбавлення волі за обвинуваченням у такій діяльності. У цілому жорсткість законодавства, каже правозахисник, переслідує три цілі. Перша з них — ще більше залякати суспільство, друга — припинити діяльність правозахисних організацій, третя — підсилити інформаційну ізоляцію населення країни перед виборами.
Звісно, представники влади зовсім по-іншому трактують зміни у Кримінальному кодексі. Представник експертно-правового управління парламенту республіки Василь Тимощенко вважає, що при адекватному й точному виконанні норм закону до порушень прав людини дія поправок призвести не повинна. На думку Тимощенка, «ця норма близька до норм законодавства багатьох європейських країн і тут багато що залежить від практики застосування». Окрім того, за його словами, «закон достатньо конкретний».
Однак, на думку відомого адвоката й правозахисника Гаррі Погоняйла, хоча в низці країн дійсно по 50 років існують подібні норми законодавства, це абсолютно «мертві» норми. Крім того, у кримінальних кодексах цих держав ніколи не йшлося про дискредитацію країни. «В умовах нашого режиму, з урахуванням відомих традицій радянського тоталітарного режиму, ця норма буде інструментом боротьби з інакомисленням, практика застосування буде абсолютно неадекватною ані змісту цієї статті, ані політичній ситуації в країні», — впевнений пан Погоняйло. Він нагадує, що в Білорусі немає незалежного суду і слідства, а вся система влади сконцентрована у руках глави держави, який «робитиме, що захоче».
Влада уже зараз не приховує, що нововведення необхідні їй для боротьби з конкретними відомими людьми. Після прийняття законопроекту голова білоруського КДБ Степан Сухаренко заявив, що деякі його статті «спрямовані на конкретні персони». «Незабаром ви самі дізнаєтеся. Перші процеси можете очікувати вже до Дня чекіста, — пообіцяв голова КДБ журналістам. — У КДБ є докази. У нас уже від двох до трьох тисяч молодих людей потрапили у сіті, які розставили наші вороги для дестабілізації ситуації в Білорусі».
Про яких людей йдеться і які процеси розпочнуться після 20 грудня, Сухаренко не уточнив, пообіцявши тільки те, що закон не буде мати зворотної дії. Проте, на думку юриста правозахисного центру «Вясна» Володимира Лабковича, відповідно до білоруських законів, зібрати необхідні докази й притягти до відповідальності правоохоронні органи мають право тільки за дії, які вчинені після дати набрання законом чинності.
Це не єдине жорстке висловлення представників білоруських спецслужб за останній час. Так, в ефірі каналу СТВ заступник голови КДБ Віктор Вегера заявив, що на натовській базі в Литві білоруських опозиціонерів навчали стріляти. За його словами, це з 9 по 11 листопада група білоруських молодих осіб з опозиційних організацій перебувала у Вільнюсі, де для них був організований семінар. «Білоруську молодь повезли на базу НАТО, серед них були і неповнолітні, де їх навчали стрілянині. Там пояснили, що такі семінари будуть проводитися ще за сприяння закордонних спонсорів», — заявив Вегера. Після цього, за словами замголови КДБ, група молодих білорусів тренувалася у таборі на території України, опісля чого планували розбити аналогічний табір для «бойовиків» у Віленському районі Мінської області, але ці спроби були призупинені КДБ.
До речі, тривогу з приводу поправок до КК Білорусі забило багато міжнародних організацій, зокрема, Комітет захисту журналістів. На думку його представників, нові виправлення «зроблять критику на адресу авторитарного Олександра Лукашенка та його уряду зачіпкою для тюремного покарання». Вони звертають увагу на те, що, крім діячів опозиції й правозахисників, нові статті, особливо стаття про дискредитацію країни, спрямована на журналістів.
Адміністрація виправної колонії міста Івацевичі не відпустила політв'язня Валерія Левоневського на похорон батька. Про це повідомив прес-центр громадянської ініціативи «Хартія-97». Керівництво колонії послалося на відмову з боку прокуратури, яка пояснила свою заборону репутацією політв'язня як «злісного порушника режиму».
Як правило, найчастіше у випадку смерті близьких родичів ув'язнених відпускають у коротку відпустку, яка, згідно з білоруськими законами, може тривати до семи днів. Закон також передбачає, що в кожному конкретному випадку питання про відпустку за надзвичайних для ув'язненого обставин, вирішує адміністрація виправної установи, а не прокуратура.
До свого арешту житель міста Гродно Валерій Левоневський очолював Загальнонаціональний страйковий комітет підприємців, а також був активістом Ради цивільних ініціатив «Вільна Білорусь». 7 вересня Левоневський, а також його заступник по страйккому підприємців Олександр Васильєв були визнані судом винними в «нанесенні публічної образи президентові Бiлорусі» та у здійсненні тяжкого злочину. За статтею 368 КК Республіки Білорусь обох підприємців засуджено на два роки позбавлення волі. Приводом розправитися з керівниками страйккому країни стала фраза з надрукованої ними листівки: «Прийди і скажи, що ти проти, щоб за твій рахунок хтось їздив в Австрію відпочивати, кататися на лижах, жити у своє задоволення». Опинившись за гратами, Левоневський кілька разів оголошував голодування на знак протесту проти порушень прав ув'язнених у Білорусі.
Кореспондентові польського телеканалу ТВП1 Агнешці Ромашевській двічі протягом трьох днів було відмовлено у в'їзді до Білорусi. Увечері 10 грудня її затримали разом з оператором і водієм знімальної групи на прикордонному переході Кузніца—Брузги. Після перевірки документів білоруськими прикордонниками всім, окрім пані Ромашевської, в'їхати у країну дозволили. Однак знімальна група відмовилася їхати далі без журналістки. При цьому жодних пояснень співробітники польського телебачення не одержали.
В результаті журналістка вирішила добиратися в Мінськ літаками польських авіаліній. Однак 13 грудня у білоруському аеропорту її затримали вдруге. За даними правозахисного центру «Вясна», прикордонники заявили, що Ромашевська не має права в'їхати в країну відповідно до статей закону про перебування в країні іноземних громадян. Громадянку Польщі намагалися депортувати тим же літаком, яким вона прилетіла, однак пілот відмовився брати її на борт без квитка й офіційної постанови про депортацію. Ніч журналістці довелося провести у спеціальному приміщенні аеропорту для депортованих. Наступного дня вона відбула у Варшаву, а в її паспорті анулювали білоруську візу.
За словами пані Ромашевської, у Мінську вона мала очолити новий корпункт польського телеканалу. Відповідно, у неї була чинна акредитація в МЗС Білорусі. При цьому представники МЗС запевняють, що відмова у в'їзді громадянки Польщі не пов'язана з її професійною діяльністю як журналіста. «Незважаючи на те, що раніше їй було відмовлено у в'їзді в нашу країну, вона вкотре робить спроби перетину кордону. Її дії носять провокаційний і недружній характер», — заявив співробітник МЗС РБ Руслан Єсін.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
