Птахи «гнізда Даниловича»

      «Вихід один — це Литвин!» — так рік тому скандували нечисленні проплачені молодики поблизу парламенту. Вже тоді спікер почав себе позиціонувати з такою собі третьою силою, яка врятує Україну від розколу на «помаранчевих» та «синьо-білих». Згодом пішла реклама умовного соцопитування, де «помаранчева» лінія бажаючих продовження революції та «синя» — для реваншистів явно поступалися «зеленій» — з бажанням затишку i злагоди. А потім Литвин та його «народники» завішали всю Україну бігбордами для різних соціальних прошарків населення з одним простим словом — «Ми». Яких «Ми» вони мали на увазі, остаточно стало зрозуміло лише в ці вихідні. Адже, незважаючи на те, що з'їзд Блоку Литвина відбувався за зачиненими дверима, пресі вдалося дізнатися, що у список до спікера, немов у ковчег після «помаранчевого» потопу, потрапило чимало апологетів кучмізму. Мабуть, вони ще рік тому побачили для себе вихід, як у вищенаведеному гаслі.

      Щоправда, місця на борту вистачило не всім. Від одіозної фігури зятя Кучми Віктора Пінчука вирішили відмовитись. Дуже вже негативний імідж у олігарха може завадити рейтингу Блоку. Пінчуку не допомогла навіть інформаційна артпідготовка перед з'їздом — замовна стаття у виданні «Дзеркало тижня» про ледь не історичну роль олігархів у відбудові незалежної України. Сам Литвин пояснив відсутність колись могутнього зятя у списках «прозорістю» їх складання. Ну не запропонували кандидатуру Пінчука партійні осередки, що поробиш! При цьому екс-адміністратор Кучми запевняє, що серед його кандидатів у депутати немає «жодної людини, яку б не запропонували партійні організації». Це вже, мабуть, гра на випередження, щоб у громадськості виникало менше запитань стосовно інших «цікавих» осіб у лавах «народного».

      За свідченнями очевидців, сам з'їзд дуже вже нагадував пленарне засідання, хоча й проводився не в центрі столиці, а на околиці — у залі Київського торгово-економічного інституту на Лісовому масиві. Але лідер Блоку поводився, як спікер у сесійній залі, — багато читав із папірців, тільки цього разу не тексти постанов ВР, а ті самі списки на 450 душ. Регламенту не дотримувався. Від переліку П.І.Б., адрес кандидатів багато кого хилило у сон. Словесних баталій, обговорень та дебатів, які іноді розряджають атмосферу в Раді, тут не було. Загальний «одобрямс» i порядок. Проти ніхто й не «Ми»кнув.

      Але пресі вдалося з'ясувати прізвища тих, хто потрапив до «Ми». З першого погляду видно, що й у 2006 році до Блоку Литвина потрапило чимало «старих перевірених гвардійців», які вже фігурували у списках-2002, теж очолюваного Литвином Блоку «За ЄдУ!». Хоча були i сюрпризи. «УМ» уже повідомляла про можливу участь у кампанії «народників» Софії Ротару, хоча сама співачка розглядала різні варіанти i більше схилялася до «помаранчевих» сил. Але там вистачило інших співаків, тож Литвину таки вдалося «політично звабити» народну артистку СРСР, України i Молдови. За словами спікера, пані Ротару в депутатському кріслі «буде боротися з деградацією в Україні культури та духовності». На третьому місці — космонавт i колишній радник Кучми — Леонід Каденюк, який останнім часом переважно рахує не  зірки, а поверхи на скандальній «висотці» поруч із парламентом по Грушевського, 9-А. Четвертий — академік, директор Інституту історії України Валерій Смолій, відомий дослідник козацької революції Хмельницького i зовсім невідомий як співавтор монографій з іншим «істориком» Литвином. Останнім обличчям першої п'ятірки став голова Верховного Суду Василь Маляренко.

      До другої п'ятірки увійшли народні депутати Катерина Фоменко, Ігор Єрємєєв, Олег Зарубінський, Василь Калинчук та Вадим Гуров. А ось більш махрові кучмісти «сховалися» хоча й подалі, але у прохідній частині. Найпоказовіші — екс-перший помічник Кучми Сергій Льовочкін (13-й номер), колишній перший віце-прем'єр та фаворит Кучми Олег Дубина (25-те місце) або колишній віце-прем'єр в уряді Кінаха та улюбленець Людмили Кучми Володимир Семиноженко (40-ве місце). Всіх, звісно ж, висунули партійні осередки. Призом для зятя, якого «продинамили», хоча він i є членом депутатської групи «Народний блок Литвина», стала присутність у списку низки креатур Пінчука, окрім Дубини, це і його давній соратник Ігор Шаров (21-ше місце) та бізнес-подруга Юлія Чеботарьова (23-те місце). Кілька дрібних «кучмістів» краще, ніж один занадто одіозний зять?

      Звісно, є й чимало людей Литвина. Окрім «заєдистів», найпомітнішою фігурою є земляк спікера з Житомирщини, який у дуеті з головою Держприкордонної служби Литвином-молодшим тримав кордони часів Кучми на «надійному замку». Йдеться про колишнього голову Держмитслужби Миколу Каленського (18-те місце), навколо фігури якого не вщухали контрабандні скандали. Ділитися довелося i з учасниками Блоку. Яскравий приклад квазіжурналістики — лідер партії «Справедливість» Іван Чиж (20-те місце). Третім учасником блоку, окрім НПУ, є Українська селянська демократична партія.

      А взагалі перша тридцятка «Народного», окрім вищезгаданих осіб, виглядає так: 11-та позиція — колишній лідер Аграрної партії Катерина Ващук, 12-та — керівник Печерської районної адміністрації Києва Анатолій Коваленко, 14,15,16,17,19-та — нардепи Василь Шпак, Микола Шершун, Сергій Касьянов, Віктор Бойко, Нвєр Мхітарян, 22-га —  Іван Куцик, 24,26,27,28-ма — нардепи Анатолій Гіршфельд, Володимир Плютинський, Віктор Заічко, Валерій Мартиновський, 29-та — одеський бізнесмен Борис Кауфман, який володіє концерном «Оверлайн» (Одеський завод шампанських вин, Одеський лікеро-горілчаний, Ізмаїльський винний бренд «Мягков»), 30-та — депутат Василь Надрага.