Мартті Ахтісаарі.
Спеціальний посланець ООН, 68-річний екс-президент Фінляндії Мартті Ахтісаарі розпочав «човникову дипломатію». Регулярно курсуючи між столицею Сербії — Белградом та столицею Косова — Приштіною, він має за мету виробити компроміс стосовно майбутнього статусу цієї населеної переважно албанцями провінції, яка після закінчення бомбардувань НАТО Югославії у червні 1999 року перебуває під адміністрацією ООН. Водночас напередодні початку важких та, вочевидь, затяжних переговорів парламент Косова уже встиг ускладнити їх майбутній перебіг, прийнявши резолюцію про незалежність провінції.
Початку переговорів передувало рішення ООН, прийняте у жовтні цього року, про необхідність припинення семирічного адміністрування Косова, оскільки провінція має власний парламент та президента.
У Приштіні Ахтісаарі протягом останніх тижнів проводив переговори із представниками албанської та сербської спільнот, керівництвом Місії ООН, командуванням миротворчих сил НАТО, а також із так званою «Контактною групою» (куди входять дипломати та військові зi США, Росії, Британії, Франції, Німеччини та Італії), яка здійснює нагляд за дотриманням мирних домовленостей. Після закінчення першого етапу перемовин спецпосланець ООН поїде у Сербію, а слідом — до її молодшого партнера по державній спільноті — Чорногорії, на півдні якої також мешкає велика албанська спільнота. Потім він продовжить переговори у сусідніх із Косовом країнах — Албанії та Македонії.
«Вислухати сторони та зібрати враження» — так Ахтісаарі визначив головне завдання своєї місії. Опісля наступною задачею його «човникової дипломатії» стане розбудова довіри сторін перед безпосередніми переговорами між ними. Вони мають розпочатися наступного року у Відні, у штаб-квартирі спеціального посланця ООН, яка буде відкрита на початку січня.
Те, що випало робити Ахтісаарі, нагадує відому шулерську гру в три карти: двоє її учасників — серби і косовари — ніколи не витягнуть ту карту, яка задовольняла б кожного з них. Голова Сербської демократичної партії Небойша Чович напередодні початку переговорів нагадав, що за часів його головування у Координаційному центрі для Косова і Метохії існував конкретний план децентралізації і повернення провінції без зміни кордонів у лоно Сербії.
Він звинуватив представників влади і особисто прем'єр-міністра Воїслава Коштунiцу, що після особливо кривавих албансько-сербських сутичок у березні 2004 року вони змінили головні засади цього плану. «Замість того, щоб знову зосереджуватися на проблемі етнічних чисток, був розроблений план політичного вирішення проблеми Косова і Метохії (КіМ), яким передбачається створення у провінції п'яти сербських областей, і, таким чином, центр ваги проблеми було зміщено в бік цього плану, який не отримав міжнародної підтримки», — заявив Чович в інтерв'ю белградській газеті «Бліц».
Та більш прагматичні сербські політики поділяють позицію чільних представників сербської влади Бориса Тадича і Міролюба Лабуса. Зокрема, якщо албанці відмовляться від пропозиції надання провінції реальної автономії, то відбудеться поділ провінції на сербську та албанську частини. Згідно з цим планом, за п'ять років сербська частина приєдналася б до Сербії, а албанська — здобула б незалежність. Цей план у Сербії отримав назву надання незалежності у три кроки.
На думку члена керівництва коаліції демократичних партій G17 Чедоміра Антича, Сербія реально претендує на приєднання до себе від 15 до 17 відсотків території Косова. Йдеться про північну частину провінції і регіон Косовського Поморавля аж до міста Грачаніце. Антич упевнений, що міжнародна спільнота не буде виступати проти поділу провінції за етнічними ознаками, якщо про це домовляться між собою безпосередньо Белград і Приштіна. У випадку відсутності такої домовленості, міжнародна спільнота наполягатиме на наданні всій провінції так званої умовної незалежності, за якої Косову будуть належати всі права суверенної держави за винятком власної дипломатії. «А ми будемо сплачувати їхні борги», — похмуро констатує Антич.
