Росія фашистська

«Ні» — антифашистам, «так» — фашистам

      Нещодавно московський суд «виписав» штрафи кільком десяткам учасників антифашистського пікету. Днем раніше вони та ще півтори сотні інших представників правозахисних організацій та ліберальних партій зібралися перед мерією Москви, щоб висловити свій протест проти так званого «Правого маршу» — акції ультраправих угруповань, яка відбулася на цьому місці на початку листопада. Тоді неонацисти таким чином відзначали запроваджене владою нове свято — День народної єдності, присвячене звільненню у 1612 р. Москви від окупації польськими військами. У відповідь на акцію ультраправих демонстранти принеслиз собою антифашистські плакати з гаслами  «Фашизм не пройде!» та з зображенням перекресленої свастики. Однак як тільки вони їх розгорнули, на площу перед мерією висипали міліцейські спецпідрозділи, які розігнали мітинг, до півсотні його учасників заарештували. Причиною стало те, що акція була несанкціонована.

      Розігнані демонстранти пояснювали, що вони порушили відведений їм маршрут руху тому, що хотіли пройтися тим самим шляхом, що і раніше фашисти: по головній вулиці Москви — від Білоруського вокзалу до будівлі Мосради. Але, на відміну від фашистської демонстрації, їхнім опонентам міська влада не дозволила використовувати вищезгаданий маршрут. Окрім того, акція кількох тисяч членів ультраправих організацій пройшла під надійним прикриттям міліцейських кордонів. Правоохоронці надійно захищали бритоголових, які несли плакати з гаслами «Росіяни ідуть», «Росія проти окупантів», «Нелегали — шавки сіоно-фашизму», скандували «Москва належить росіянам», «Москва для москвичів», «Росія для росіян» або ж «Росiя для руських» (в Росiї в термiни «русские» i «россияне» вкладають дуже вiдмiннi значення), «Слава імперії!» та демонстративно скидали руки в нацистському вітанні й при цьому вигукували: «Росія — все, решта — ніщо!». На що антифашисти відреагували відповідною заявою: «Влада, яка санкціонувала марші фашистів і забороняє антифашистський марш у країні, яка поклала 27 мільйонів людських життів у боротьбі з фашизмом, така влада — наша спільна ганьба».

      Хоча мер Москви Юрій Лужков не раз заявляв, що не дозволить «ультра» пропагувати свої погляди, але чомусь столична влада роками охоче надає їм дозволи на проведення своїх збіговиськ. Так,  21 квітня 2001 року нацисти гучно відзначили день народження свого кумира — Адольфа Гітлера, принагідно влаштувавши погром на ринку московського району Ясеневе та вбили в центрі Москви молодого чеченця.А вже через тиждень московська мерія дозволила їм провести неподалік від центру мітинг «на захист російського народу». Тоді міліція байдуже спостерігала за тим, як молодики скидали руки в нацистському вітанні, поки їхні лідери у своїх промовах

закликали бити «чужинців» узагалі, та «жидів» зокрема. За півроку скінхеди та нацисти знову влаштували серію погромів на ринках Москви, під час яких убили трьох вихідців із Кавказу.

      Перед черговим відзначенням уродин Гітлера, у 2002 році, неофашисти розіслали електронною поштою до більшості акредитованих у Москві посольств листи з погрозою вбивати «всіх іноземців, які будуть потрапляти на очі». У зв'язку з такими погрозами та побиттям груп американців на Червоній площі й Старому Арбаті посольство США надіслало ноту до МЗС Росії, а згодом колективний протест передала і велика група акредитованих у Москві послів.

Вдаримо нацистською теорією по людському життю

      За останніми опитуваннями громадської думки, 21 відсоток росіян підтримує гасло «Росія для руських» (у Москві та Санкт-Петербурзі ця цифра сягає 30 відсотків) та ще 40 відсотків вважають, що такі погляди мають право на існування в суспільстві й до них потрібно ставитися з розумінням. За дослідженнями «Центру Левади», 58 відсотків етнічних росіян підтримують гасло «Росія для росіян». До речі, націоналістичні гасла та вимоги «очистити Москву від мігрантів» активно використовувала більшість партій під час виборів до Московської міської думи, які відбулися на початку цього місяця.

       Російські «наці» впродовж останніх років наполегливо реалізують на практиці своє гасло «Росія для руських». Битки та металеві прути нацистів не раз відчули на своїх ребрах українські заробітчани, торговці з Кавказу, мігранти з Середньої Азії і навіть закордонні журналісти та дипломати. Згадати лише про недавні побиття кількох співробітників посольства Польщі в Москві, а також про побиття та пограбування в Санк-Петербурзі секретаря ізраїльського посольства.

      Нацисти не жаліють навіть дітей. Зокрема, відомі факти про вбивсто ними в різні роки п’ятирічної та дев’ятирічної таджичок.

      У березні 2004 року міський суд Санкт-Петербурга засудив двох молодиків до чотирьох та семи років ув'язнення за вбивство у вересні 2002 року 53-річного азербайджанського торговця кавунами Мамеда Мамедова, у якого восьмеро дітей залишилися сиротами. Третій нападник був виправданий. І лише тому, що не брав безпосередньої участі у бійці, а знімав жостоке вбиство на відео.

Бий студента!

