Нині, певне, вже ніхто не дивується парадоксам українського життя, де, наприклад, мінімальний прожитковий мінімум є вищим за мінімальну заробітну платню. Саме тому на риторичне запитання, чи подолаємо ми нарешті бідність, у державному масштабі запропоновано не менш риторичну відповідь у вигляді так званої Стратегії подолання бідності, конкретні пункти якої впроваджують і на місцях. Існує така програма і в Рівному, про що, зокрема, почули журналісти, які побували на останньому засіданні Рівненського міськвиконкому. Щоправда, конкретної цифри, скільки ж бідних у Рівному, не змогла назвати навіть начальник Управління праці та соціального захисту населення міста Віра Мельник. І справа тут не в тому, що людей, які перебувають за межею малозабезпеченості, не обліковують. Питання набагато складніше, адже, наприклад, стверджувати, що особа, яка кілька років не має роботи й перебуває на обліку у службі зайнятості, є бідною не можна. Бо у Рівному відомі випадки, коли такі «бідаки» мають приховані доходи, ще й чималенькі, але довести це майже неможливо. Проте хіба не змушує замислитись такий факт: протягом двох років облікування на «біржі праці» людина шість разів відмовлялася від запропонованої роботи, хоча, здавалося б, мала вхопитися за першу ліпшу пропозицію, потерпаючи від безгрошів'я? Тому стверджувати, що кожен із 4,5 тисячі рівнян, якi перебувають на обліку у центрі зайнятості, насправді є бідним, було б необережно.
Якщо ж керуватися тільки офіційними цифрами, слід зазначити, що у Рівному обліковується 46 тисяч пенсіонерів, понад шість тисяч з яких отримують мінімальну пенсію в розмірі 41 гривня. До речі, самі владні чиновники навряд чи зможуть пояснити, як у нинішніх умовах можна вижити, одержуючи такі гроші. Щоправда, тут на допомогу приходить благодійність, але її навряд чи можна вважати суттєвим досягненням. Скажімо, протягом року 228 рівнян одержали гаряче харчування, 45 — одяг (iз розрахунку 900 гривень на всіх), а ще 285 — продовольчі пакети. Якщо врахувати, що у Рівному мешкає тільки 8340 малозабезпечених сімей з дітьми, які також потребують допомоги, подолати бідність такими темпами ми майже не маємо шансів.