Петро Олійник.
Голова Львівської обладміністрації та обласної організації НСНУ — про сумісництво, роль Президента у своїй долі, людей зі списку Литвина, які погрожували його розстріляти, чому від деяких БЮТівців у нього стає дибки волосся і те, як колишні есдеки впливають на Львівщину
— Нещодавно вам пропонували стати головою виконавчого комітету НСНУ. Врешті його очолив Микола Катеринчук. А чому ви все ж таки залишилися на посаді голови ОДА?
— Я не хотів переїжджати до Києва. І тому я вдячний Президентові, що він визначив мою долю, і я залишився в області. На Галичині вперше після багатьох «чорних» років розпочинається ренесанс економіки та інших сфер життя. Залишається чимало проблем, наприклад багато людей ще за межею бідності. Але я не соромлюсь за свою роботу. Я не захланний і не попався на пряники, яких було дуже багато. Тому сформувалася думка, що я не кишеньковий голова ОДА, бо пройшов серйозні випробування від олігархів, які били мене зі всіх гармат і, думаю, будуть бити далі. Також я вистояв у протистоянні з «центром», коли нам хотіли нав'язати правили гри, невідповідні галицькому менталітету. Не думаю, що у цей постпомаранчевий період було багато людей, які змогли б зробити так. Тому мені, безумовно, буде шкода залишати область. А чи буду я готовий піти з цієї посади після виборів — подивимося, як складеться ситуація.
— Тобто, зважаючи на вимогу Президента, ви не готові лишити цю посаду зараз заради місця у списку?
— Щодо списків, то, згідно із рейтинговим опитування на Львівщині, я на дуже високому місці, тобто можу тільки додати блокові. Мені здається, і цю думку чую від однопартійців, що я є фактором стабільності в обласному осередку НСНУ, бо не надаю будь-яких преференцій тому чи іншому середовищу у партії. Я рівновіддалений від усіх, і тому багато партійців тільки за те, щоб я залишився на чолі львівської організації НСНУ. А чи вийду я зі списків, чи ні — вирішить Президент. Переконаний, що, будучи одночасно у списку і на «губернаторській» посаді, я жодного адмінресурсу залучати не буду. Адже наша команда випробувала його на собі у 2002 та 2004 роках, і тому на ці граблі ставати ми не хочемо. Для мене найголовніше завдання — це чесні і демократичні вибори, і тут роль голови ОДА є ключовою. Якщо Президент буде вважати, що незважаючи на мої рейтинги у Львівській області, я маю вийти зі списків, то я можу вийти. Можу балотуватися в обласну раду, можу взагалі нікуди не балотуватися.
— А вас не бентежить, що, вийшовши зі списків, ви за певних умов можете залишитися ні з чим — без «губернаторства» і без депутатства?
— Якщо починаєш хвилюватися за свою посаду — ти її обов'язково втратиш. Якщо чесно, для мене втрата посади не є трагедією, бо я людина самодостатня і зможу себе реалізувати. Ну наприклад, піти до вас водієм (сміється. — Авт.). У цьому питанні в мене жодного дискомфорту немає. Зрештою, все визначить Президент, бо він бачить ситуацію значно ширше. А я можу бути головою й адміністрації, й облради, і народним депутатом.
— На початку осені, коли Президент був у Львові, він казав, що ви мусите обрати між політикою і чиновницькою роботою. Чи йшлося про вибір між кріслами «губернатора», голови львівського облосередку НСНУ та керівника штабу?
— Йшлося про керівництво штабом і виконавчим комітетом. Бо, якщо говорити про головування у партосередку чи партії, то за такою логікою дуже багато людей мали б залишити посади. Не треба сприймати життя як чорно-білу фотографію. До речі, кілька людей з керівництва львівського осередку, які займатимуться виборами, уже пішли з виконавчих органів влади. А, згідно із законом, я маю право суміщати керівництво партосередку і ОДА. Але небезпека, що окремі «губернатори» спробують знову використовувати сумнозвісний ресурс, дійсно є. Авторитетно заявляю — я цього робити не буду. Окрім того, на чолі осередку партії я виконуватиму суто представницькі функції. І лише у вихідні буду їздити агітувати, і тільки на власному, а не службовому авто.
— Але вочевидь різні прес-конференції та заяви саме як голова партії, а не «губернатор», ви все ж робитимете в робочі дні?