21 листопада парламент Сербії затвердив запропоновану урядом резолюцію про майбутнє КіМ, згідно з якою офіційний Белград розпочинає переговори. Прем'єр-міністр Воїслав Коштуніца сказав депутатам, що «ця резолюція буде зобов'язуючою для уряду та переговорної команди». Як сербський аргумент проти надання Косову незалежності Коштуніца навів той факт, що в міжнародній практиці право на самовизначення належить народам, а не національним меншинам. «На цей час у Європі не знайдемо жодного прикладу, щоб один і той самий народ, посилаючись на своє право на самовизначення, створював ще одну державу поруч з уже існуючою», — сказав Коштуніца.
Президент Сербії Борис Тадич підтримує рішення парламенту, згідно із яким Косово має стати децентралізованим двоетнічним — сербським і албанським — автономним утворенням. Теперішній голова Координаційного центру для КіМ Санда Рашкович-Івич пояснила, що за формулою, з якою Сербія виходить на переговори, Косову надається щось «більше від автономії, але менше від незалежності». Тобто, за її словами, «Сербії припадає суверенітет, а Косову — виконавча, законодавча та судова влади». «Це означає, що сербські поліцейські будуть охороняти кордони, що фіскальна і митна політика будуть здійснюватися державою з одного центру. Буде один міністр оборони, один міністр закордонних справ, одне місце в ООН. А Белград буде гарантувати, що Косово залишиться демілітаризованою зоною», — сказала Санда Рашкович-Івич.
Після закінчення переговорів, які, ймовірно, будуть тривати багато місяців, сербський парламент повинен затвердити голосуванням їхні результати та, при потребі, призначити референдум за результатами домовленостей.
Белград іде на важкі компроміси, але не хоче погодитися з повною незалежністю Косова. Адже ці землі є колискою сербської державності та православ'я, плюс Белград вважає себе гарантом прав сербів Косова, які на цей час становлять 5—10 відсотків мешканців провінції. Захід та частина членів Ради Безпеки ООН прагнуть якомога швидше позбавитися набридлої проблеми Косова, тому можуть поступитися тиску албанців і надати провінції незалежність. Однак надання суверенітету Косову може підсилити етнічні конфлікти в Сербії і Чорногорії, Боснії і Герцеговині та Македонії. Де гарантія, що незалежності не розпочнуть вимагати серби Боснії чи албанці Македонії і Чорногорії? Відповідний процес уже пішов на півночі Сербії, у населеній переважно угорцями Воєводині. Як повідомила белградська газета «Бліц», три головні політичні сили цієї області — Демократичний союз угорців, Демократична партія угорців та Громадянський союз угорців заявили про об'єднання своїх сил для досягнення територіальної автономії в усіх общинах: «Ми вимагаємо для Воєводини такої ж територіальної автономії за етнічним принципом, яку прем'єр-міністр Воїслав Коштуніца намагається досягти для сербів Косова і Метохії».
За словами речника громадянських прав ООН у Косові Марека Антоні Новіцького, «головне, щоб політики знайшли таке вирішення проблеми Косова, згідно з яким усім, хто мешкає у Косові чи має намір повернутися до провінції, було гарантовано нормальне та спокійне життя». «Політичне розв'язання також має гарантувати, що Західні Балкани перестануть бути вогнищем неспокою і отримають можливість працювати над інтеграцією з іншими частинами Європи. Такий шанс існує, але лише за умови мудрих рішень міжнародної спільноти і так само мудрих підходів Приштіни і Белграда», — додає Новіцький. А в інтерв'ю Бі-Бі-Сі голова Місії ООН у Косові Сорен Йессен-Петерсен спрогнозував, що процес вирішення долі Косова буде тривати від шести місяців до року. Він також натякнув, що, оскільки позиції Приштіни і Белграда діаметрально протилежні, то вирішення проблеми, можливо, буде спущене згори, тобто нав'язане сторонам міжнародною спільнотою.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
