З нинішнього року, як відомо, вступив у силу Кіотський протокол, ратифікований Україною торік. І хоч це звучить, певною мірою, парадоксально, наша держава завдяки йому отримала можливість заробити зайву (і досить немалу) копієчку для вирішення своїх наболілих проблем у сферах економіки, соціальної політики, екології тощо. Усе пояснюється дуже просто. Згідно з протоколом, одна держава, де атмосфера забруднюється парниковими газами понад допустиму норму, може викупити необхідну квоту в іншої, яка може похвалитися нижчим за дозволений рівнем викидів.

Який начальник не любить азартного полювання?! Втім якийсь, може, і не любить, але більшість таки непроти вирушити «на дичину». І при цьому бажано, аби «просто мисливці» не плуталися під ногами. По-сучасному кажучи, треба поставити мисливство на сучасні комерційні рейки. І, здавалося б, що в цьому поганого? Нічого, якщо такі дії є законними. Прокуратура ж Сумської області засумнівалася в законності вилучення мисливських угідь Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок на користь комерційних структур. Засумнівалася, щоправда, дещо запізно: угіддя забрали минулого літа, а протести прокуратура винесла літа нинішнього. Та, певно, краще пізно, ніж ніколи.

Хоча питна вода в Черкасах і вважається кращою серед міст України, які користуються водними ресурсами Дніпра, але вона далека від ідеальної. Тому аби поліпшити її якість, Черкаська міська влада ввела в експлуатацію на комунальному підприємстві «Черкасиводоканал» установку iз стабілізації питної води. Цю ідею черкаський мер Анатолій Волошин та директор місцевого водоканалу Сергій Овчаренко привезли кілька років тому із поїздки в американське місто — побратим Черкас — Де-Мойн.

Із хитрими забудовниками таки можна боротися. Це доводить одеський досвід: тут розпочалося знесення двох верхніх поверхів елітного будинку під назвою «Орфей».

Така ідея виникла в учасників відкритого засідання громадської колегії Голованівської райдержадміністрації. Засідання відбулося майже одночасно із виходом на шпальтах «УМ» матеріалів про Нестора Махна (див. номер від 30 листопада). Керівники політичних і громадських організацій району, депутати місцевих рад, керівники підприємств та установ, селищні і сільські голови, які були присутні на цьому засіданні, схвалили рішення про спорудження пам'ятника українській селянській армії Нестора Махна. Наразі на реалізацію задуму почали збирати кошти.