«Тут, на відміну від боксу, можуть вставити і ніж у спину»

      Епатажно, стильно, з елементами шоу... Так проводили позавчора свій міжпартійний з'їзд учасники Громадянського блоку «Пора»-ПРП. Відбувалося це в гламурному кінотеатрі «Україна», з перервами на каву та чай від 5 гривень за чашку, із запрошенням на з'їзд відомих діячів опозиції з-за кордону (з Азербайджану, Росії, Білорусі), зі свідомим затягуванням оприлюднення виборчого списку, зачитуванням його з кінця (з 371-го місця)... Але основною «фішкою» цього шоу був лідер «альтернативного» помаранчевого блоку — Віталій Кличко. Тут він уперше виголошував промову як політик і провідник.

      Хоча, здається, Кличка й далі всі сприймають не як одного з політичних діячів, а як всесвітньо відомого боксера та кумира нового покоління. «Така велика людина доторкнулася до мого комп'ютера», — не стримався під час свого виступу лідер «Пори» Владислав Каськів, коли Кличко вимкнув музику, яка раптом залунала з ноутбука Каськіва. Віталій перед початком з'їзду довго не міг зайти до зали, як потім і вийти з неї — члени блоку, гості й журналісти намагалися сфотографуватися з «зіркою» та обов'язково при цьому потиснути йому руку. Один із членів київської «Пори» приніс із собою велику м'яку іграшку-бджолу. На запитання «Кому?» відповідь була: «Вгадайте з трьох разів». Отримуючи бджолу, Віталій зазначив: «Нужно порхать, как бабочка, а жалить, как «Пора».

      Проблем з ораторством у екс-чемпіона немає. Щоправда, наразі він послуговується російською, хоча каже, що намагається вивчити й державну мову. На запитання «УМ», чи пише хтось Віталієві політичні промови, Каськів однозначно відповісти не зміг, лише зазначив, що такого факту не зауважував.

      Хоча певний політтехнологічний почерк у промові Кличка відчувався. «Вперше наше майбутнє у наших руках... Бо руки [інших] політиків зайняті — вони або щось ховають у кишені, або тримають один одного за горло», — заявив колишній боксер. Загалом виступ Кличка, як і інших промовців, був достатньо популістським та схожим за змістом на промови колег — ішлося про принципи порядності, моралі, чесності та про активну участь теперішніх членів блоку у революційних подіях 2004 року. Вже, коли Віталій сидів за столом президії, до нього підходили керівники блоку, щось шепотіли, пояснювали, у відповідь Кличко лише розуміюче кивав головою. На запитання «УМ», чи комфортно він себе почуває у шкурі політика, Віталій сказав, що він «завжди є самим собою». «Я не збираюся постійно чи то вдягати, чи то вилазити з якоїсь шкури. Я не збираюсь грати чужу роль. Я прийшов у політику таким, як я є», — додав він. Також Віталій зауважив, що готовий до політичної боротьби, де, на відміну від боксу, можуть вставити і ніж у спину».

      Цікаво, що виступ Віталія надихнув голову черкаського осередку ПРП Миколу Булатецького на думку, яку він навіть висловив із трибуни: Кличко заслуговує претендувати на посаду Президента на наступних виборах! «Він говорить те, що думає, а не як інші політики, думають одне, а кажуть інше...» — додав у коментарі «УМ» Булецький. Наразі ж видно, що «Пора» та ПРП готують Кличка до виборів столичного мера.

      Загалом політик Кличко став не єдиним сюрпризом блоку партій «Реформи і порядок» та «Пора». Так, десяте місце у списку неохоче, за його словами, зайняв відомий книговидавець Іван Малкович iз видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га». Серед несподіванок також 18-й номер списку Олександр Богуцький (квота ПРП), гендиректор Пінчукового телеканалу ICTV, котрий, як відомо, під час президентських виборів мовив на користь Януковича. Але керівництво блоку, пояснюючи присутність Олександра у списках, посилалося на раніші епізоди його діяльності — участь у студентському голодуванні 1990 року, а також здобутки у львівській журналістиці. Тим часом відома завдяки своєму героїчному вчинку під час революції сурдоперекладачка Наталя Дмитрук опинилася лише в шостій десятці списку, а журналіст Вахтанг Кіпіані удостоївся 26-го, теж ймовiрно непрохідного місця. Шостим у списку став екс-речник МЗС, екс-заступник державного секретаря Маркіян Лубківський, хоча в «Пору» він офіційно вступив лише півтора тижні тому.

      Серед відомих прізвищ, які раніше не були помічені серед активістів ПРП чи «Пори», — нардепи Володимир Черняк (він нещодавно вийшов з УНП і встиг записатися в глибокі тили «Нашої України»), безпартійний екс-віце-прем'єр з аграрних питань в уряді Кінаха Леонід Козаченко (як відомо, він трохи часу провів у СІЗО), а також колишні політтехнологи Ющенка — автор помаранчевої символіки Ярослав Лесюк, ще пару тижнів тому — член ради НСНУ й учасник партсписку «Нашої України», та Денис Богуш. У першій п'ятірці, окрім Віталія Кличка, — міністр фінансів Віктор Пинзеник (голова ПРП), Владислав Каськів (голова «Пори»), Тарас Стецьків та Євген Золотарьов (представники керівництва двох партій). Узагалі в частині списку, яку можна вважати прохідною, — передусім активісти й члени проводів двох партій.

      До речі, «Пора» вирішила скористатися прикладом «НУ» і зобов'язала своїх однопартійців, які фігурують у списках, піти з чиновницьких посад. Натомість ПРП приймати аналогічного рішення не збирається, оскільки пан Пинзеник постійно наголошує, що на посаді глави Мінфіну він потрібен Україні. А от голова «Пори» та політради блоку Каськів пообіцяв написати заяву на відпустку з посади радника Президента України. Коридори влади наразі нагадують Владиславові «театр абсурду». І з цих слів, і з гасел на кшталт «Ми не помаранчевий блок, ми золотий!», «Ми влаштуємо справжній рок-н-рол у цьому курятнику», «Хто, як не ми?! Кого, як не їх?!» зрозуміло, що левову частину своєї агітаційної кампанії «жовті бджоли» присвячуватимуть критиці не тiльки «голубих», а й «помаранчевих» політиків.