      Постійними жертвами російських расистів є іноземні студенти, яких у Росії нараховується 33 тисячі. Особливого розмаху «полювання» на спудеїв набрало в Москві, Санкт-Петербурзі та Воронежі. Впродовж останніх п'яти років у Воронежі було вбито семеро закордонних студентів. Після жорстокого побиття 15 червня цього року двох китайців, які навчалися на філологічному факультеті  Воронезького держуніверситету, посольство Китаю вирішило обмежити направлення своїх студентів до Воронежа. Загалом за останній рік у Воронежі було побито приблизно сто іноземців. Усі ці трагедії привернули громадську увагу, але місцева влада не схильна визнавати існування проблеми і вважає вибрики расистів «дрібним хуліганством». Саме так, частіше за все, кваліфікують їх і суди в тих виняткових випадках, коли справа таки доходить до суду.

      Прокурор Воронежа Олександр Пономарьов вважає, що за нападами на закордонних студентів «хтось стоїть». Він також зазначив у інтерв'ю агенції ІТАР-ТАКС, що в усіх випадках нападники діяли «під впливом націоналістичної літератури», тому вважає, що потрібно вжити «рішучих заходів для припинення розповсюдження в Росії літератури фашистського змісту». Цікаво, як? Якщо навіть на цьогорічному Московському книжковому ярмарку головними героями були автори націоналістичних опусів «про відродження святої Русі» та напівфашистських політичних трактатів про очищення її від «закордонної скверни».

      Стосовно столиці, то щодня в Москві реєструють у середньому сім жорстоких і невмотивованих нападів на африканців, повідомляє сайт www.africana.ru. Бі-Бі-Сі минулого року описала унікальний випадок ефіопського студента Тадделе Геббре-Алемаю, якого за період навчання в Москві з 1999 по 2004 рік били 15 разів. Били в метро і на вулиці, вдень і вночі, великими групами і зграями по три-чотири особи. Він розповів про один із випадків, коли серед білого дня разом із товаришем наштовхнувся на вулиці на групу нацистів. Вони «гралися» ефіопцем на вулиці в футбол доти, поки його товариш, якому вдалося вирватися і втекти, криками не зібрав людей. «Я прийшов у міліцію весь у крові. Ось, говорю, побили. А черговий дивиться на мене і говорить: ти чого, чорний, бананів захотів?! Ми мавпам бананів не даємо!» — розповів побитий африканець. Після цього ефіоп більше не звертався до міліції. Відповідно, закордонні студенти oрганізовують у гуртожитках загони самооборони. Вони знають, що особливо обережними потрібно бути в дні головних нацистських свят. Пожежу в листопаді минулого року в гуртожитку Університету дружби народів, яка забрала життя 42 іноземців, московська влада поспішила списати на замикання в старій електропроводці. Хоча  десятки студентів розповідали про попередні телефонні погрози зірвати або підпалити гуртожиток.

      Найбільший розгул расизму спостерігається у Петербурзі, де фіксується кожний третій злочин «екстремістської скерованості» проти іноземців по всій Росії. Відповідно, з моменту вбивства у жовтні 2004 року в'єтнамського студента Політехнічного інституту кількість іноземців, які навчаються у ВНЗ міста, скоротилася на півтори тисячі. За даними ради у справах закордонних студентів при губернаторові Петербурга, у вересні 2004 року навчання у петербурзьких ВНЗ розпочали 15 тисяч закордонних студентів, а на початок листопада цього року їх нараховувалося 13,5 тисячі. Багато іноземців, які навчалися, просто забрали документи і виїхали.

Росіяни проти росіян

      Варто зазначити, що жертвами наці стають і росіяни. 1999 року скінхеди вбили студента Медичної академії Олександра Кондакова, який став на захист свого чорношкірого однокурсника. 19 червня 2004 року був убитий у власній квартирі провідний російський експерт з діяльності скінхедів Євгеній Гиренко. Він часто виступав у ролі спецконсультанта прокура-тури Санкт-Петербурга при розслідування гучних злочинів, які було здійснено на тлі расової чи релігійної ненависті.Вбивць не знайшли. 13 листопада цього року група з приблизно десяти неонацистів напала в центрі Петербурга в районі Невського проспекту на двох музикантів-антифашистів.

 20-річний гітарист пітерських антифашистських панк-груп Sandinista! і Distress Тімур Качарава помер на місці від отриманих ножових поранень у шию, а його приятель, бас-гітарист групи «Потім буде пізно» Максим Згибай потрапив із побоями, ножовим пораненням у груди та черепно-мозковою травмою до лікарні, де перебуває до цього часу. Ці двоє завинили перед нацистами тим, що були постійними учасниками всіх антифашистських акцій та за свої кошти годували бездомних людей. Завдяки тому, що прокуратура поставилася до цієї справи серйозно і завела справу за статтею 105 КК РФ «Вбивство», слідчі провели відповідні оперативно-розшукові заходи і 6 грудня заарештували п'ятьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

      Російські демократичні си-ли об'єднуються перед облич-чям коричневої загрози. Ще влітку 2000 року в Росії була створена мережа з 80 неурядових організацій, які виступають проти расизму. Але надалі її діяльність була не дуже помітною. За даними ГУВС Санкт-Петербурга, в місті на цей час активно діють більш ніж 50 угруповань націоналістичного та фашистського спрямування. За підрахунками Галини Кожевникової з московського аналітичного центру «Сова», впродовж 2003 року в Росії було здійснено 20 убивств на расовому грунтi, впродовж 2004-го — 45 та

в першій половині цього року — 19. Жертвами нацистів стають особи, як вони висловлюються, «неслов'янської зовнішності». В Росії на цей час нараховується приблизно 50 тисяч скінхедів та 7—10 тисяч бойовиків неофашистських організацій, які обирають методом дії насилля. «УМ» уже писалапропропутінський антифашистський за назвою рух «Наші», який уже нараховує кілька десятків тисяч членів. «Наших» муштрують за всіма правилами фашистських боївок. Російські демократи гірко жартують: «Кремль більше боїться демократії, ніж фашизму».