— Ваше запитання свідчить, що ми живемо в щасливій державі. Уявляєте, що схожі питання вас могли цікавити рік тому щодо попередніх чиновників? Тоді запитували про вбивства, підпали і так далі. Мене тішить, що сьогодні ми обговорюємо такі деталі, як графік «губернатора» чи його автомобіль. Це свідчення демократії. Я запевняю, що прес-конференції робитиму під час обіду, о першій годині дня, або у вихідні дні. Маю на це право.
— Петре Михайловичу, останнім часом з'являється багато нарікань на списки «помаранчевих» блоків. А як ви ставитесь до присутності в них людей, які потрапили до корупційних скандалiв? І чи може це вплинути на рейтинги блоку?
— Єдиний список, який є суто «помаранчевим» — це список «Нашої України». Подивіться на списки Партії регіонів, Блоку Литвина. Та я там (у блоці Литвина. — Авт.) бачу людей, які мене мали розстріляти! Які погрожували, що мене застрелять, якщо я всунуся на Луганщину як відповідальний за вибори Президента по цій області. І в БЮТ є люди, які працювали тільки на Януковича і Кучму. От Коля Баграєв, який встановлював концертні сцени для Януковича, зараз у БЮТ. Там маса людей, які навіть не мають морального права балотуватися у парламент! Але чомусь ми сьогодні мовчимо про оточення Тимошенко, Литвина, Януковича i вчепилися у «Нашу Україну».
Щодо Порошенка, Червоненка та інших, то я можу зрозуміти умову, що люди, пов'язані з корупційними діями (які, до речі, юридично не доведені), не мають права займати будь-які високі посади до спростування або підтвердження обвинувачень. Але треба пам'ятати і про те, що ці люди пережили цинічні репресії у попередні роки. Тому вони мають відійти на два кроки назад, їхні місця у списках мали би бути нижчими, але при цьому прохідними. Але викидати їх за борт?!! Ви ж розумієте, що на оточення Віктора Ющенка розпочалася тотальна атака. От тільки що прочитав у газеті про статки Жванії. І це так мусолиться. Але такі статки мають сотні людей, однак вони в деклараціях їх просто не подають! А Жванія їх подав ще кілька років тому. Так давайте, дорогі друзі, якщо ми є демократичною пресою, покладемо всі списки поруч на стіл і проаналізуємо всіх політичних гравців.
— Однак, зважаючи на таку велику кількість колишніх есдеків і «кучмістів» у списку БЮТ, у НСНУ чомусь усе одно звучать заклики до єднання з Тимошенко. Хоча зрозуміло, що для багатьох «нашоукраїнців» союз із колишніми есдеками є серйозним моральним ударом... Ви теж виступаєте за об'єднання?
— Так, але я проти того, щоб висувалися попередні умови. Бо ніхто не має права їх висувати. Якщо Юлія Володимирівна любить посаду Прем'єра, то це її проблеми. Це не означає, що вся держава має займатися її працевлаштуванням, чи її команди. Бо коли я бачу, хто сьогодні є кандидатами від БЮТ у місцеві органи влади, хто є членом фракції «Батьківщина» в Львівській облраді, то якби у мене було волосся, воно стало б дибки! Це просто люди, які нас знищували! Один iз членів фракції «Батьківщина», а донедавна один із близьких соратників Медведчука (Сергія, брата екс-глави адміністрації Президента. — Авт.), коли в Мостиську відкривався пам'ятник Бандері, не дав виступити там народному депутату від Львівщини Івану Васюнику. І він сьогодні у фракції «Батьківщини» мені розповідає, як я маю в цій державі жити, і які «помаранчеві» цінності сповідувати! Й інші сьогодні повилазили. Один із керівників облради раніше фактично працював на два фронти — дестабілізував ситуацію і виконував замовлення, — а потім він став дуже «помаранчевим». Або візьмемо деяких нардепів, які сьогодні позиціонуються від БЮТ. Але згадаймо, що вони у 2003 році супроводжували Януковича по Львівській області (очевидно, йдеться, зокрема, про екс-регіонала Петра Димінського, який зараз сильно зблизився з Тимошенко. — Авт). Ми маємо якісь моральні гальма? Чи тільки — заніс гроші і ти вже у списку?
— Отож бо й воно. То чому НСНУ хоче з БЮТом єднатися? Лише заради більшої кількості місць, які можна отримати в єдиному блоці?
— Треба обов'язково об'єднуватися заради більшої кількості прохідних місць, бо цього очікує суспільство. Але в жодному випадку, якщо Юля Володимирівна любить Україну, вона не має ставити вимогу про майбутнє Прем'єрство. Ми вимушені об'єднуватися, бо якщо подивимося на списки Януковича, то там — іще страшніше. Тому БЮТ — це менше зло. У нас просто іншого виходу немає, такими є реалії життя. Також у майбутній більшості я бачу соціалістів і, якщо не вистачить голосів, — Литвина. Але ще раз підкреслюю: якщо не вистачить голосів.
