Запрошення, але не вхідний білет

      Під час позавчорашньої зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі було прийняте рішення про розширення миротворчої місії на півдні Афганістану. В цій частині країни реєструється найбільша активність антиурядових сил, тому Сили підтримки безпеки Афганістану (ISAF), до складу яких входять 9700 військовослужбовців з 30 країн світу і які перебувають під командуванням НАТО, будуть підсилені додатковими шiстьма тисячами миротворців, більшість з яких становити британці та канадці. До цього часу сили ISAF діяли переважно в центральній частині країни та на півночі. На небезпечнішому півдні більшість завдань виконували американські військовослужбовці, оскільки афганська армія нараховує лише 15 тисяч «штикiв» і до цього часу не в стані самостійно контролювати країну.

      Того ж дня надвечір у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна—НАТО. У прийнятій за підсумками засідання «Спільній заяві» з шести пунктів для нас найбільший інтерес може становити пункт 4, текст якого наводимо повністю: «Міністри закордонних справ держав-членів Альянсу підтвердили відкритість дверей НАТО для європейських демократій, які прагнуть та здатні взяти на себе відповідальність, пов’язану з членством, згідно із статтею 10 Вашингтонського договору. Водночас вони наголосили, що подальший прогрес у досягненні цілей євроатлантичної інтеграції України, включаючи можливу участь у програмі План дій щодо членства, залежатиме, насамперед, від конкретного прогресу у проведенні ключових реформ».

      Тобто Україна так і не стала повноправним учасником Плану дій щодо членства МАР (membership action plan), участь в якому є фактичним визнанням відкриття дверей Альянсу для членства в ньому. Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер при цьому обнадійливо заявив: «Двері до НАТО залишаються відчиненими. Однак прогрес на дорозі до Альянсу буде залежати від самої України і реформ, які вона здійснюватиме». Схеффер відкритим текстом сказав, що отримання статусу МАР залежатиме від конфігурації парламенту, який українці оберуть у березні наступного року. Демократичність чи недемократичність складу новообраного парламенту буде барометром характеру українських змін. Але вже сама згадка у «Спільній заяві» про План дій щодо членства є великим успіхом України, і під час заключної прес-конференції Борис Тарасюк, не приховуючи задоволення, заявив: «Такі результати зустрічі нас повністю задовольняють». Брюссельські аналітики розглядають згадку про МАР у «Спільній заяві» як «обережне заохочення» України, написали вчора польські ЗМІ. Україна не може розраховувати на членство в Альянсі вже 2008 року, хоча Борис Тарасюк і заявив, що з політичної та військової точок зору через три роки Україна буде готовою до членства в НАТО. Міністр закордонних справ Польщі Стефан Меллер оцінює, що Україну приймуть до Альянсу ще в цьому десятилітті. Тобто на цей час для нас реальною датою є 2010 рік. Меллер запевнив: «Україна знає, що від неї очікують». І додав: «Те, що отримала Україна, це вже запрошення, але ще не вхідний білет». Голова МЗС Росії Сергій Лавров, який також перебував у Брюсселі, прокоментував ситуацію по гарячих слідах: «Добір собі партнерів є суверенним правом кожної країни, але цілком зрозуміло, що це відіб'ється на відносинах Росія—Україна».

      Під час спілкування з українськими журналістами після закінчення засідання Комісії Україна—НАТО Борис Тарасюк назвав спроби окремих українських політичних сил провести наступного року загальноукраїнський референдум з питання членства України в НАТО і ЄЕП політичною провокацією з метою «підвищити неіснуючий рейтинг» перед майбутніми парламентськими виборами, повідомляє ForUm. Тарасюк вважає, що ініціатори такого референдуму нічого не зробили для того, щоб українські громадяни отримали достатньо інформації про те, що таке НАТО і що таке ЄЕП.