Парашут не розкрився...

      У місцевому суді Токмацького району повторно розглянуто кримінальну справу, порушену за фактом смерті 17 серпня 2002 року дівчини-парашутистки — члена аероклубу «ПрофАвіа».

      На перший погляд, усе начебто зрозуміло: інструктор польотів допустив недбалість під час підготовки до стрибка (не підключив, зокрема, прилад страхування, який автоматично, в екстремальній ситуації, розкриває запасний купол парашута). І от трагічний наслідок: стрибок дівчини став останнім у її житті (протягом року в Україні за аналогічних обставин загинуло ще троє парашутистів). За скоєння незумисного вбивства інструктор одержав чотири роки ув'язнення з відстрочкою вироку на два роки. На п'ять років ув'язнення було засуджено начальника аероклубу Володимира Братищенка. Йому інкримінували перевищення службових повноважень, що призвело до трагічних наслідків.

      Міліціонери і суд визнали, що клуб «ПрофАвіа» не мав ліцензії на проведення стрибків з парашута; самочинно було переобладнано чеський літак «Джміль» під десантування. Це звинувачення спростовував лист Всеукраїнської асоціації авіаклубів: Володимир Братищенко мав право вносити зміни до конструкції літального апарата. За чинним законодавством України, для громадської організації, якою за статусом є «ПрофАвіа», ліцензія не є обов'язковою.

      На першому етапі слідства і правосуддя Братищенка звинуватили і в тому, що він дозволив стрибки попри наднормативну силу вітру — вісім метрів за секунду (гранично допустима — п'ять). Підсудний стверджував інше: 17 серпня в журналі було зафіксовано саме таку швидкість. Привезли журнал аероклубу. Навіть візуально було помітно виправлення п'ятірки на «злочинну» вісімку!.. Не врахував суддя і свідчення керівника польотами Валерія Лагоди, довідку місцевої філії Гідрометцентру: 17 серпня 2002 року в Токмаку сила вітру становила п'ять метрів за секунду.

      Надто багато було запитань. Запорізький апеляційний суд, скасувавши той вирок Токмацького місцевого суду, відправив справу авіаторів на повторний розгляд в іншому, звісно ж, складі районної Феміди...

      Новий вирок, який оголосила суддя Любов Ганічева, під головуванням котрої повторно розглядали цю кримінальну справу, відрізняється від першого одним рядком: виконання покарання Володимиру Братищенку відстрочено на один рік.

      В історії з «ПрофАвіа» найжахливіше — смерть парашутистки — несподівано відійшло на другий план. Токмачани певні, що головний винуватець трагедії — інструктор польотів. Чому ж суд суворіше покарав саме начальника аероклубу? Прокурор району Сергій Деркульський навіть певний, що дії Володимира Братищенка «тягнули» на сім з половиною років ув'язнення... І «такий» аероклуб регіону не потрібен! Остання теза, здається, є найсуттєвішою.

      Достеменно встановлено, що у зв'язку зі скороченням Збройних сил України Міноборони видало директиву, згідно з якою у 2005 році буде розформовано і військову частину А-2213. Саме на її балансі, як читач здогадується, перебувають і аеродром «Великий Токмак», і клуб «ПрофАвіа». За півтора-два роки штаб ВПС передасть територіальній громаді всі споруди. Не виключено, «опрацьовують», як стверджує поінформоване джерело, також інше майно, в тому числі майже п'ять тисяч бетонних плит аеродрому (вартість такого спецмайна, стверджують експерти, набагато перевищує цінність безгоспних у майбутньому казарм та інших будівель). Позаяк аеродром простягнувся на землях міста і району, то між владами цих адмінодиниць зчинилася «позапланова» оргметушня «за лаштунками». Що їх об'єднує, так це спільна неприязнь до «ПрофАвіа»: наявність аероклубу на момент ліквідації військової частини може завадити сторонам реалізувати свої наміри. Місцевій владі допомагають правоохоронці. Токмацька міжрайонна прокуратура клопочеться про закриття аероклубу...