У єдності — сила народної опозиції й екологічна надбавка з Плющем

У єдності — сила народної опозиції й екологічна надбавка з Плющем

«Вам зал для з'їзду не потрібен? Дешево здамо, тільки краще, щоб уночі, — вдень покійників багато...» Як і в кожному жарті, у цій розмові охоронця крематорію з лідером однієї з «карликових» партій є частка істини. Намагаючись «вписатися» в обмежений проміжок часу, виділеного Центральною виборчою комісією на проведення різноманітних з'їздів, політичні сили наввипередки «забивають» за собою концертні й актові, великі й маленькі, центральні й «на висілках» зали і зальчики. Доходить навіть до курйозів. Скажімо, шанований БЮТівець Микола Томенко щиро переконував журналістів «УМ», що «тимошенківці» були змушені перенести свій з'їзд із 3 грудня (суботи) на 7-ме (середу) тільки через те, що «головну сцену країни» — Палац культури «Україна» — на вихідний уже «забила» за собою партія влади, «Народний союз «Наша Україна». Однак НСНУ, як виявилося, проводити своє зібрання в «Україні» чи то й не збиралася, чи каверзно передумала, традиційно скликавши делегатів чергового з'їзду в Палац культури КПІ. Тепер сердешним БЮТівцям доведеться «з'їжджатися» посеред тижня, «відпрошуючи» своїх делегатів з роботи. Зате, якщо ще не передумали, вони стануть єдиними, хто «за нових часів» зібрав свою силу в «центральному залі країни». З іншого боку, чим не привід для іронії з боку конкурентів?

Диван скрипів під серцем у майора

Диван скрипів під серцем у майора

Учора журналісти ще раз почули диктофон Мельниченка. Щоправда, записи звучали вже у виконанні не лідера Соцпартії Олександра Мороза (як п'ять років тому), а іншого «діджея» — екс-майора Управління держохорони Миколи Мельниченка, який наполягає, що авторство цих «політичних шлягерів» належить саме йому. Щоправда, тепер журналісти не почули розмов із найвищого кабінету на Банковій, а лише якісь незрозумілі звуки, які сам майор називає скрипом пружин дивану Кучми.

Оголосили весь список. Але для Ющенка ще не вечір

Оголосили весь список. Але для Ющенка ще не вечір

Партія «Народний союз «Наша Україна» знову зневажила думкою свого кумира й почесного голови Віктора Ющенка. На першому етапі ІІ з'їзду НСНУ, варто було Президентові піти із Палацу культури КПІ, частина учасників форуму почала розпачливо й слізно лобіювати присутність у політраді партії так званих одіозних осіб — Порошенка, Жванії, Червоненка та іже з ними; і рішення тоді зрештою було прийнято на користь цих товаришів. А тепер, минулої суботи, Віктор Андрійович узагалі не приходив на другий етап з'їзду — і вся ця братія, яка своїм реноме тягне рейтинг «Нашої України» додолу, успішно проскочила до партсписку, затвердженого за квотою НСНУ для формування загального списку Блоку Ющенка.

«Кідалов, балотуй! Піскун, захищай! Ахметов, фінансуй!»

«Кідалов, балотуй! Піскун, захищай! Ахметов, фінансуй!»

З'їзд «регіоналів» обирав собі список. Перш ніж оглянути цей оригінальний перелік опозиціонерів, спрямуємо софіти на 95-й номер списку Партії регіонів. Знайомтеся — Святослав Михайлович Піскун. Так-так, той самий — екс-Генпрокурор, чи то пак, напів-Генпрокурор України. Це несподіванка не менша, ніж другий номер Ніни Карпачової. Ні, ми, звісно, пам'ятали слова Піскуна, який обіцяв іти в політику, бо йому, мовляв, набридло прокурорство. І навіть ворожили над його партійністю — піде він до БЮТ, чи, може, в списки Компартії. Але самовдоволене око Святослава Михайловича вибрало собі Партію регіонів. Ту саму, до якої входять і Колесников, і Кушнарьов, і Тихонов, зрештою, й сам Віктор Янукович — пани, яким цьогоріч доводилось упритул стикатися з роботою підвідомчого Піскуну відомства на Різницькій. А, приміром, Колесников свого часу кілька місяців мусив просидіти у слідчому ізоляторі.

Блат для Піскуна

Блат для Піскуна

Відповідне рішення Печерський райсуд ухвалив ще 1 грудня 2005 року, повідомляє УНІАН, але громадськість (в тому числі i влада!) дізналися про це лише вчора. Тим самим суд задовольнив позов іншого «Генпрокурора» — Святослава Піскуна — до Президента про бездіяльність глави держави, оскільки не виконується рішення Шевченківського райсуду Києва від 18 листопада 2005 року, який визнав незаконним указ Президента про звільнення Піскуна та поновив його на посаді Генпрокурора. Також у своєму позові Піскун просив «заборонити будь-яким особам, крім нього, реалізовувати права та виконувати посадові обов'язки шефа ГП».

Всі статті рубрики