Донкіхоти нашого гаманця

06.12.2005

      Президент дав доручення розробити державні цільові програми із захисту прав споживачів. Про те, що це означає для нас із вами, говорили на засіданні прес-клубу «Якість», який почав працювати на базі Департаменту у справах захисту споживачів у Києві. Адже часто-густо пересічний покупець навіть не знає, куди йому звертатися по захист від недоброякісних послуг. Проте справа навіть не в цьому, тому що захист, як і агресія, вимагає витрат. А у більшості випадків ніхто або майже ніхто не бажає дарма витрачати свою енергію на безнадійні проекти. Так от, можна вважати, що згаданий департамент взявся за подібні проекти, причому розгорнув їх відразу в кількох секторах. Ідеться про житлово-комунальний сектор, муніципальний транспорт, дрібнооптові ринки, рекламні послуги, автозаправні станції — саме тут найчастіше обдурюють нашого брата.

      Пересічний споживач, як правило, не ризикує вступати у двобій з недобросовісним продавцем чи постачальником послуг, тим паче що за ними нерідко височать постаті впливових юридичних осіб. На такий двобій здатен хіба що працівник Держспоживстандарту, озброєний службовим посвідченням. Але навіть його можуть спробувати залякати, як це трапилося з представником згаданого департаменту на одній із транспортних пасажирських ліній столиці. Водій тролейбуса № 18 після того, як йому зробили зауваження, забрав у представника департаменту на кінцевій зупинці особисті речі й зачинив його в салоні. Довелося викликати міліцію.

       Це випадок кричущий, але такий, що не вимагає якихось виняткових інтелектуальних зусиль з обох сторін. Незрівнянно складніший двобій буває між покупцем нового житла і компанією, яка зводить житловий будинок. «У цьому випадку потрібно діяти з упередженням, — пояснив директор департаменту Олександр Никитюк.— У інвестиційних угодах справу обставлено так, що виглядає, ніби споживач добровільно прийняв на себе всі ризики. Легше запросити адвоката перед тим, як укладати інвестиційну угоду, — звертайтеся до нас. Ми, у свою чергу, з'ясовуємо деталі цієї справи у БТІ й приймаємо компромісне рішення. Із початку 2006 року активізуємо цю роботу. Буде створено відділ захисту прав інвесторів при спорудженні житла. Враховуватимемо скарги щодо невідповідності житлової площі тій, яку зазначено в інвестиційній угоді, відмінність планування тощо».

      Мабуть, ця радісна новина морально підтримає багатьох, хто залишився наодинці з єзуїтськи витонченими юридичними схемами забудовників. А потім нехай не сподіваються на тихе життя в новому домі, тому що житлово-комунальний рай буває тільки в казках, але не в будинках, які обслуговують наші ЖЕКи. Правлять своє — і потому. Хоча, зрештою, знаходять «зась» і на них, як це трапилося, зокрема, з підприємством, що надає послуги в житлово-комунальному секторі, — ТОВ «Новобудова». Цей ЖЕК вимагав, аби мешканці підпорядкованих йому будинків сплачували за теплопостачання тільки за нормами витрат. А у Департаменті у справах захисту прав споживачів «Новобудові» пояснили, що витрати слід визначати по приладах, а не з огляду на норми, тому що будинок має індивідуальну котельню.

      Утім у таких питаннях, як захист прав споживачів, є багато тонкощів, доступних лише фахівцям. Не дарма ж у згаданому департаменті є юридичний відділ, в якому працюють п'ятеро працівників. Вони з початку року повернули ошуканим споживачам 460 тисяч гривень. А ще у судах лежать позови на загальну суму 220 тисяч гривень. Тут захищають навіть тих, хто потрапив на гачок так званого пост-шопінгу (акції з торгівлі поштою. — Авт). При цьому, як правило, заманюють клієнтів, оголошуючи конкурс і розігруючи призи, а продають недоброякісну продукцію. Причому тексти листів до майбутніх клієнтів складено так, ніби клієнт уже виграв приз,  залишається лише придбати деякі непотрібні товари, аби стати володарем цього приза.