— Чи не заважає вам у роботі «губернатора» те, що керівництво облради перебуває в руках БЮТ, а ОДА — у НСНУ? Чи перешкоджає це протистояння «губернаторській» роботі?
— Ці перешкоди я відчував завжди, навіть коли голова облради Михайло Сендак був членом НСНУ. Безумовно, це є проблема. Деякі нюанси поведінки керівництва облради не йдуть на користь області. Але це переборні перешкоди.
— Чи нема у вас передчуття, що під час виборчої кампанії на Львівщині між НСНУ і БЮТ буде таке взаємообливання брудом, якого не було навіть за часів боротьби в області «НУ» і СДПУ(о)?
— Усе може бути. Але якщо ви подивитеся на останні 5-6 місяців, то побачите, що «лайномети» працювали з боку «Батьківщини». А я у відповідь жодного кривого слова не сказав. І лише звідти вустами Держка, новоявленого члена «Батьківщини» Димінського, Сендака або керівництва обласної «Батьківщини» на мене виливають бруд. Я вищий за це. І не думаю, що наша прогалицька і проукраїнська політична сила опуститься до того, щоб запускати «лайномети» у відповідь.
— Якщо дозволите, питання дещо іншого характеру, про людей, які колись були близькими до СДПУ(о). Раніше «нашоукраїнці» обвинувачували начальника обласної податкової Сергія Медведчука у тому, що він довів Львівщину до жахливого стану. Зараз Медведчук, як кажуть, десь за кордоном, подейкували, що втік у Австрію ще під час революційних подій. Чи робиться щось для того, щоб його покарати? Те саме з екс-начальником Західної регіональної митниці Тарасом Козаком, якого обвинувачували у зловживаннях на митниці.
— Справи щодо злочинів, пов'язаних iз діяльністю податкової, УМВС, митниці розслідуються. Ці справи дуже складні. Стосовно Медведчука, то вважаю, що це закрита інформація, бо є нюанси, згідно з якими він перекладав усе на своїх заступників та інших виконавців. Мої дані з вашими збігаються, з однією різницею — він не в Австрії, а на Кіпрі. Думаю, що всі ці справи треба доводити до кінця. У тому числі стосовно Козака, Сала та всієї цієї «кавалерії». Бо нерозкриті злочини породжують нові злочини. Але вони досі залишаються політичними гравцями на Львівщині. Це колосальні капітали. Я ж сьогодні їх бачу. І порахував, скільки вони вкрали. П'ятдесят п'ять мільйонів доларів тільки за минулий рік по відмиванню ПДВ.
А зараз вони запускають псевдополітиків, різних «говорячих голів» в облраді, пробують робити реванш, міняти глав адміністрацій. Тому про цю силу треба пам'ятати. Вона зараз лише змінила свою шкуру, і під тим чи іншим блоком намагається грати далі.
— Насамкінець — що можете побажати розчарованим «помаранчевим» виборцям? І чи існували, на вашу думку, у нової влади шанси зробити протягом цього року значно більше доброго?
— Існували, хоча й була несприятлива кон'юнктура. Але що? Сідати зараз на сходинки і плакати-кричати, що не зробили більше, ніж могли? Були помилки, складалася несприятлива ситуація у світовій економіці, був обвал на ринку металів, високі ціни на нафту тощо. Але головне те, що ми зламали становий хребет у кримінальній державі.
Розчарованим людям хочу сказати: подивіться один одному в очі і згадайте, що ви зробили унікальну річ. Ви змінили цю державу, ви не дали бандитам стати при владі. Це ваша велика перемога! Щоправда, самі ж намалювали «помаранчевих» зайчиків, вигадали казочку, що за один рік усе вдасться змінити. Але 14 років грабування України попереднім режимом унеможливили поміняти все лише за один рік. Так, зроблено дуже багато, хоча не обійшлося й без багатьох помилок. Бо нас ніхто не вчив жити у поставторитарній державі. Ми поламали режим, народ обрав Президента, а зараз нам потрібна стабільність, щоб глава держави, уряд і парламент працювали синхронно. Тому на виборах мають перемогти проукраїнські сили, щоб уперше за всю історію новітньої України сформувати у парламенті патріотичну більшість — і тоді буде дуже швидкий ефект. Тому бажаю віри і готовності до праці. Не забудьте — вибір за вами, і без ваших голосів Україна не здобуде стабільності.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
